Ухвала суду № 139400700, 01.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4948/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської Іванова Т.В., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Іверон" (50074, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Шахтарської слави, будинок 5, офіс 1; ідентифікаційний код 40301323)

до відповідача Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Жовті Води, вулиця Олеся Гончара, будинок 2; ідентифікаційний код 14309787)

про стягнення 57 909,66 грн

ВСТАНОВИВ:

17.08.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача - Приватного підприємства "Іверон" надійшла позовна заява (вх. суду №3711/26 від 17.08.2026) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 57 909,66 грн, що складає 54 300, 00 грн - основної заборгованості за товар, поставлений за договором про закупівлю товару №733/13/263-зв від 13.11.2025, 2 708,13 грн - інфляційних втрат та 901,53 грн - 3% річних- видати наказ.

Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 справу №904/4948/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

У зв`язку з перебуванням судді Іванової Т.В. на лікарняному, рішення щодо матеріалів позовної заяви ухвалюється судом після виходу судді з лікарняного.

Щодо матеріалів позовної заяви з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (частина 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України).

Опис вкладення повинен відповідати пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, відповідно до якого працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

За змістом зазначеного пункту Правил для здійснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису, останній має містити поіменний перелік предметів. Отже, належним доказом направлення на адресу інших учасників справи копії позовної заяви з додатками є фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення з поіменним переліком документів або квитанція про доставку електронного документу в Електронний кабінет.

Як вбачається, позивачем до позовної заяви не додано доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача.

Будь-яких виключень з приводу ненаправлення стороні будь-яких копій документів, які є додатками до позову, приписи статті 172 Господарського процесуального кодексу України не містять.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при поданні даної позовної заяви було заявлено майнову вимогу про стягнення заборгованості у загальному розмірі 57 909,66 грн.

Як убачається, позовна заява сформована представником позивача в системі "Електронний суд".

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір за подання цієї позовної заяви складає 2 662,40 грн (3 328,00 х 0,8).

У якості доказів сплати судового збору за подання позовної заяви позивачем подано копію платіжної інструкції №1335 від 12.08.2026 на суму 5 601,49 грн.

При цьому, з довідки Відділу документального забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області №194/26 від 17.08.2026 вбачається, що платіжна інструкція №1335 від 12.08.2026 була використаний в іншій справі - №904/4888/26, заява надійшла 13.08.2026 за вх. № 4-3665/26.

З відомостей Програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС) убачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 у справі №904/4948/26 заяву позовну заяву, Приватного підприємства "Іверон" № б/н від 13.08.2026 залишено без руху, постановлено приватному підприємству "Іверон" в строк до 28.08.2026 включно усунути недоліки позовної заяви № б/н від 13.08.2026.

За таких обставин, прийняття судом платіжного документу №1335 від 13.08.2026 на суму 5 601,49 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі № 904/4948/26 є таким, що не відповідає нормам процесуального закону.

Отже, платіжний документ №1335 від 13.08.2026 на суму 5 601,49 грн не може бути прийнятим судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Таким чином, з урахуванням змісту та розміру заявлених позовних вимог розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 2 662,40 грн, а до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, в порядку передбаченому частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому господарський суд звертає увагу й на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Іверон" (50074, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Шахтарської слави, будинок 5, офіс 1; ідентифікаційний код 40301323) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Жовті Води, вулиця Олеся Гончара, будинок 2; ідентифікаційний код 14309787) про стягнення 57 909,66 грн - залишити без руху.

Встановити Приватному підприємству "Іверон" строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:

- докази направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача (з поіменним переліком);

- докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн у встановленому законом порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.09.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя Т.В. Іванова