Постанова № 13941245, 02.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2011 р. справа № 2а-28813/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год.19 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Мозгової Н. А.

при секретаріВолковій О.Г.

за участю

представника позивача Ткалича І.П.

представника відповідача Турта В.В.

третя особа не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовною заявою Комунальної установи «Лікувально-профілактичний заклад Центральна Міська клінічна лікарня №24 м. Донецька» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про зобовязання повернути помилково сплачені суми збору за водокористування за 2010 рік в розмірі 3128,2 грн., за 2009 рік в розмірі 10462,76 грн., за 2008 рік в розмірі 7477,52 грн,-

В С Т А Н О В И В:

21.12.2010 р. Комунальна установа "Лікувально-профілактичний заклад Центральна Міська клінічна лікарня №24 м. Донецька" звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька про зобов'язання повернути помилково сплачені суми збору за водокористування за 2010р. в розмірі 3128,20грн., за 2009р. в розмірі 10462,76грн., за 2008р. в розмірі 7477,52грн.

Ухвалою суду від 17.01.2011р. в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області.

Позивач мотивує свої вимоги наступним: Комунальна установа "Лікувально-профілактичний заклад Центральна Міська клінічна лікарня №24 м. Донецька" є комунальним лікувально-профілактичним закладом, заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Донецька для надання медичної допомоги населенню в повному обсязі хворим та постраждалим.

Згідно ст.42 Водного кодексу України, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи і особи без громадянства. Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі спеціального Дозволу. У Дозволі встановлюється ліміт забору, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.

У відповідності до ст.30 Водного кодексу України платником збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності , їх філії, відділення, а також громадяни-підприємства, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва.

Таким чином, позивач є вторинним водокористувачем та не є суб'єктом спеціального водокористування. Так, у відповідності з п.16 "Порядку справляння збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999р. за №1494 збір за використання водних ресурсів не стягується за воду, яка використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення.

Крім того, п.4.8 Інструкції "Про порядок і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів, та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України, Державною податковою адміністрацією України, Міністерством економіки України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 01.10.1999р. за №231/539/118/219-де зазначає, що збір за використання водних ресурсів не стягується за воду, яка використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і громадян-підприємців.

З огляду на вищевикладене, позивач зазначає, що ним безпідставно були сплачені суми збору за водокористування за 2010 рік в розмірі 3128,2 грн., за 2009 рік в розмірі 10462,76 грн., за 2008 рік в розмірі 7477,52 грн.

Відповідачем надано до суду заперечення, відповідно до яких з позовними вимогами відповідач не згоден на підставі наступного:

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Законом України від 25.06.1991р. за №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" збір за спеціальне користування природних ресурсів віднесений до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до п.3 "Порядку справляння збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999р. за №1494 платниками збору є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси.

У відповідності з п.16 "Порядку справляння збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999р. за №1494 збір за використання водних ресурсів не стягується за воду, яка використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення.

П.4.8 Інструкції "Про порядок і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів, та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України, Державною податковою адміністрацією України, Міністерством економіки України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 01.10.1999р. за №231/539/118/219-де зазначає, що збір за використання водних ресурсів не стягується за воду, яка використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і громадян-підприємців.

П.п.4.5 Інструкції встановлено, що при використанні водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб об'єкту соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води, переданої населенню), підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу витрат води в їх системах водопостачання.

Таким чином, позивач правомірно сплатив суми збору за водокористування за 2010 рік в розмірі 3128,2 грн., за 2009 рік в розмірі 10462,76 грн., за 2008 рік в розмірі 7477,52 грн.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне:

Комунальна установа "Лікувально-профілактичний заклад Центральна Міська клінічна лікарня №24 м. Донецька" 03.07.2007р. зареєстрована в якості юридичної особи та знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 01990105, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Донецька.

Судом встановлено, що позивачем було надано до податкового органу розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики:

- за перше півріччя 2008року за №36172 від 08.07.2008р.

- за 9 міс. 2008року за №55879 від 06.10.2008р.

- за 2008рік за №80467 від 13.01.2009р., яким нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року в розмірі 8230,60грн.

- за 1 квартал 2009року за №22240 від 29.04.2009р.

- за перше півріччя 2009року за №37421 від 09.07.2009р.

- за перше півріччя 2009року за №50726 від 23.09.2009р.

- за перше півріччя 2009року за №48505 від 11.09.2009р

- за 9 міс. 2009року за №55356 від 07.10.2009р.

- за 2009 рік за №74885 від 13.01.2010р., яким нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року в розмірі 10461,57грн.

- за 1 квартал 2010року за №13641 від 13.04.2010р., яким нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 1767,55грн.

- за перше півріччя 2010року за №33932 від 26.07.2010р. на суму 1025,48грн.

Позивачем платіжними дорученнями за №2376 від 14.07.2008р. на суму 2045,31грн., за №1559 від 21.05.2008р. на суму 1691,46грн., №405 від 17.10.2008р. на суму 1761,30грн., №1 від 15.01.2009р. на суму 1979,45грн. було сплачено збір за спеціальне використання водних ресурсів за 2008рік.

Позивачем платіжними дорученнями за №1979 від 15.05.2009р. на суму 3122,24грн., за №368 від 02.09.2009р. на суму 991,04грн., №3775 від 02.09.2009р. на суму 1228,00грн., №4544 від 19.10.2009р. на суму 2608,79грн., за №19 від 11.03.2010р. на суму 2511,69грн. було сплачено збір за спеціальне використання водних ресурсів за 2009рік.

Платіжними дорученнями за №715 від 28.05.2010р. на суму 1767,55грн., за №250 від 30.07.2010р. на суму 1025,48грн. позивачем було сплачено збір за спеціальне використання водних ресурсів за перше півріччя 2010рік.

Платіжними дорученнями за №1979 від 15.05.2009р. на суму 3122,24грн., за №368 від 02.09.2009р. на суму 991,04грн., за №3775 від 02.09.2009р. на суму 1228,00грн., за №4544 від 19.10.2009р. на суму 2608,79грн., за №19 від 11.03.2010р. на суму 2511,69грн. позивачем було сплачено збір за спеціальне використання водних ресурсів за 2009рік.

Платіжними дорученнями за №2376 від 14.07.2008р. на суму 2045,31грн., за №1559 від 21.05.2008р. на суму 1691,46грн., за №405 від 17.10.2008р. на суму 1761,30грн., за №1 від 15.01.2009р. на суму 1979,45грн. позивачем було сплачено збір за спеціальне використання водних ресурсів за 2008рік.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до норм Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно норм п.п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем вищевказаними платіжними дорученнями були сплачені податкові зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, які ним самостійно визначені розрахунками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики.

Таким чином, суд не вбачає в діях позивача помилковості та/або надмірної сплати сум грошових зобов'язань зі збору за спеціальне використання водних ресурсів.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Комунальної установи «Лікувально-профілактичний заклад Центральна Міська клінічна лікарня №24 м. Донецька» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобовязання повернути помилково сплачені суми збору за водокористування за 2010 рік в розмірі 3128,2 грн., за 2009 рік в розмірі 10462,76 грн., за 2008 рік в розмірі 7477,52 грн., на загальну суму 21067.48 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 02.02.2011 року.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 07.02.2011 року.

Суддя Мозговая Н. А.