Постанова № 13941471, 11.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2011 р. Справа № 2а-2458/10/0570

час прийняття постанови: 12.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого- судді Стойки В.В.

суддів Бєломєстнова О.Ю.

Стирана В.В.

при секретарі Барковій В.Ю.

за участю позивача ОСОБА_2

представника відповідачів Муштіної І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу МВС України № 531 від 16.12.2009, наказу ГУМВС України в Донецькій області № 14 о/с від 15.01.2010, поновлення на роботі, сплату заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу МВС України № 531 від 16.12.2009, наказу ГУМВС України в Донецькій області № 14 о/с від 15.01.2010, поновлення на роботі, сплату заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом від 15 січня 2010 року №14 о/с Головного управління МВС України в Донецькій області його було звільнено у запас з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Краматорського відділу БОЗ УБОЗ ГУМВС області з 15 січня 2010 року. Підставою для звільнення став наказ МВС України від 16 грудня 2009 року №531, в якому зазначено, що враховуючи особисту недисциплінованість та низькі моральні якості, грубі порушення ст. 1.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, що виразилося в недотриманні законів України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, звільнити з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Краматорського відділу БОЗ УБОЗ ГУМВС області ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України за п.64 «е» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Позивач вважає зазначені накази про своє звільнення безпідставними оскільки за час служби в органах внутрішніх справ у нього дисциплінарних стягнень не було. На час винесення наказу про звільнення знаходився на лікарняному.

Також, згідно з наказом МВС України, підставою для його звільнення стало порушення відносно нього 17.07.2009 прокуратурою Донецької області кримінальної справи за ознаками злочину передбаченому ст.365 ч.1 КК України. Втім, постановою Ворошиловського районного суду винесено рішення про скасуванню зазначеної постанови про порушення кримінальної справи та про відмову в порушенні кримінальної справи. Але до роботи його не допускали та не виплачували йому заробітну плату з червня 2009 до часу звільнення-15.01.2010. З урахуванням доповнень, просить суд, скасувати наказ МВС України № 531 від 16.12.2009, наказ ГУМВС України в Донецькій області № 14 о/с від 15.01.2010, поновити на роботі, сплатити заборгованість по заробітній платі з червня 2009 по 15.01.2010 та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.01.2009 по час винесення рішення про поновлення на роботі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач, ОСОБА_2 обіймав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Краматорського ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області, має спеціальне звання капітан міліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 531 від 16 грудня 2009 ураховуючи особисту недисциплінованість та низькі моральні якості ОСОБА_2, грубі порушення ним ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, що виразилося в недотриманні законів України, нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Краматорського ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області капітана міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «е» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом від 15 січня 2010 року №14 о/с Головного управління МВС України в Донецькій області було звільнено у запас капітана міліції ОСОБА_2 (М-024285), старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Краматорського відділу БОЗ УБОЗ ГУМВС області з 15 січня 2010 року, на підставі наказу МВС України від 16 грудня 2009 року №531.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, на нього поширювалась дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV, та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114.

Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, визначені ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Ними є зауваження; усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно до ч. 1 ст. 14 Статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень регулюється Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Так, у відповідності до ст. 14 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини. За вчинений дисциплінарний проступок накладається тільки одне стягнення. При порушенні дисципліни спільно кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного винного окремо. При визначенні виду і міри покарання беруться до уваги: характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Перед накладанням стягнення, що оголошується в наказі, від винного береться пояснення (письмове чи усне). Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Судом встановлено, що за результатами службової перевірки щодо порушення ОСОБА_2 службової дисципліни від 10.12. 2009 року, було видано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 531 від 16.12.2009 відповідно до якого ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ.

Згідно з висновками службової перевірки, які зазначені у наказі Міністерства внутрішніх справ України № 531 від 16.12.2009 про звільнення ОСОБА_2 відносно нього неодноразово проводились службові розслідування, за результатами яких останній притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак він ігнорував вимоги відомчих норм активно-правових актів МВС щодо безумовного дотримання дисципліни та законності.

