Постанова № 13912701, 27.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

Постановлена у нарадчій кімнаті 27 грудня 2010 року № 2а-26088/10/0570

Час прийняття 15 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання - Гончар О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славстройіндустрія» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування Акту перевірки № 6682/23-4/35192343 від 22 вересня 2010 року та визнання протиправними дій

за участю:

від позивача: Скрипник Т.В. (за дов. № 27/01 від 27.10.2010 р.)

від відповідача: Моргунов Д.В. (за дов. № 40701/10/23-413-3 від 05.10.2010 р.)

Тернинко С. М. (задов. № 5059/10-012 від 10.12.2010р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славстройіндустрія» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та визнання нечинним акту перевірки № 6682/23-4/35192343 від 22 вересня 2009 року. В судовому засіданні 27 грудня 2010 року, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд скасувати Акт перевірки № 6682/23-4/35192343 від 22 вересня 2009 року та визнати протиправними дії Словянської обєднаної державної податкової інспекції в частині визнання правочину нікчемним, встановлення відсутності обєктів оподаткування та завищення податкових зобовязань та податкового кредиту в сумі 21600, 00 грн.

Заявлені вимоги позивач обгрунтовував незаконністю та необгрунтованістю висновків відповідача, викладених в Акті перевірки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Авто-Сплінт». Дійсність укладеного правочину та фактичне його виконання підтверджено доданими позивачем до позовної заяви договорами на постачання товарів, видатковими накладними та податковими накладними, виданими ТОВ «Авто-Сплінт». Позивач зауважував на тому, що відсутність або наявність в контрагента позивача - ТОВ «Авто-Сплінт» основних засобів, трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів не може визначатися доказом фактичного виконання чи невиконання укладеної угоди. Цивільним законодавством України не обмежено право здійснення субєктом господарювання господарської діяльності шляхом надання посередницьких послуг. При здійсненні торгівельної діяльності шляхом укладення договорів, які передбачають надання посередницьких послуг, таких як договір комісії чи доручення в субєкта господарювання відсутня необхідність мати власні основні засоби, виробничі чи складські приміщення, транспортні засоби.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В наданих до суду письмових запереченнях зауважував на тому, що виходячи з приписів підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передумовою для віднесення суми сплачених податків до складу податкового кредиту є придбання або виготовлення товарів, послуг для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах здійснюваної платником податку господарської діяльності. У розумінні пункту 1.32, статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю є діяльність у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг. При цьому, результат цієї діяльності - продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер та цінове вираження. Наявність податкової накладної, є обовязковою, але не єдиною умовою формування складу податкового кредиту відповідного податкового періоду. Наявна в податкової інспекції інформація про відсутність в контрагента позивача - ТОВ «Авто-Сплінт» основних засобів (декларація з податку на прибуток та додаток К-1 контрагентом позивача не надавався) та відсутність інформації про наявні трудові ресурси (звіт за формою 1-ДФ у 2009 році не надавався) свідчать про неможливість ведення господарської діяльності. Водночас, невідбуття господарської операції чи відбуття її не за змістом укладеної угоди є підставою настання певних наслідків в податковому обліку платника податків.

Щодо вимог позивача про скасування Акту перевірки, складеного податковою інспекцією за наслідками проведення перевірки, відповідач зазначав, що зазначений акт не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не тягне за собою жодних правових насідків., через що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивач та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Славстройіндустрія» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 35192343. Позивач перебуває на обліку як платник податків в Словянській обєднаній державній податковій інспекції, що підтверджується наявними матеріалах справи документами (арк. справи 26, 27).

В період з 09 вересня 2010 року по 20 вересня 2010 року Словянською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Славстройіндустрія» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року по взаємовідносинам із підприємством платником податків ТОВ «Авто-Сплінт» (код ЄДРПОУ 36061047), за наслідками проведення якої був складений акт № 6682/23-4/35192343 від 22 вересня 2010 року (арк. справи 8-27). Відповідно до викладених в Акті перевірки висновків, укладені між позивачем та ТОВ «Авто-Сплінт» договори на постачання товарів є нікчемними, з огляду на відсутність в контрагента позивача можливості здійснювати будь-яку господарську діяльність. В обгрунтування неможливості здійснення господарської діяльності ТОВ «Авто-Сплінт» відповідач зазначив ненадання ТОВ «Авто-Сплінт» податкової звітності з податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб. Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту звітних податкових періодів грудня 2009 року, січня та лютого 2010 року в сумі 21600, 00 грн. за наслідками відображення в податковому обліку наслідків господарських операцій із ТОВ «Авто-Сплінт», які фактично не відбувалися. З огляду на відсутність обєктів оподаткування податком на додану вартість за наслідками здійснених позивачем господарських операцій із ТОВ «Авто-Сплінт» податковою інспекцією було дійдено висновків про відсутність обєкту оподаткування при включенні до складу податкових зобовязань звітних податкових періодів грудня 2009 року, січня та лютого 2010 року суми ПДВ у розмірі 21600, 00 грн. за наслідками подальшого відчуження товарно-матеріальних цінностей, придбаних в ТОВ «Авто-Сплінт» за умовами договорів, які за висновками податкової інспекції є нікчемними. які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (підпункт 1.6 пункту 1 Порядку).

