Постанова № 13940097, 15.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011 № 11-12/4274

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів: Дзюбко П.О.

Сулім В.В.

За участю представників:

від позивача:

не зявився

від вілповідача:

Чубик Л.П. дов. №12 від 12.09.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "АТП-2361"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.10.2010

у справі № 11-12/4274 (Довгань К.І. .....)

за позовом ПП "Тесей-Центр"

до Закрите акціонерне товариство "АТП-2361"

про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних збитків

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «АТП-2361»

до Приватного підприємства «Тесей-Центр»

про визнання недійсним договорів

ВСТАНОВИВ:

ПП «Тесей-Центр» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ЗАТ «АТП-2361» в якій, з урахуванням уточнень, просило стягнути з відповідача 594013,37 грн., із яких: 430000,00 грн. боргу за договорами позики (поворотної фінансової допомоги) № 2 від 10.07.2007 року та № 3 від 30.07.2007 року, 114810,00 грн. інфляційних втрат; 11875,07 грн. 3% річних; 37328,30 грн. пені за період прострочення з 01.09.2007 року по 27.02.2008 року. Позовні вимоги ПП «Тесей-Центр» мотивовані тим що, 10.07.07р., 30.07.07р. між ПП «Тесей-Центр» (Позикодавець) та ЗАТ «АТП-2361» (Позичальник) укладено договори позики (зворотної фінансової допомоги) №2, № 3, за умовами яких позикодавець зобов'язався передати позичальнику протягом одного дня (з моменту підписання договорів) 30000,00 грн. та 400000,00 грн. відповідно, які останній зобов'язався повернути позикодавцю через 30 календарних днів з моменту підписання договору на протязі 3-х днів. Пунктом 6.2 договорів сторони обумовили сплату позичальником пені у разі порушення строків повернення позики в розмірі 16% за кожний день прострочення.

31.07.07р. сторони уклали додаткову угоду до договору № 2 від 10.07.07р., якою змінили п. 3.1. договору, продовжили термін надання позики до 40 календарних днів. На виконання вказаних договорів позики № 2, № 3 позивачем 11.07.07р., 31.07.07р. було перераховано відповідачу зворотну фінансову допомогу в загальному розмірі 430 000грн., що підтверджується витягом із особового банківського рахунку позивача, платіжними дорученнями № 294 від 11.07.07р. на суму 30000,00 грн., № 3 від 31.07.07р. на суму 240000,00 грн., № 320 від 31.07.07р. на суму 160000,00 грн. з відповідним призначенням платежу. Перераховані кошти відповідачем не повернуті позивачу, а тому позивачем нараховані інфляційні, 3 % річних та пеню, які і є предметом первісного позову.

У жовтні 2008 року ЗАТ «АТП-2361» звернулось до Господарського суду Черкаської області з зустрічною позовною заявою до ПП «Тесей-Центр» про визнання недійсними договору позики №2 від 10.07.2007 року та договору позики № 3 від 30.07.2007 року. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим що договори позики (зворотної фінансової допомоги) №2, № 3 від 10.07.07 р. та 30.07.07 р. від імені товариства укладені головою правління від імені ЗАТ «АТП-2361» (директором) з перевищенням наданих йому, відповідно до статуту, повноважень, внаслідок помилки щодо природи цих договорів, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами та з метою приховати інший правочин розрахунок за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14 вересня 2007 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.10.2008 року первісний позов ПП «Тесей-Центр»до ЗАТ «АТП-2361» про стягнення 594013,37 грн. задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 430000,00 грн. основного боргу, 114810,00 грн. інфляційних втрат, 11875,07 грн. 3% річних, 37328,30 грн. пені. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.03.2009 року рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2008 року скасовано. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано недійсними договори позики (зворотної фінансової допомоги) № 2 від 10.07.07 року та № 3 від 30.07.07 року, укладені між сторонами. У задоволенні первісного позову - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2009 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.03.2009 року скасовано повністю. При цьому, рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2008 року залишено без змін.

Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.03.2010 року скасовано постанову Вищого господарського суду України від 30.09.2009 року, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.03.2009 року та рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2008 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Дана постанова мотивована тим що суд першої інстанції не виконав вимог ст. ст. 43, 84 ГПК України щодо повного, обєктивного та всебічного розгляду справи, не дав оцінки всім наданим ЗАТ «АТП-2361» доказам, не встановив, які саме договори ( поворотної фінансової допомоги чи безповоротної фінансової допомоги, щоспівпадають за номерами та сумами переданих коштів) були виконані сторонами, мету укладення таких договорів, два з яких не були виконані, а тому не встановив, чи є передбачені законом підстави ( ст.ст. 229, 234, 235 ЦК України) для визнання оспорюваних договорів недійсними.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року провадження у справі за первісним позовом ПП «Тесей-Центр» до ЗАТ «АТП-2361» про стягнення 594013, 37 грн. припинено в звязку з відсутністю предмету спору. В задоволенні зустрічного позову ЗАТ «АТП-2361» до ПП «Тесей-Центр» про визнання недійсними договору позики (поворотної фінансової допомоги) № 2 від 10.07.07 року та договору позики (поворотної фінансової допомоги) № 3 від 30.07.07 року відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ЗАТ «АТП-2361» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28.10.2010р..