У судовому засіданні були дослідженні особова справа та матеріали службових перевірок, які проводились відносно ОСОБА_2 за період його роботи в органах внутрішніх справ.

В результаті встановлено, що за результатами проведених службових перевірок відносно ОСОБА_2 останній жодного разу до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Крім того, у наказі Міністерства внутрішніх справ № 522 від 16.12.2009 однією з підстав звільнення ОСОБА_2 зазначено факт порушення 17.07.2009 прокуратурою Донецької області відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину передбаченому ст.365 ч.1 КК України.

Судом встановлено, що 17.06.2009 прокуратурою Донецької області відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України за фактом перевищення посадових повноважень шляхом заволодіння ключами від автомобіля, що належить гр.-ну ОСОБА_4, затриманому за підозрою у вчиненні крадіжки феромарганцю, та у відсутності власника, без складання процесуальних документів, здійснив огляд транспортного засобу, з салону якого викрав особисті речі останнього - мобільний телефон вартістю 2500 грн. та гроші у сумі 1500 грн.

Відповідно до ч.1, 4 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у праві про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалених вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинено воно цією особою.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як було встановлено у судовому засіданні постановою Ворошиловського районного суду від 30.09.2009 скасовано постанову прокуратури Донецької області про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 Зазначене рішення ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20.10.2009 залишено без змін.

Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 28.10.2010 касаційне провадження за скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи щодо останнього за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, закрито.

Отже, кримінальної справи відносно ОСОБА_2, на яку ідеться посилання у наказі МВС № 531 від 16.12.2009, на час його видання не було.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що зазначених у наказі № 531 від 16.12.2009 про звільнення ОСОБА_2 підстав, за яких було його звільнено не існувало, тому позовна вимога щодо скасування наказу МВС України № 531 від 16.12.2009 підлягає задоволенню.

Оскільки наказ ГУМВС України в Донецькій області від 15.01.2010 № 14 л/с було видано у виконання вищезазначеного наказу МВС № 531 від 16.12.2009 позовна вимога про його скасування також підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості заробітної плати з червня 2009 по 15.01.2010 судом встановлено наступне.

05.06.2009 наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області капітан міліції ОСОБА_2 старший оперуповноважений в ОВС Краматорського відділу БОЗ УБОЗ ГУМВС області з 12.06.2009 відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області.

Відповідачами стверджується, що ОСОБА_2 відряджений до ГУМВС України в Луганській області призначений на посаду не був, але на роботу до ГУМВС України в Донецькій області теж не з» являвся та його місцезнаходження з 12.06.2009 по 15.01.2010 не було їм відомо, тому підстав для задоволення його позовних вимог в частині стягнення заробітної плати не має.

Судом встановлено, що листом № 21/17-4978 від 05.08.2009 ГУМВС України в Луганській області повідомило другого відповідача про те, що особова справа ОСОБА_6 надійшла 16.06.2009 до УБОЗ УМВС України в Луганській області не містила всієї необхідної документації, крім того її було 23.06.2009 вилучено постановою про проведення виїмки у звязку з порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_2, тому ОСОБА_2 на посаду УБОЗ ГУМВС України в Луганській області призначений не був.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що після того, як він не був призначений на посаду у ГУМВС України в Луганській області він звертався до другого відповідача, щодо подальшого проходження служби, а також надавав лікарняні листи, втім до роботи він не допускався, лікарняні листи у нього не приймались, заробітна плата не нараховувалась.

Питання зарахування та перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ врегульовані Інструкцією МВС, від 31.12.2007, № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ»(далі Інструкція).

Відповідно до п.3.4.1 Інструкції при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу зараховуються в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.