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що за результатами проведеної перевірки відповідачем був оформлений Акт перевірки № 6682/23-4/35192343 від 22 вересня 2010 року. Вказаний Акт перевірки є службовим документом, підтверджує проведення невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання (позивача по справі), та є носієм доказової інформації про виявлені можливі порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства з боку позивача, є єдиним передбаченим законом документом, який повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушення норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до підпунктів 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 Порядку результати виїзної планової перевірки групуються за окремими видами податків і зборів (обовязкових платежів) та у розрізі податкових періодів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

Відповідно підпунктів 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4 Порядку висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів, а виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обовязкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у пункті 4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок субєктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень.

З наданого позивачем Акту перевірки вбачається, що згідно із підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок субєктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08 р. № 584 (надалі - Методичні рекомендації), відповідач досліджував документи податкового обліку, які передбачені зазначеними рекомендаціями і висловив свою точку зору щодо встановлення в ході проведення перевірки правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства (нікчемних правочинів) в їх описовому вигляді із зазначенням відповідної інформації, щодо назви товарів (робіт, послуг), кількісні та вартісні показники товарів (робіт, послуг), які поставлялись (надавались), перелік виписаних накладних і таке інше, а також зазначив про інші порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Згідно приписів пункту 4.11 Порядку керівник податкового органу (його заступник), тобто відповідач, мав усі підстави протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою субєкту

Листом № 41128/10/23-413-3 від 07 жовтня 2010 року про розгляд заперечень до акту перевірки (арк. справи 22-23) відповідач повідомив позивача про розгляд наданих заперечень до акту та про залишення викладених в акті перевірки висновків щодо нікчемності укладених між позивачем та контрагентом - ТОВ «Авто-Сплінт» договорів без змін.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ (надалі - Закон № 509-ХІІ) одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. При цьому, до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій згідно із статтею 10 цього Закону віднесено, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), а також здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, а також проведення перевірок достовірності цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Підпунктом 1.2. частини 1 статті 11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно із пунктом 1.2 пункту 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25, 08.05 р. за № 925/11205 (надалі - Порядок), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно із пунктом 1.3 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства складається довідка.

Актом є службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Відповідно із підпунктом 1.5 пункту 1 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання, господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), прийняти податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем не було прийнято будь-яких рішень з приводу донарахування позивачу податкових зобовязань у звязку із виявленими податковою інспекцією порушеннями вимог чинного податкового законодавства. Нездійснення відповідачем донарахування податкових зобовязань за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки підтверджується також даними зворотного боку облікової картки позивача, копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених субєктивних прав юридичних осіб, адміністративний суд виходить з того, що він не уповноважений вирішувати питання про скасування акту перевірки субєкта владних повноважень, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності порушення прав позивача, причинених складенням відповідачем Акту перевірки.

Щодо, вимог позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача що виразилися у викладенні в Акті перевірки певних висновків, суд зазначає, що надання оцінки встановленим в ході перевірки обставин та викладення податковим органом висновків є метою проведення перевірки. Викладення здійснених податковим органом висновків в акті є обовязком органу державної податкової служби.

Згідно пункту першого статті 11 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - Кодекс) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 69 Кодексу передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Пунктом першим статті 71 встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження спричинення будь-яких правових наслідків складенням відповідачем Акту перевірки та викладення в ньому висновків про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ «Авто-Сплінт» правочинів, з огляду на що заявлені позивач вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10 серпня 2005 року N 327 та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Славстройіндустрія» в задоволенні позовних вимог до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування Акту перевірки № 6682/23-4/35192343 від 22 вересня 2009 року та визнання протиправними дій Словянської обєднаної державної податкової інспекції в частині визнання правочину нікчемним, встановлення відсутності обєктів оподаткування та завищення податкових зобовязань та податкового кредиту в сумі 21600, 00 грн.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 27 грудня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 31 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.