Ухвала суду № 139400710, 01.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

01.09.2026м. Дніпро№ 904/4955/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши

заяву Ворожбянської міської ради (41812, Сумська область, Сумський район, місто Ворожба, вулиця Хмельницького Богдана, будинок 8; ідентифікаційний код 04058031)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99; ідентифікаційний код 44604267)

про видачу судового наказу про стягнення 128 139,40 грн, які перераховані як попередня оплата за договорами поставки від 25.10.2024 №839/2, від 12.11.2024 № 889/2, від 14.11.2024 № 9022, від 09.12.2024 № 974/2, від 09.12.2024 № 973/2, від 10.12.2024 № 980/2, від 19.12.2024 № 1014/2, від 20.12.2024 № 1019/2

ВСТАНОВИЛА:

До Господарського суду Дніпропетровської області 18.08.2026 надійшла заява Ворожбянської міської ради про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" 128 139,40 грн, які перераховані як попередня оплата за договорами поставки від 25.10.2024 №839/2, від 12.11.2024 № 889/2, від 14.11.2024 № 9022, від 09.12.2024 № 974/2, від 09.12.2024 № 973/2, від 10.12.2024 № 980/2, від 19.12.2024 № 1014/2, від 20.12.2024 № 1019/2.

Також просить стягнути з боржника судовий збір у розмірі 266,24 грн.

Вказана заява обґрунтована невиконанням боржником умов договорів поставки від 25.10.2024 №839/2, від 12.11.2024 № 889/2, від 14.11.2024 № 9022, від 09.12.2024 № 974/2, від 09.12.2024 № 973/2, від 10.12.2024 № 980/2, від 19.12.2024 № 1014/2, від 20.12.2024 № 1019/2 в частині повної та своєчасної поставки товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 справу №904/4955/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

У зв`язку з перебуванням судді Іванової Т.В. на лікарняному, заява розглядається після виходу судді з лікарняного.

Судом перевірено зазначене в заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

Водночас суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.

Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.

Відповідно до частини другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (пункт 4); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (пункт 5).

У заяві заявник зазначає, що між ним та боржником укладено низку договорів поставки, а саме: від 25.10.2024 №839/2, від 12.11.2024 № 889/2, від 14.11.2024 № 9022, від 09.12.2024 № 974/2, від 09.12.2024 № 973/2, від 10.12.2024 № 980/2, від 19.12.2024 № 1014/2, від 20.12.2024 № 1019/2, за якими боржник зобов`язався передати (поставити) у власність заявника товари, а покупець (заявник) зобов`язався прийняти та оплатити товар згідно накладних. Вказані договори є однотипними, їх положення є однаковими.

Згідно із пунктами 4.1-4.2 вказаних договорів поставки господарським судом встановлено наступний порядок оплати товару за договором.

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день надання рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов`язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити.

Відповідно до підпунктів 5.1.1, 5.1.2 пункту 5.1 договорів поставки господарським судом встановлено наступний порядок поставки за договором.

Передача покупцю товару здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки.

Скреткч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашеним скретч-картках вважаються виконаними, при цьому, постачальник не може передати покупцю товарі іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов`язується отримати товар на АЗС.

Суд звертає увагу, що заявником вказано, що станом на 17.08.2026 залишилось невикористаних скетч-карт (талонів) на загальну суму 128 139,40 грн: по договору від 08.12.2023 № 323/2: не отримано 100 л бензину А-95 на загальну суму 4800 грн.; по договору від 16.10.2024 № 815/2: не отримано 190 л бензину А-95 на загальну суму 9878,10 грн., 40 л дизпалива на загальну суму 1939,60 грн; по договору від 12.12.2024 № 993/2: не отримано 260 л дизпалива на загальну суму 12 447,40 грн.

Проте, до заяви заявником не додано копії договорів поставки від 08.12.2023 № 323/2, за яким, за твердженням заявника, не отримано 100 л бензину А-95 на загальну суму 4800 грн.; від 16.10.2024 № 815/2, за яким, за твердженням заявника, не отримано 190 л бензину А-95 на загальну суму 9878,10 грн., 40 л дизпалива на загальну суму 1939,60 грн та від 12.12.2024 № 993/2, за яким, за твердженням заявника, не отримано 260 л дизпалива на загальну суму 12 447,40 грн.

Крім того, стверджуючи про зазначене, заявник не надав жодних доказів на підтвердження того, що всі АЗС боржника дійсно не функціонують й отримання палива є неможливим. Не доведений і сам факт звернення на АЗС довірених осіб замовника з метою заправки автотранспортних засобів заявника відповідно до умов договору.

Додатково суд звертає увагу, що згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Господарський суд зазначає, що заявником до поданої заяви не долучено належним чином засвідчених копій (оригіналів) касових (фіскальних) чеків за результатами отримання товару на АЗС, що підтверджує заявником отримання за договорами частину з придбаних скретч-карток пального.

Отже, враховуючи все викладене, суд позбавлений можливості перевірити обставини, вказані в заяві про видачу судового наказу, встановити строк поставки товару, кількість поставленого та непоставленого товару.

Суд зазначає, що невиконання постачальником своїх безпосередніх обов`язків з поставки товару за умов його оплати не трансформує автоматично ці зобов`язання у грошові, а отже вимоги заявника ґрунтуються на нормах закону, а не на нормах договору.

Отже, до заяви про видачу судового наказу не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано заявлені вимоги, а з наданих доказів не вбачається порушення права, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Крім того, відповідно до частини 6, 7 статті 150 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №4833-IX від 07.04.2026, зміни набрали чинності 24.04.2026), якщо заявником є юридична особа, у заяві про видачу судового наказу зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

У разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Однак, всупереч вимогам частин 6, 7 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, заявником у заяві не зазначено реквізити рахунку заявника в банку та не надано документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Згідно з пунктами 1, 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21 8, 9 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу Ворожбянській міській раді за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" 128 139,40 грн, які перераховані як попередня оплата за договорами поставки від 25.10.2024 №839/2, від 12.11.2024 № 889/2, від 14.11.2024 № 9022, від 09.12.2024 № 974/2, від 09.12.2024 № 973/2, від 10.12.2024 № 980/2, від 19.12.2024 № 1014/2, від 20.12.2024 № 1019/2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.09.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Іванова