Постанова № 13941097, 29.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 р. Справа № 2а-8613/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чабаненко С. В. при секретаріРосітюк Є.В. за участю: представника позивача представника відповідача Рябцева Г.І. Рукавішнікова К.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» з вимогами: стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 13036970,25 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 344175,92 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за не здійснення працевлаштування інвалідів, в результаті чого завдано значної шкоди державним інтересам.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що на підставі наказу Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» від 31.12.2008 року № 1108 «Про бронювання робочих місць для інвалідів» на підприємстві відповідача було заброньовано на 2009 рік 709 робочих місць для інвалідів у відповідності до додатку № 1 згаданого вище наказу.

У 2009 році відповідач звітував про наявність у нього в цьому році вільних робочих місць для інвалідів за професіями які вказані у звітах за формою 3-ПН «Про наявність вакансій».

Таким чином відповідач виконав вимоги ст. ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а тому відсутні підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Однак, у 2009 році до відповідача інваліди відповідними органами не направлялись, самі інваліди за працевлаштуванням не звертались.

Представник відповідача ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007р. на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» покладається обовязок щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

29.01.2010р. ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» подали до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма 10-ПІ) у якому самостійно зазначили, що середньооблікова чисельність штатних працівників ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 656 осіб, а працевлаштовано лише 251 особа інваліда.

У звязку з чим сума адміністративно-господарських санкцій, яку відповідач повинен перерахувати до Державного бюджету було встановлено відповідачем в розмірі 13036970,25 грн. та нарахована пеня в розмірі 344175,92 грн.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що у 2009 році ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», згідно наказу № 1108 від 31.12.2008 року було створене 709 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

При цьому згідно звіту за формою 10-ПІ за 2009р. середньооблікова кількість

штатних працівників визначена 16399 осіб, кількість штатних працівників інвалідів, які повинні були працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у 2009р. складає 656 осіб, кількість працевлаштованих інвалідів складає 251 особу.

Згідно звітів форми 3-ПН, які подавались щомісячно підприємством відповідача до

Центру зайнятості на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» станом на 28.09.2009р. існувало 4 вакантних посад, станом на 28.10.2009р. існувало 2 вакантних посади, станом на 28.11.2009р. існувало 2 вакантних посади та станом на 28.12.2009р. існувала 1 вакантна посада в тому числі для працевлаштування інвалідів загальною кількістю 9 осіб.

Отже, підприємством відповідача не було виконано вимогу ст.19 Закону України

«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Таким чином, за 405 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 13036970,25 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується документом - звіт за формою 10-ПІ від 29.01.2010р. за 2009 рік, розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Розмір пені у сумі 344175,92 грн. підтверджується Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 13036970,25 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 344175,92 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Пунктом 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.

Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, стаття 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гаранти, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст. 18 цього Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для інвалідів.

Посилання представника відповідача на те, що на підприємстві позивача було створено 709 робочих місць для працевлаштування інвалідів, однак Дніпродзержинським міським центром зайнятості було направлено для працевлаштування протягом 2009р. лише 26 інвалідів, що на думку представника відповідача свідчить про виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд розцінює критично, оскільки як встановлено в судовому засіданні інформація до центру зайнятості відповідачем подавалася протягом вересня-грудня 2009 року та лише щодо наявності 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів, що з боку відповідача є порушенням вимог ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідачем не виконані всі вимоги чинного законодавства щодо організації працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-162, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (код ЕДРПОУ 05393043, юридична адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18Б) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЕДРПОУ 25005978, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11, отримувач м. Дніпродзержинськ, ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31211230700013, МФО 805013) адміністративно-господарські санкції в розмірі 13 036 970,25 грн. (тринадцять мільйонів тридцять шість тисяч дев ятсот сімдесят грн.25 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 344 175 грн. (триста сорок чотири тисячі сто сімдесят п ять грн. 92 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 02.12.10р.

Суддя С.В. Чабаненко