Постанова № 13941437, 27.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 р. справа № 2а/0570/63/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Будьонівському районі

м. Донецька

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій

у розмірі 30595,20 гривень

за участю сторін

від позивача: Гусарова О.В. (за дов. б/н від 01.01.2011 року)

від відповідача: не зявився,

Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 30595,20 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивачем було зазначене наступне. 14 квітня 2010 року податковою інспекцією було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, субєкта господарської діяльності ОСОБА_1. На підставі складеного за наслідками перевірки Акту № 1646/05/61/23/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року позивачем були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій № 0000702303/5686Б від 28.04.2010 року на суму 6284,15 гривень, № 0000712303/5687/Б від 28.04.2010 року на суму 19848,75 гривень, № 6/23-313/5688/Б від 28.04.2010 року на суму 3400,00 гривень та № 1323-313/9834/Б від 28.07.2010 року на суму 1062,30 гривень. Загальна сума нарахованих на підставі акту перевірки № 1646/05/61/23/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року штрафних санкцій складає 30595,20 гривень. На час подання позовної заяви суму штрафу відповідачем добровільно сплачено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Відповідач до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, повноважного представника до суду не направив, заяв про відкладення слухання справи або будь-яких інших клопотань не надав.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 14). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 1018/б/29 від 22.12.2005 року відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька з 20 грудня 2005 року.

14 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією в Будьонівському районі м. Донецька було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, субєкта господарської діяльності ОСОБА_1.

14 квітня 2010 року за наслідками проведеної перевірки був складений акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 1646/05/61/23/НОМЕР_1, яким було встановлено порушення відповідачем пунктів 1, 2, 12 та 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статей 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», пункту 2.6 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (арк. справи 10-13).

27 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією в Будьонівському районі м. Донецька на підставі Акту перевірки № 1646/05/61/23/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року були прийняті рішення № 0000702303/5686/Б про застосування фінансових санкцій в розмірі 6284,15 гривень, № 0000712303/5687/Б про застосування фінансових санкцій в розмірі 19848,75 гривень, № 6/23-313/5688/Б про застосування фінансових санкцій в розмірі 3400,00 гривень до субєкту господарювання ОСОБА_1 (арк. справи 6, 7, 8-9).

28 липня 2010 року Державною податковою інспекцією в Будьонівському районі м. Донецька на підставі Акту перевірки № 1646/05/61/23/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року було прийнято рішення № 13/23-313/9834/Б про застосування фінансових санкцій в розмірі 1062,30 гривень до субєкту господарювання ОСОБА_1

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06 липня 1995 року.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно пунктів 1, 2, 12 та 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 15 Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена статтями 17-24 цього Закону.

Відповідно до статті 17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до статті 21 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як вбачається з матеріалів справи, через порушення відповідачем пунктів 1, 2, 12 та 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» рішенням № 0000702303/5686/Б від 28.04.2010 року до субєкту господарювання ОСОБА_1 були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6284,15 гривень.

Зазначене рішення № 0000702303/5686/Б від 28.04.2010 року було отримано відповідачем 08 травня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суми фінансових санкцій, які визначені ст. 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували би оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку рішення № 0000702303/5686/Б від 28.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій або сплату суми застосованих до нього штрафних санкцій у розмірі 6284,15 гривень, що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 2.6 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, розроблений відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі Положення № 637).

Відповідно до пункту 2.6. Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95.

За приписами частини 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України. Отже позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, передбачених цим Указом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Частиною 2 Указу Президента України № 436/95 від 12 червня 1995 року встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, штрафні санкції до відповідача у розмірі 19848,75 гривень були застосовані рішенням № 0000712303/5687/Б від 28.04.2010 року.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000712303/5687/Б від 28.04.2010 року отримано відповідачем 08 травня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи, проте, в порядку, передбаченому законодавством України, відповідачем не оскаржувалось.

Наявна сума заборгованості відповідача перед бюджетом підтверджується між іншим, зворотнім боком облікової картки платника податків.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами».

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі Закон).

Абзацом 21 статті 1 Закону визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 15 Закону зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Відповідно до статті 16 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена статтею 17 цього Закону. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті за порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень;

Як вбачається з Акту перевірки № 1646/05/61/23/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи, податковою інспекцією було встановлено порушення відповідачем статей 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання та реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразку та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції до відповідача у розмірі 3400,00 гривень були застосовані рішенням № 6/23-313/5688/Б від 28.04.2010 року (арк. справи 8). Зазначене рішення отримано відповідачем 08 травня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували би оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку рішення № 6/23-313/5688/Б від 28.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій або сплату суми застосовних до нього штрафних санкцій у розмірі 3400,00 гривень.

Крім того, рішенням № 13/23-313/9834/Б від 28.07.2010 року до відповідача були застосовані фінансові санкції у розмірі 1062,30 гривень (арк. справи 4). Зазначене рішення було отримано відповідачем.

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували би оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку рішення № 13/23-313/9834/Б від 28.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій або сплату суми застосовних до нього штрафних санкцій у розмірі 1062,30 гривень.

Наявна сума заборгованості відповідача перед бюджетом підтверджується між іншим, даними зворотного боку облікової картки платника податків, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який діяв на момент звернення позивача до суду, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 6, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосуванням та своєчасним стягненням сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій прямо визначені законодавством України.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 14.1.39 статті 14 та підпункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 30595,20 гривень задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) на користь бюджету штрафні санкції у розмірі 30595,20 гривень (тридцять тисяч пятсот девяносто пять гривень 20 копійок) на р/р 31113104700003, код платежу 21080900, державний бюджет Будьонівського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34686940, одержувач6 банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений 01 лютого 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.