Згідно з п.3.4.2. зазначеної Інструкції у виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ України. Підставою для продовження строку перебування особи в розпорядженні понад 15 діб, але не більше двох місяців, є наказ або письмовий дозвіл Міністра на клопотанні начальника органу про продовження строку перебування в розпорядженні особи начальницького складу, де зазначається конкретна дата, але не більше двох місяців.До цього строку не зараховується період перебування у відпустках та на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах.

Суд дійшов висновку, про те, що другий відповідач не мав будь яких законних підстав направляти позивача у розпорядження ГУМВС України на строк більше ніж 15 діб.

В судовому засіданні другим відповідачем не надано жодного доказу, який підтверджував би, те що місцезнаходження ОСОБА_2, було невідомо, і ним приймалися заходи по його встановленню та вирішенню питання щодо подальшого проходження служби.

Відповідно до п.2.2.5. Інструкції у разі звільнення зі служби виплата посадового окладу за займаною посадою припиняється з дня, наступного за днем виключення особи рядового чи начальницького складу зі списків особового складу органу, підрозділу, закладу чи установи органів внутрішніх справ.

Суд зазначає, що позивач у період з червня 2009 по 15.01.2010 не був звільнений та залишався працівником ГУМВС України в Донецької області, а тому другий відповідач повинен був вирішити питання щодо його подальшого проходження служби та нараховування заробітної плати.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині виплати заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачає, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Оскільки позивач був звільнений 15.01.2010, тобто з моменту його звільнення до часу прийняття рішення по справі пройшов більше ніж один рік позовна вимога в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольняється частково.

Відповідно до п.1.7. Інструкції при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Згідно з наданими другим відповідачем довідками грошове забезпечення старшому оперуповноваженому в ОВС Краматорського ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області капітану міліції ОСОБА_2 за період з 01.06.2009 по 11.06.2009 було виплачено у червні 2009 у сумі 1162,89 грн. Середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_2 складає 2784,15 грн.

З урахуванням того, що ОСОБА_6 був направлений у розпорядження ГУМВС України в Луганській області з 12.06.2010 суд стягує з другого відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 12 червня 2009 року по 15 січня 2010 року в сумі 19579,16 грн. ( девятнадцять тисяч пятсот сімдесят девять гривень шістнадцять коп.)

Крім того, суд стягує з другого відповідача на користь позивача заробіток за час вимушеного прогулу за один рік за період з 12 лютого 2010 року по 11 лютого 2011 року в сумі 33409,80 грн. (тридцять три тисячі чотириста девять гривень вісімдесят коп.)

У відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України суд стягує на користь позивача понесені судові витрати відповідно до задоволених вимог.

У відповідності до п. 1, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова в частині поновлення на посаді та зобовязання виплатити грошове забезпечення у межах суми стягнення за один місяць ( 2784,15 грн. згідно наданої відповідачем довідки) виконується негайно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу МВС України № 531 від 16.12.2009, наказу ГУМВС України в Донецькій області № 14 о/с від 15.01.2010, поновлення на роботі, сплату заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України № 531 від 16.12.2009 про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України.

Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 14 о/с від 15.01.2010 про звільнення ОСОБА_2.

Поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Краматорського відділу БОЗ УБОЗ ГУМВС області з 15.01.2010 року.

Стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (м.Донецьк, 83001 вул.Горького, 61, ідентифікаційний код 08592158) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 12 червня 2009 року по 15 січня 2010 року в сумі 19579,16 грн. ( девятнадцять тисяч пятсот сімдесят девять гривень шістнадцять коп.)

Стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (м.Донецьк, 83001 вул.Горького, 61, ідентифікаційний код 08592158) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 лютого 2010 року по 11 лютого 2011 року в сумі 33409,80 грн. (тридцять три тисячі чотириста девять гривень вісімдесят коп.)

В задоволені інших вимог відмовити.

Постанова в частині поновлення на посаді та зобовязання виплатити грошове забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2784,15 грн. ( дві тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні пятнадцять коп.) підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 11 лютого 2011 року у присутності сторін.

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Головуючий суддя Стойка В. В.

Судді