Постанова № 13941858, 13.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2011 року Справа № 2а-7547/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача директор Пологович С.А.

(довідка з ЄДРПОУ від 14.07.2009 серії АБ № 067360)

від відповідача головний державний податковий інспектор юридичного відділу Щочка В.М. (довіреність від 12.01.2011 № 950/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

приватного підприємства «Альфрепром»

до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

від 30 вересня 2010 року № 0001152310/0,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Альфрепром» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, в якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 30 вересня 2010 року № 0001152310/0 про визначення податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 3542196,00 грн., у тому числі 1771098,00 грн. за основним платежем, 1771098,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи, що обґрунтовується, зокрема, таким.

Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області при проведенні документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 10.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 20.09.2010 № 2239/231-36526407, не враховано той факт, що приватне підприємство «Альфрепром» мало заборгованість за отримані векселя та відповідно валові витрати згідно підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». Валові доходи приватного підприємства «Альфрепром» з продажу векселів на загальну суму 7010188,56 грн. дорівнюються валовим витратам підприємства, які складаються із заборгованості за отримані векселя. З огляду на вищенаведене, висновки акта перевірки від 20.09.2010 № 2239/231-36526407 в частині заниження валових доходів в сумі 7010188,56 грн., на думку позивача, є безпідставними та не відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування. З урахуванням того, що висновки податкового органу щодо заниження зобов'язань з податку на прибуток не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству України з питань оподаткування, позивач вважає, що у відповідача немає правових підстав для визначення приватному підприємству «Альфрепром» податкових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями. З огляду на незаконність визначення контролюючим органом податкового зобов'язання, нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в порядку, визначеному підпунктом 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач також вважає неправомірним.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Алчевська обєднана державна податкова інспекція в Луганській області позов не визнала, про що подала суду заперечення проти адміністративного позову від 27.10.2010 № 38418/10 та додаткові заперечення проти адміністративного позову від 08.12.2010 № 44372/10 (том 1, арк. справи 35-36, 54-55). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на таке.

За період з 10.07.2009 по 30.06.2010 приватним підприємством «Альфрепром» задекларовано скоригований валовий дохід 8,00 грн. Документальною невиїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 10.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 20.09.2010 № 2239/231-36526407, встановлено, що він фактично склав 7191082,00 грн., тобто, що його занижено на 7191074,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 1934797,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 5107721,00 грн., 2 квартал 2010 року на суму 148556,00 грн. За період з 10.07.2009 по 30.06.2010 позивачем на розрахункові рахунки отримано 7191082,00 грн., в основному як сплата по векселям, а саме 7010188,56 грн. Вказана сума не була визначена в складі валових доходів, а відтак занижено податок на прибуток (за вирахуванням незначних сум витрат). До перевірки та до суду позивачем не надано доказів (документів), які б свідчили, що позивач здійснив витрати на придбання векселів на адресу продавця цих цінних паперів як компенсацію їх вартості, а тим більше, що позивач мав заборгованість за отримані векселя, а тому ствердження позивача про те, що Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області не враховано той факт, що приватне підприємство «Альфрепром» мало заборгованість за отримані векселя, на думку відповідача, є необґрунтованими. Відповідач зауважив, що позивач невірно трактує законодавство і помилково вважає, що кошти, які надійшли як оплата за векселі, є витратами у вигляді заборгованості в розумінні статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти адміністративного позову від 27.10.2010 № 38418/10 та додаткових запереченнях проти адміністративного позову від 08.12.2010 № 44372/10.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У період з 17.09.2010 по 20.09.2010 на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 10.09.2010 по кримінальній справі № 41/10/88047 Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області проведено невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Альфрепром» (ідентифікаційний код 36526407) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 10.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 20.09.2010 № 2239/231-36526407 (том 1, арк. справи 50-51, 77-94).

Згідно висновків акта перевірки від 20.09.2010 № 2239/231-36526407, перевіркою встановлено порушення приватним підприємством «Альфрепром» підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7, підпункту 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1771098,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року на суму 475676,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 1258542,00 грн., 2 квартал 2010 року на суму 36880,00 грн. (том 1, арк. справи 94).

В акті перевірки від 20.09.2010 № 2239/231-36526407 зазначено:

- за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 приватним підприємством «Альфрепром» задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 8,00 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 встановлено його заниження на суму 7191074,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 1934797,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 5107721,00 грн., 2 квартал 2010 року на суму 148556,00 грн. (том 1, арк. справи 80);

- перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 встановлено, що згідно даних руху грошових коштів по розрахунковим рахункам приватного підприємства «Альфрепром» за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 було отримано грошових коштів на загальну суму 7191082,05 грн., а саме: р/р № 26005244106300 в АТ «Укрсіббанк» (МФО 351005) на суму 1628207,59 грн. (без податку на додану вартість), у тому числі оплата за векселя - 1628200,00 грн. та 7,59 грн. - нараховані відсотки по залишкам коштів на розрахунковому рахунку; р/р № 26006120300049 в ПАТ «ВіЕйБі Банк» (МФО 380537) на суму 2631206,70 грн. (без податку на додану вартість), у тому числі оплата за векселя - 2631050,00 грн. та 156,70 грн. - нараховані відсотки по залишкам коштів на розрахунковому рахунку; р/р № 26000004054001 в філії «ДД «ПАТ «Індекс-Банк» (МФО 335850) на суму 2931667,76 грн. (без податку на додану вартість), у тому числі 32169,00 грн. - за матеріали, 2899498,76 грн. - оплата за векселя, 148560,00 грн. - інші надходження (том 1, арк. справи 80-89);

- перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 у загальній сумі 0,00 грн. встановлено, що на порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «Альфрепром» не відобразило доходи від отримання на розрахункові рахунки грошових коштів за матеріали на загальну суму 32169,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 32169,00 грн. по р/р № 26000004054001 в філії «ДД «ПАТ «Індекс-Банк» (МФО 335850) від отримання грошових коштів 27.08.2009 від Чорнухінської УДД з ПВП № 23 в сумі 2169,00 грн. та 31.08.2009 від приватного підприємства «Дарнеопром» в сумі 30000,00 грн. (том 1, арк. справи 90);

- перевіркою відображених у рядку 01.4 Декларацій «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» показників за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 у загальній сумі 0,00 грн. встановлено, що на порушення підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «Альфрепром» не відобразило доходи від отримання на розрахункові рахунки грошових коштів за векселя на загальну суму 7010188,56 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 1902570,48 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 5107618,28 грн. (том 1, арк. справи 90);

- перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5» показників за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 у загальній сумі 8,00 грн. встановлено, що на порушення підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «Альфрепром» не відобразило в повному обсязі доходи від отриманих відсотків по залишкам коштів на розрахункових рахунках в сумі 156,00 грн. та доходів отриманих від інших господарських операцій в сумі 148560,00 грн. за 2 квартал 2010 року (19.04.2010 - Брянковскій МВ ГУМВС) (том 1, арк. справи 90);

- таким чином, на порушення підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «Альфрепром» не відобразило в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2009 рік доходи на загальну суму 7191074,05 грн., у тому числі від отримання коштів за векселя в сумі 7042357,76 грн. та доходи, отримані від інших господарських операцій в сумі 148716,29 грн., в результаті чого занизило валові доходи за перевіряємий період на загальну 7191074,05 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 1934796,91 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 5107721,14 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 148556,00 грн. (том 1, арк. справи 90);

- за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 приватним підприємством «Альфрепром» задекларовано валові витрати у сумі 0,00 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 встановлено їх заниження всього у сумі 106678,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 32094,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 73553,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 1032,00 грн. (том 1, арк. справи 90);

- перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 у загальній сумі 0,00 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з переказу грошових коштів з розрахункового рахунку р/р № 26000004054001 в філії «ДД «ПАТ «Індекс-Банк» (МФО 335850) за будівельні матеріали на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_3, і.п.н. НОМЕР_1, «Укргазбанк» м. Луганськ р/р № НОМЕР_1, усього за 2009 рік на суму 57386,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 18671,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 38715,00 грн. На порушення підпункту 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «Альфрепром» не включило до складу валових витрат витрати з придбання будівельних матеріалів від перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_3 в сумі 57386,00 грн., в результаті чого занизило валові витрати на суму 57385,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 18671,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 38715,00 грн. (том 1, арк. справи 91-92);

- перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «інші витрати» показників за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 у загальній сумі 0,00 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з переказу грошових коштів з розрахункових рахунків за розрахунково-касове обслуговування, а саме: р/р № 26005244106300 в AT «Укрсіббанк» (МФО 351005) в сумі 10314,36 грн., у тому числі в 4 кварталі 2009 року в сумі 10314,36 грн.; р/р № 26000004054001 в філії «ДД «ПАТ «Індекс-Банк» (МФО 335850) в сумі 20768,51 грн., у тому числі: у 3 кварталі 2009 року в сумі 7470,95 грн., у 4 кварталі 2009 року в сумі 12265,62 грн., у 2 кварталі 2010 року в сумі 1031,94 грн.; р/р № 26006120300049 в ПАТ «ВіЕйБі Банк» (МФО 380537) в сумі 18209,70 грн., у тому числі: у 3 кварталі 2009 року в сумі 5952,00 грн., у 4 кварталі 2009 року в сумі 12257,70 грн. (том 1, арк. справи 92);

- на порушення підпункту 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «Альфрепром» не включило до складу валових витрат витрати з перерахування грошових коштів за розрахунково-касове обслуговування на загальну суму 49292,57 грн., в результаті чого занизило валові витрати на суму 49292,57 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 13422,95 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 34837,68 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 1031,94 грн. (том 1, арк. справи 92);

- за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 приватним підприємством «Альфрепром» задекларовано податок на прибуток в сумі 2,00 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 встановлено його заниження всього у сумі 1771098,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 1734218,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 36880,00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пункті 1-2 розділу 3 акта перевірки (том 1, арк. справи 93).

