Рішення № 139403124, 25.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 742/3263/25

Провадження № 2/761/7274/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., за участі представника позивача адвоката Джура С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про захист прав споживача, про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати недійсними електронні торги, які проводились ДП «СЕТАМ», реєстраційний номер лота 566133, дата проведення торгів 01.01.2025 року, протокол про проведені електронні торги від 01.01.2025 року № 627635, переможець ОСОБА_2 та витребувати на свою користь автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, рік випуску 2007. Підставою для позовних вимог є те, що вказані електронні торги були проведені попри наявність ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.12.2024 року про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. № 84931 від 03.06.2021 року. В подальшому рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.03.2025 року у справі № 742/7193/24 було задоволено позовні вимоги позивача та визнано зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась процедура продажу рухомого майна на електронних торгах, визнаний судовим рішенням таким, що не підлягає виконанню, тому електронні торги, які були проведені, окрім іншого, і під час дії ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.12.2024 року, якою зупинено стягнення по виконавчому провадженні № НОМЕР_4, позивач просить визнати недійсними.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 року справу передано на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою судді від 26.01.2026 року відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до розгляду у підготовче засідання.

01.03.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. надійшов відзив на позов, в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки вона діяла в межах ЗУ «Про виконавче провадження». Про існування ухвали про забезпечення позову їй відомо не було, позивач, попри обов`язок повідомляти приватного виконавця про існування підстав для зупинення виконавчого провадження, її не повідомив, відтак в неї були відсутні перешкоди для реалізації майна на електронних торгах, після чого вона закінчила виконавче провадження. Просила відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2026 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що 26.12.2024 року він скористався своїм правом та сплатив внески в аукціоні, потім йому прийшло повідомлення, що він визначений переможцем в торгах, відтак він є добросовісним набувачем автомобіля марки DACIA, модель LOGAN, рік випуску 2007, який був предметом електронних торгів. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, неодноразово були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2024 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 про примусове виконання виконавчого напису № 84931 від 03.06.2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення із заставодавця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Він фінанс" заборгованості в сумі 104 972,27 грн.

Предметом застави відповідно до виконавчого напису є автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, рік випуску 2007, колір червоний, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , тип легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля є ОСОБА_1 .

Протоколом № 627635 підтверджено проведення електронних торгів, організованих ДП «СЕТАМ», які відбулись 01.01.2025 року, на яких було реалізовано заставне майно -автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, рік випуску 2007. Переможець аукціону ОСОБА_2

06.01.2025 року приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4 складено акт про проведений електронний аукціон (торги) з реалізації майна -автомобіля марки DACIA, модель LOGAN, рік випуску 2007. Переможець аукціону ОСОБА_2

06.01.2025 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із реалізацією заставного майна та перерахування коштів стягувачу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Звертаючись до суду з цим позовом сторона позивача вказує, що спірне майно - автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, рік випуску 2007, вибув з володіння позивача в результаті електронних торгів, проведених відповідачем ДП «СЕТАМ» в ході реалізації у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, відкритому з виконання виконавчого напису № 84931 від 03.06.2021, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. Позивач вважає недійсними електронні торги, оскільки виконавчий напис № 84931 від 03.06.2021 було визнано таким, що не підлягає виконанню, рішенням суду, яке було ухвалено після проведення електронних торгів, крім того електронні торги були проведені під час дії ухвали суду про забезпечення позову.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

За правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529 цс 19) зазначено, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою - третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Судом встановлено, що електронні торги з реалізації належного позивачу автомобіля відбулись у виконавчому провадженні, відкритому Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. на виконання виконавчого напису нотаріуса № 84931 від 03.06.2021 року та були проведені 01.01.2025 року, натомість рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про визнання цього виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню було ухвалено 28.03.2025 року та вступило у законну силу 29.04.2025 року.

Наявність підстав для визнання того чи іншого правочину недійсним має встановлюватися судом саме на момент його вчинення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, у тому числі й щодо недійсності правочину, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на що вказав Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 03.06.2024 по справі № 587/2230/21.

Посилання сторони позивача на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.12.2024 року про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, попри наявність якої приватний виконавець виконав виконавчий напис шляхом проведення електронних торгів, не є слушними з огляду не таке.

Звертаючись до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню, яку ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.12.2024 року було задоволено - вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні НОМЕР_5, відкритому на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 грудня 2024 року, що знаходиться на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євген Михайловича № 84931 від 03.06.2021 року, про стягнення із заставодавця ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 559-002/08 Р від 10.01.2008 року, укладений ним з ПАТ "Правекс Банк", на користь ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія» (перейменоване в ТОВ "Він Фінанс"), якому Первинний кредитор АТ "Правекс Банк" відступив право вимоги на підставі договору купівлі-продажу відступлення права вимоги за кредитними договорами №2 від 31.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Андрейків І.В., зареєстрований в реєстрі за 492, 493, по якому було відступлено право вимоги за договором застави транспортного засобу № 559-002/08Р від 10.01.2008 року, укладеного ОСОБА_1 з ПАТ "Правекс Банк", предмет застави: автомобіль марки DACIA, Модель LOGAN, рік випуску 2007 року, колір червоний, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , тип легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_2), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В. до закінчення розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Як встановлено судом під час розгляду справи від сторін виконавчого провадження на адресу приватного виконавця не надходило повідомлень про обставини, які слугують підставою для зупинення виконавчого провадження.

З пояснень представника позивача встановлено, що з їх сторони не було звернень до приватного виконавця, оскільки не було ухвали суду про забезпечення позову.

Між тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана ухвала суду про забезпечення позову від 24.12.2024 року того ж дня була надіслана судом до даного реєстру, наступного дня, тобто 25.12.2024 року, зареєстрована та 26.12.2024 року надано загальний доступ.

Суд зазначає, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні правові висновки зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Отже приватний виконавець, не будучи обізнаним про зупинення виконавчого провадження, діяв в межах ЗУ «Про виконавче провадження» та виконав виконавчий напис.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким чином обов`язок доведення наявності обставин, що свідчать про недійсність правочину, покладається на сторону, яка посилається на такі обставини - на позивача.

Проте, наявність таких обставин не було доведено у судовому засіданні і у суду відсутні підстави для визнання недійсними електронних торгів, тому у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Оскільки вимога про витребування з незаконного володіння спірного автомобіля ділянки є похідною від вимоги про визнання недійсними електронних торгів, то така вимога теж задоволенню не підлягає.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2026 року у справі № 742/3263/25 (провадження № 2-з/761/80/2026), підлягають скасуванню на підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 15, 16, 76, 77, 81, 158, 263-265, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про захист прав споживача, про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з незаконного володіння - відмовити в повному обсязі.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2026 року у справі № 742/3263/25 (провадження № 2-з/761/80/2026), - скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02.09.2026 року.

Суддя Ю.О. Матвєєва

25 серпня 2026 року