Постанова № 13941621, 17.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-7867/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Гнідой А.В.

за участю представника позивача: Вигірського Я.В.

представника відповідача: Слюсаря С.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Комунального підприємства «Виробничий комбінат

«Тепло-водоканал»

до: Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про: визнання дій протиправним, визнання протиправними та скасування

податкового повідомлення рішення; зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області щодо визнання протиправними дій податкової інспекції щодо зміни призначення платежу визначеному КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» в платіжних дорученнях та направлення сум згідно платіжних доручень на погашення податкового боргу; визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення № 0000281601/1 від 06.08.2010 та зобовязання внести зміни до особового рахунку позивача з платежу податок на додану вартість шляхом зарахування платежів за платіжними дорученнями.

Відповідно адміністративного позову позивач обґрунтовує позовні вимоги ст. 19 Конституції України зазначаючи, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також зазначено, що відповідно Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платниками податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обовязку по своєчасній сплаті сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Ухвалою суду від 07.10.2010 адміністративний позов КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» у звязку із невідповідністю с т. 106 КАС України було залишено без руху, для усунення недоліків до 22.10.2010. Ухвалою суду від 25.10.2010 було продовжено строк для усунення недоліків позивачу до 19.11.2010.

Ухвалою суду від 22.11.2010 відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 06.12.2010. Ухвалою суду від 06.12.2010 провадження по справі за клопотанням відповідача було зупинено для надання додаткових доказів до 17.01.2011. Ухвалою суду від 17.01.2011 провадження по справі було поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав зазначених в запереченнях на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Комунальне підприємство «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» (ідентифікаційний код 32400040), зареєстроване виконавчим комітетом Енергодарської міської ради, за адресою пр. Будівельників, 21, м. Енергодар, Запорізька область, 71500. Як платник податків КП «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» взято на податковий облік в ДПІ в м. Енергодар Запорізької області за № 997 від 26.02.2003.

07.05.2010 ДПІ у м. Енергодар Запорізької області направило керівнику КП «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» запрошення зявитись до податкового органу стосовно несвоєчасності сплати податку на додану вартість на 17.05.2010, яке було отримане останнім 07.05.2010.

17.05.2010 фахівцями податкового органу була проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на додану вартість КП «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 31.08.2009 по 30.03.2010, про що складено акт № 94/16010/32400040. Перевіркою встановлено порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: позивач своєчасно не сплатив узгодженні суми податкового зобовязанні в сумі 74310 грн. 53 коп. із затримкою від 107 до 211 днів.

На підставі акту перевірки про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість податкова інспекція прийняла податкове повідомлення рішення № 00000281601/0 від 28.05.2010 про застосування до КП «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» штраф у розмірі 74310 грн. 53 коп. - 50 % погашеної суми податкового боргу по податку на додану вартість з посиланням на вимоги п.п 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказане податкове повідомлення рішення було отримане позивачем 03.06.2010, що підтверджується матеріалами справи.

Податкове повідомлення рішення № 00000281601/0 від 28.05.2010 про застосування до КП «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» штраф у розмірі 74310 грн. 53 коп. було оскаржено позивачем у апеляційному порядку.

Рішенням ДПІ в м. Енергодар Запорізької області від 06.08.2010 № 9097/10/16-008 скарга позивача щодо скасування податкового повідомлення рішення № 00000281601/0 від 28.05.2010, була залишена без задоволення. Не погоджуючись з рішенням ДПІ в м. Енергодар Запорізької області КП «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» звернулось зі скаргою до ДПА у Запорізькій області. Рішенням ДПА у Запорізькій області від 31.08.2010 № 3879/10/25-020 скарга позивача була залишена без розгляду.

Відповідно до акту перевірки від 17.05.2010 № 94/16010/32400040 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету встановлено, що КП «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» не своєчасно сплачено податок на додано вартість в сумі 148621 грн., які підлягали сплаті в термін до 31.08.2009. Згідно записам облікової картки платника податків зобовязання по податку на додану вартість самостійно узгодженні підприємством в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року від 20.08.2009 № 90000919993, фактично були сплаченні з затримкою понад 90 календарних днів - від 107 до 211 днів, а саме: 16.12.2009 в сумі 20286 грн. 14 коп., із затримкою 170 днів; 28.01.2010 в сумі 26078 грн. 34 коп., із затримкою 150 днів; 28.01.2010 в сумі 17 399 грн. 41 коп., із затримкою 150 днів; 26.02.2010 в сумі 17 432 грн. 12 коп., із затримкою 179 днів; 26.02.2010 в сумі 19013 грн. 86 коп., із затримкою 179 днів; 19.03.2010 в сумі 17 893 грн. 03 коп., із затримкою 200 днів; 22.03.2010 в сумі 8 938 грн. 19 коп., із затримкою 203 днів; 30.03.2010 в сумі 19 793 грн. 13 коп., із затримкою 211 днів; 30.03.2010 в сумі 1 786 грн. 79 коп., із затримкою 211 днів.

Судом встановлено, згідно платіжного доручення № 4 від 16.12.2009 на суму 1925782 грн. 27 коп. призначенням платежу визначено «погашення податкової заборгованості по ПДВ згідно ст.. 53 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», Постанови Кабінету Міністрів України № 193 від 05.03.2009 за Договором № 13 від 10.12.2009 року», відповідно до якого мала бути погашена податкова заборгованість, яка існувала до 01.07.2009 року, проте податковим органом частину коштів в сумі 26286 грн. 14 коп. спрямована на погашення податкової заборгованості за декларацією від 20.08.2009 № 90000919993, сплата ПДВ за якою фактично здійсненна позивачем за платіжними дорученнями №№№ 2518,2519,2526 від 31.08.2009.

