Рішення № 139423894, 02.09.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1134/26

Провадження № 2/135/745/26

РІШЕННЯ

іменем України

02.09.2026 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Кривешко І.В.,

за участі секретаря судових засідань: Сяби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2347725 від 21.06.2025 у розмірі 16357,50 грн., а також стягнути понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 21.06.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2347725 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 27.01.2026 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за даним договором факторингу ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитним договором № 2347725. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 16357,50 грн.

Позивач зазначає, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотними порушеннями умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судове засідання 02.09.2026 представник позивача ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилася. В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У судове засідання 02.09.2026 відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився. Через канцелярію суду подав заяву (вх.. №5320/26 від 02.09.2026) про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає частково у сумі тіла кредиту 3000 грн. та заборгованості по відсотках у сумі 7357,50грн..

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2347725, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000 грн, строк кредиту 360 днів; дата надання кредиту 21.06.2025 або 22.06.2025; тип процентної ставки фіксований, підвищена процентна мставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом(включно) до 20.07.2025 року включно; знижена процентна ставка 0,45% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки до наступних умов. Якщо Споживач до 20.07.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Пільгова процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується з 21.07.2025 року (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».

Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту, Заява-Анкета, заява-приєднання та інформаційне повідомлення споживача підписані одноразовим ідентифікатором P011.

Паспорт споживчого кредиту підписаний одноразовим ідентифікатором Х254.

Згідно повідомлення № 20260129-3638 від 29.01.2026 ТОВ «ПЕЙТЕК» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 21.06.2025 о 11:29:14 17:23:10 на суму 3000,00 грн, номер картки- НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - d542f483-f951-4a70-b645-e31ce6c8bec2, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2347725 від 21.06.2025.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором споживчого кредиту № 2347725 від 21.06.2025, виданого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість на суму 16357,50 грн, яка складається з: 3000 грн - суми заборгованості за тілом кредиту; 7357,50 грн - суми заборгованості за відсотками, 6000 грн.- заборгованість за штрафом..

В подальшому, 27.01.2026 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-4/26, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передає ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі й до відповідача.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу від 30.09.2025 року № 01.02-39/25 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 16375,50 грн, у тому числі: 3000 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу; 7357,50 грн - суми заборгованості за відсотками та 6000 грн. сума заборгованості за штрафом.

Відповідно до частин першої-другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа №2-383/2010) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У Законі України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої-дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Аналіз указаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

За договором факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2347725 від 21.06.2025 укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 ..

Враховуючи, що долучені до позовної заяви докази підтверджують надання коштів ОСОБА_1 отримання і використання ним грошових коштів, розмір нарахованих відсотків, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ні первинному кредитору, ні його правонаступнику ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не повернуті, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, підлягають підлягають частковому задоволенню.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 3000 грн., та 7357,50 грн. заборгованість по відсоткам. Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів, а тому сума заборгованості по тілу кредиту та відсотків підлягає стягненню.

Що стосується заборгованість за нарахованою сумою штрафу в розмірі 6000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, стягнення неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає недоведеними та безпідставними вимоги позивача щодо відповідача в частині стягнення пені в розмірі 6000 грн.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № 2347725, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 10357,50 грн, у тому числі: 3000 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу та 7357,50 грн - суми заборгованості за відсотками.

Керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

На підставіч.1ст.141ЦПКУкраїни,суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог розмір заявлений позовних вимог 16357,50грн (100%), розмір задоволених позовних вимог 10357,5 грн (63,32%) розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1685,83 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 2347725 від 21.06.2025 в сумі 10357 (десять тисяч триста п`ятдесят сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1685 (одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять) гривень 83 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, 04070, код ЄДРПОУ: 37616221;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Кривешко Ірина Володимирівна