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального та матеріального права, зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення прийняте при неповному зясуванні обставин справи, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник ЗАТ «АТП-2361» уточнив вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28.10.2010р. в частині відмови в зустрічному позову, прийняти в даній частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та скасувати договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 2 від 10.07.07 року та договір позики (поворотної фінансової допомоги) №3 від 30.07.07 року, в іншій частині рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 01.02.2010 р. представник ЗАТ «АТП-2361» подав клопотання про зупинення провадження у справи, в звязку з розглядом повязаної справи в іншому суді.

Отже, Київський апеляційний господарський суд відмовляє ЗАТ «АТП-2361» в задоволенні клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №11-12/4274 в звязку з розглядом повязаної справи № 2-1674/11 в Соснівському районному суді м. Черкаси за позовом ЗАТ «АТП-2361» до ПП «Тесей-Центр» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору №18/08 від 18.08.2008р. про відступлення первісним позивачем у справі №11-12/4274 права вимоги третій особі ОСОБА_1, з наступних підстав. Статтею 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації. З аналізу положень вищенаведеної норми процесуального права, можна зробити висновок, що підставами для зупинення провадження у справі є, з одного боку, неможливість розгляду такої справи до вирішення іншої справи, а з іншого боку, повязаність цих справ між собою. Однак, незважаючи на повязаність даних справ, апеляційний суд вважає, що в даному випадку заявником в заяві про зупинення апеляційного провадження не доведено неможливість розгляду справи №11-12/4274 до вирішення Соснівським районним судом м. Черкаси цивільної справи №2-1674/11.

В судові засідання апеляційної інстанції не зявився представник ПП «Тесей-Центр», причини неявки суду не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника ПП «Тесей-Центр».

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Оскаржуване рішення мотивоване тим що оскільки позивач за первісним позовом за договором №18/08 від 18.08.08р. уступив право вимоги заявлених до стягнення сум за первісним позовом громадянці ОСОБА_1 та у звязку з укладанням цього договору просив припинити провадження у справі, то суд зробив висновок, що предмет спору за первісним позовом відсутній, а тому відповідно до п. 1 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі за первісним позовом. Відмова в задоволенні зустрічного позову, в свою чергу мотивована тим що ЗАТ "АТП-2361" за умови прийняття від ПП «Тесей-Центр» перерахованих грошових коштів на виконання договорів позики № 2, № 3 від 11.07.07р., 31.07.07р., не вчинило будь-яких дій щодо повернення цих коштів відповідачу, чим фактично, на думку суду, відбулося наступне схвалення даного правочину. Крім того, відповідно до п. 8.316, 8.3.17 статуту ЗАТ "АТП-2361" голова правління має відповідні повноваження на укладання цивільно-правових угод, також голова правління вказаний у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб. А твердження позивача за зустрічним позовом про вчинення спірних право чинів з метою приховати інший правочин розрахунок за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14 вересня 2007 року суперечить фактичним обставинам справи, оскільки, останнім не подано суду жодного належного доказу на підтвердження вказаної обставини. Натомість, форма договорів позики № 2, № 3 від 11.07.07р., 31.07.07р. повністю відповідає чинному законодавству України, сторони вчинили дії, направлені на їх виконання, тому підстави для застосування ст. 235 ЦК України відсутні.

Між тим, апеляційний суд частково не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному зясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 10.07.07 р. між ПП «Тесей-Центр» (позикодавець) та ЗАТ «АТП-2361» ( позичальник), було укладено договір позики (зворотної фінансової допомоги) №2, згідно з умовами якого позикодавець зобовязався надати позичальнику позику в розмірі 30000,00 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок протягом одного дня, з часу підписання договору, який позичальник зобовязався повернути після спливу 30 календарних днів з моменту підписання договору. Додатковою угодою до цього договору від 31.07.2007р. термін надання позики було продовжено до 40 календарних днів.

30.07.07 року між ПП «Тесей-Центр» (позикодавець) та ЗАТ «АТП-2361» (позичальник) було укладено договір позики (зворотної фінансової допомоги) №3, згідно якого позикодавець зобовязався надати позичальнику позику в розмірі 400000,00 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, який позичальник зобовязався повернути після спливу 30 календарних днів.