Також, згідно платіжного доручення № 262 від 28.01.2010 на суму 30000 грн. призначенням платежу визначено «сплата податку на додану вартість за листопад 2010 року», проте податковим органом частину коштів в сумі 26078 грн. 34 коп. спрямовано на погашення податкової заборгованості за декларацією від 20.08.2009 № 90000919993, сплата ПДВ за якою фактично здійсненна позивачем за платіжними дорученнями №№№ 2518,2519,2526 від 31.08.2009.

Згідно платіжного доручення № 784 від 30.03.2010 на суму 248052 грн., призначенням платежу визначено «сплата податку на додану вартість за лютий 2010 року», проте податковим органом частину коштів в сумі 19793 грн. 13 коп. спрямовано на погашення податкової заборгованості за декларацією від 20.08.2009 № 90000919993, сплата ПДВ за якою фактично здійсненна позивачем за платіжними дорученнями №№№ 2518,2519,2526 від 31.08.2009.

Згідно платіжного доручення № 790 від 30.03.2010 на суму 2 000 грн., призначенням платежу визначено «сплата податку на додану вартість за лютий 2010 року», проте податковим органом частину коштів в сумі 1786 грн. 79 коп. спрямовано на погашення податкової заборгованості за декларацією від 20.08.2009 № 90000919993, сплата ПДВ за якою фактично здійсненна позивачем за платіжними дорученнями №№№ 2518,2519,2526 від 31.08.2009.

Судом також встановлено, що суму у розмірі 80676 грн. 61 коп. позивачем було вилучення готівки, а саме: по платіжним дорученням від 28.01.2010 в сумі 26078 грн. 34 коп., 28.01.2010 в сумі 17 399 грн. 41 коп., 26.02.2010 в сумі 17 432 грн. 12 коп., 26.02.2010 в сумі 19013 грн. 86 коп., 19.03.2010 в сумі 17 893 грн. 03 коп., 22.03.2010 в сумі 8 938 грн. 19 коп.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. № 1251 платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши до бюджету суми з податку на додану вартість, виконав своє зобовязання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податкових зобовязань з податку на додану вартість, самостійно узгоджених позивачем у деклараціях за перевіряємий період та визначених податковим органом у спірному податковому повідомленні рішенні, були своєчасно сплачені позивачем, що підтверджується наданими в судове засідання копіями платіжних доручень за вказаний період і не заперечується відповідачем, що на думку суду виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Фактично, 31.08.2009 КП «Виробничий комбінат «Тепло водоканал» здійснювалась сплата податку на додану вартість за липень 2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 2518 на суму 68000 грн. призначенням платежу визначено «Сплата податку на додану вартість за липень 2009 року», № 2526 на суму 10000 грн. призначенням платежу визначено «Сплата податку на додану вартість за липень 2009 року», № 2519 на суму 50 000 грн. призначенням платежу визначено «Сплата податку на додану вартість за липень 2009 року», що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом7.7 ст.7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях. До цього пріоритетність погашення податкового боргу порівняно зі сплатою податкових зобовязань не було закріплено в законодавчому порядку.

Згідно з п. 6 ст.7 Закону України від 20.05.1999 № 679-ХІV «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з гл. 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків п. 7.7 ст. 7 Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то суд зазначає наступне.

З аналізу норм Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобовязань, встановленого п. 7.7 ст. 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

В силу вимог п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, який визначений платником податків.

Оскільки у податкової інспекції не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені позивачем суми податку на додану вартість за інші періоди, ніж визначені позивачем, то визначення періоду, протягом якого відбулася затримка сплати узгодженого податкового зобовязання, виходячи із дати погашення позивачем інших зобовязань з податку, є помилковим.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного судом зроблено висновок, що дії податкової інспекції не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, а, відтак позовні вимоги в частині визнання дій щодо зміни призначення платежу, визначеного Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» в платіжних дорученнях № 4 від 16.12.2009, № 262 від 28.01.2010, № № 784, 790 від 30.03.2010та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000281601/0 від 28.05.2010 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобовязання Державну податкову інспекцію м. Енергодар Запорізької області внести зміни до особового рахунку КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» з платежу податок на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій Державної податкової інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції зокрема належить забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Відтак внесення змін до особового рахунку позивача належить до виключної компетенції податкового органу.

Відповідно до ч. ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку адміністративний позов Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області щодо визнання протиправними дії податкової інспекції щодо зміни призначення платежу визначеному КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» в платіжних дорученнях та направлення сум згідно платіжних доручень на погашення податкового боргу; визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення № 0000281601/1 від 06.08.2010 та зобовязання внести зміни до особового рахунку позивача з платежу податок на додану вартість шляхом зарахування платежів за платіжними дорученнями задовольнити частково.

Оскільки позивачем при зверненні до суду шляхом подання позовної заяви понесені витрати по сплаті судового збору, а також те, що його позов до суб'єкта владних повноважень задоволено частково, то згідно зі статтею 94 КАС України сплачене ним мито у розмірі 1 грн. 70 коп. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення; зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області щодо зміни призначення платежу та направлення сум на погашення податкового боргу за інший податковий період, визначених Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» в платіжних дорученнях № 4 від 16.12.2009, № 262 від 28.01.2010, № № 784, 790 від 30.03.2010.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області № 0000281601/1 від 06.08.2010 на часткову суму штрафних санкцій в розмірі 23823 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 14коп.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» (ідентифікаційний код 3240040) судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена у повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

СуддяО.О. Артоуз