На підставі акта невиїзної документальної перевірки від 20.09.2010 № 2239/231-36526407 Алчевська обєднана державна податкова інспекція в Луганській області згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 та підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) винесла податкове повідомлення рішення від 30 вересня 2010 року № 0001152310/0, яким приватному підприємству «Альфрепром» визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток підприємства» у загальному розмірі 3542196,00 грн., у тому числі 1771098,00 грн. за основним платежем, 1771098,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, арк. справи 69).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (пункт 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Валовий доход у відповідності із підпунктами 4.1.1 та 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону та доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Датою збільшення валового доходу у відповідності із підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) у відповідності із підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Питання оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами врегульовані пунктом 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно із підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»:

- платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами;

- якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону;

- якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду;

- усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням (підпункт 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням (підпункт 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Матеріалами справи (податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року, за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року, за півріччя 2010 року (том 1, арк. справи 73-76), банківськими виписками по особовому рахунку позивача (том 1, арк. справи 127-166), висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 13 серпня 2010 року № 136 (том 1, арк. справи 167-171)) підтверджено отримання приватним підприємством «Альфрепром» доходів на загальну суму 7191074,05 грн. і здійснення витрат на загальну суму 106678,57 грн. та не відображення в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства валових доходів та валових витрат по отриманих та сплачених сумах, що є порушенням підпунктів 4.1.1 та 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Посилання приватного підприємства «Альфрепром» в обґрунтування адміністративного позову на те, що Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області при проведенні перевірки не враховано той факт, що приватне підприємство «Альфрепром» мало заборгованість за отримані векселя та відповідно згідно підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати, суд вважає безпідставними та необґрунтованими через те, що позивачем ані податковому органу під час проведення перевірки, ані суду під час судового розгляду справи в підтвердження зазначених обставин не надано жодного документа.

Посилання представника позивача на відсутність документів, що підтверджують заборгованість за отримані векселя та відповідно згідно підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати, внаслідок їх вилучення правоохоронними органами м. Брянка Луганської області спростовуються листом Брянківського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 21.12.2010 за № 44/16777 та листом прокуратури м. Брянки Луганської області від 20.12.2010 за № 1953вих-10. Листом від 21.12.2010 за № 44/16777 Брянківський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області повідомив, що документи бухгалтерського та податкового обліку у приватного підприємства «Альфрепром» у 2009-2010 роках не вилучались. Листом від 20.12.2010 за № 1953вих-10 прокуратура м. Брянки Луганської області повідомила, що на протязі листопада-грудня 2009 року, в рамках провадження досудового слідства по кримінальній справі № 9042, були проведені виїмки документів по поточних рахункам приватного підприємства «Альфрепром» в банківських установах, а саме: документи по юридичному оформленню відкриття рахунків, карточки із зразками підписів та відбитками печаток приватного підприємства «Альфрепром», роздруківки руху коштів по рахункам приватного підприємства «Альфрепром», грошових чеків, на підставі яких проводилось зняття коштів з рахунку. Виїмка інших документів бухгалтерського та податкового обліку приватного підприємства «Альфрепром» не проводилась (том 1, арк. справи 116, 121).

Згідно із пунктом 17.1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки приватного підприємства «Альфрепром» штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1771098,00 грн. складається із штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 885549,00 грн. згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та із штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 885549,00 грн. згідно підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (том 1, арк. справи 70).

У відповідності із підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки податкового органу щодо заниження позивачем скоригованого валового доходу за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 на суму 7191074,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 1934797,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 5107721,00 грн., 2 квартал 2010 року на суму 148556,00 грн., та щодо заниження позивачем валових витрат за період з 10.07.2009 по 30.06.2010 на суму 106678,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 32094,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 73553,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 1032,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1771098,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року на суму 475676,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 1258542,00 грн., 2 квартал 2010 року на суму 36880,00 грн., судом визнається правомірним нарахування позивачу податковим повідомленням рішенням від 30 вересня 2010 року № 0001152310/0 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 885549,00 грн. згідно із підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Також, судом визнається правомірним нарахування позивачу податковим повідомленням рішенням від 30 вересня 2010 року № 0001152310/0 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 885549,00 грн. згідно із підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Згідно примітки до статті 212 Кримінального кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Пунктом 22.5 статті 22 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Згідно з підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» розмір податкової соціальної пільги, встановленої цим підпунктом, дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Статтею 53 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» з 01 січня 2010 року установлений розмір мінімальної заробітної плати 869,00 грн.

Враховуючи викладене, для цілей визначення великого розміру коштів згідно статті 212 Кримінального кодексу України розмір податкової соціальної пільги обчислюється наступним чином: 869,00 грн. х 50 % = 434,50 грн. Таким чином, під великим розміром коштів слід розуміти 1303500,00 грн. (434,50 грн. х 3000 = 1303500,00 грн.).

Порівнявши обчислений великий розмір - 1303500,00 грн., з сумою донарахованого позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства - 1771098,00 грн., суд прийшов до висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 885549,00 грн. в порядку підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 13 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 січня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Альфрепром" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 30 вересня 2010 року № 0001152310/0 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 січня 2011 року.

Суддя Т.І. Чернявська