В цей же день 30.07.07 р. між сторонами було укладено договір безповоротної фінансової допомоги №3, згідно якого ПП «Тесей-Центр» в термін до 31.07.2007р. передає ЗАТ «АТП-2361» 400000,00 грн. безповоротної фінансової допомоги шляхом перерахування на розрахунковий рахунок товариства.

17.08.2007р. між сторонами у справі було укладено договір безповоротної фінансової допомоги №2, згідно з умовами якого ПП «Тесей-Центр» в термін до 18.08.2007р. Передає ЗАТ «АТП-2361» 30000,00 грн. безповоротної фінансової допомоги, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок товариства.

11.07.2007 року ПП «Тесей-Центр» перерахувало ЗАТ «АТП-2361» 30000,00 грн., 31.07.2007 року 160000,00 грн., та 01.08.2007 року 240000,00 грн.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, договори позики (поворотної фінансової допомоги) №2 від 10.07.07 року та №3 від 30.07.07 року були укладені зі сторони ПП «Тесей-Центр» директором ОСОБА_2, яка діяла на підставі Статуту підприємства, а зі сторони ЗАТ «АТП-2361» - голови правління Шпак Р.Л., який діяв на підставі Статуту товариства. Таким чином, сторони вказаних вище договорів були зобовязані ознайомитись з нормами Статутів господарюючого субєкта, на підставі якого діють керівні органи контрагента.

Підпунктом 8.3.16 Статуту ЗАТ «АТП-2361» прямо передбачено, що голова правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності приймати рішення про укладення правочинів на суму, що не перевищує 50% статутного капіталу товариства. Як вбачається з матеріалів справи (та не спростовано позивачем за первісним позовом), згідно з п.5.1 Статуту, статутний капітал ЗАТ «АТП-2361»складає 236640,00 грн.

Отже, голова правління ЗАТ «АТП-2361» Шпак Р.Л., укладаючи договори поворотної фінансової допомоги на загальну суму 430000,00 грн. діяв з перевищенням своїх статутних повноважень.

Відомостей про подальше схвалення таких дій уповноваженими керівними органами ЗАТ «АТП-2361», а саме Наглядовою Радою чи Загальними зборами акціонерів товариства, позивачем за первісним позовом під час провадження по цій справі не надано.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що укладення договорів позики на загальну суму 430000 грн. від імені ЗАТ «АТП-2361» головою правління Шпак Р.Л., за умови відсутності довіреності на їх підписання, а отже достатнього волевиявлення ЗАТ “АТП 2361” на їх укладення, є перевищення повноважень голови правління, наданих Статутом, і є підставою визнання спірних договорів недійсними на підставі ст. 203 ЦК України

При цьому, апеляційний суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо припинення провадження у справі за первісним позовом, оскільки відсутній предмет позову, тому що ПП «Тесей-Центр» за договором №18/08 від 18.08.2008р. уступив право вимоги заявлених до стягнення сум громадянці ОСОБА_1, що є правом сторони та не порушує права ЗАТ «АТП-2361».

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Відповідно з цим, апеляційна скарга ЗАТ «АТП-2361» підлягає задоволенню, а спірне судове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року у справі №11-12/4274 має бути частково скасовано, а саме в частині відмови в задоволенні зустрічного позову. Водночас, апеляційним господарським судом в даній частині приймає нове судове рішення, яким зустрічний позов ЗАТ «Автотранспортне підприємство 2361» про визнання недійсними договору позики №2 від 10.07.2007 року та договору позики №3 від 30.07.2007року, укладені з ПП «Тесей-центр», задовольнити повністю, визнати недійсними договір позики №2 від 10.07.2007 року та договір позики №3 від 30.07.2007 року. В іншій частині апеляційний суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін.

Враховуючи наведене та у відповідності до ст.49 ГПК України апеляційним господарським судом прийнято рішення про розподіл судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 -105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 2361» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року у справі №11-12/4274 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року у справі №11-12/4274 скасувати частково, а саме в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.

3. Прийняти нове судове рішення, яким зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 2361» про визнання недійсними договору позики №2 від 10.07.2007 року та договору позики №3 від 30.07.2007 року, укладені з Приватним підприємством «Тесей-центр», задовольнити повністю. Визнати недійсними Договір позики №2 від 10.07.2007 року та Договір позики №3 від 30.07.2007 року.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року у справі №11-12/4274 залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Тесей-центр» (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 129, код ЄДРПОУ 25212335) на користь Закритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 2361» (18030, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд. 3, код ЄДРПОУ 03577651) 85 грн. 00 коп. державного мита за розгляд місцевим господарським судом та 3011 грн. 07 коп. державного мита за розгляд справи апеляційним господарським судом.

6. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний виконавчий документ на виконання цієї постанови.

7. Матеріали справи №11-12/4274 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Копію цієї постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддяСотніков С.В.

СуддіДзюбко П.О.

Сулім В.В.

22.02.11 (відправлено)