Рішення № 13939847, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/38507.02.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до Малого приватного підприємства «Світ Інтернешонал»

третя особа ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача Брайко С.А. представник за довіреністю від 02.12.2010 року;

від відповідача не зявились;

від третьої особи не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до Малого приватного підприємства «Світ Інтернешонал»про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення третьою особою зобовязань за кредитним договором № 49.4/15/06-Z від 23.03.2006 року в частині сплати заборгованості за кредитом у розмірі та в строк, встановлені договором. При цьому, в забезпечення виконання третьою особою зобовязань за кредитним договором, укладено іпотечний договір № 33/15/138/06 від 23.03.2006 року, в силу якого, як стверджує позивач, він набув право звернути стягнення на предмети іпотеки відповідно до вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 року було порушено провадження у справі, залучено позичальника за кредитним договором № 49.4/15/06-Z від 23.03.2006 року ОСОБА_1 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено розгляд на 29.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав витребуваний ухвалою суду від 05.11.2010 року витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 29.11.2010 року не зявились, вимоги ухвали суду від 05.11.2010 року не виконали, однак через загальний відділ діловодства надійшла телеграма, в якій останні просять суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 29.11.2010 року відкладено розгляд справи на 13.12.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2010 року подав витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 13.12.2010 року зявився, проти позову заперечував.

Представник третьої особи у судовому засіданні 13.12.2010 року проти позову заперечував.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою суду від 13.12.2010 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 24.01.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2011 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача, третьої особи у судове засідання 24.01.2011 року не зявились, вимоги ухвали суду від 13.12.2010 року не виконали, однак через загальний відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 07.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2011 року подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій збільшив розмір нарахованої пені, у результаті чого відбулося збільшення позовних вимог відносно меж звернення стягнення на предмет іпотеки до 14011, 85 доларів США.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийнята до розгляду зазначена заява позивача.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(надалі банк) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник) укладено кредитний договір № 49.4/15/06-Z (надалі кредитний договір).

Правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», що підтверджується п. 1.5 наявного у матеріалах справи статуту Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», затвердженого загальними зборами акціонерів 23.02.2010 року, протокол № 1.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, із урахуванням змін, внесених сторонами 03.09.2007 року договором про внесення змін до кредитного договору, банк зобовязався надати позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 50000, 00 доларів США строком по 24.03.2008 року включно.

За умовами кредитного договору (п. 1.5) забезпеченням виконання зобовязань за кредитним договором є іпотека трикімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 38, 10 кв.м., згідно з іпотечним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між Віткритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(за договором іпотекодержатель) та Малим приватним підприємством «Світ Інтернешонал»(за договором іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 33/15/138/06 від 23.03.2006 року (надалі - іпотечний договір), згідно якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобовязань перед іпотекодержателем на підставі кредитного договору житлову квартиру АДРЕСА_1, та складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 52, 30 м. кв., житловою площею 38, 10 м. кв., та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Відповідно до п. 1.4 іпотечного договору заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 303000, 00 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на 23.03.2006 року складає еквівалент 60 000, 00 доларів США.

Укладеним між іпотекодавцем та іпотекодержателем 03.09.2007 року договором про внесення змін до іпотечного договору, сторони встановили, що заставна вартість предмету іпотеки становить 183000, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.09.2007 року становить 924150, 00 грн.

Згідно із п. 2.3 іпотечного договору, обтяження предмета іпотеки іпотекою підлягає державній реєстрації за рахунок боржника, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Статтею 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

23.03.2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 було обтяжено квартиру АДРЕСА_1, про що внесено запис до Держаного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі іпотек № 6922583 від 23.03.2006 року.

Щодо виконання банком своїх зобовязань за кредитним договором, судом встановлено, що останній належним чином та у повному обсязі виконав умови зазначеного договору, на підтвердження чого у матеріалах справи наявні виписки з особового рахунку третьої особи.

Згідно з п. 3.1 договору про внесення змін до кредитного договору, укладеного 03.09.2007 року, позичальник зобовязувався забезпечити погашення отриманого кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок, вказаний в п. 1.2 договору, у період з 01 по 10 число (включно) кожного календарного місяця, таким чином щоб станом на 11-те число календарного місяця, заборгованість за кредитом не перевищувала відповідних сум за строками згідно погодженого графіку. Таким чином, з урахуванням положень пункту 1.1 кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту у повному обсязі 10.03.2008 року.

Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено обовязок позичальника забезпечити повернення одержаної суми кредиту згідно з умовами цього договору

Згідно зазначених вище виписок з особового рахунку третьої особи, станом на 10.03.2008 року останнім було здійснено погашення заборгованості за кредитом загальним розміром 39427, 68 доларів США.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Таким чином, у позичальника станом з 11.03.2008 року вбачається заборгованість за кредитом у розмірі 10572, 32 доларів США (50000, 00 39427, 68).

Крім того, за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, банк нарахував позичальникові за період з 04.02.2010 року по 04.02.2011 року пеню у розмірі 3439, 53 доларів США.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.8 кредитного договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, позичальник зобовязаний сплачувати банку пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п. 1.3 цього договору, від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, процентна ставка за кредитом дорівнює 16 процентів річних.

Згідно по 6.3 кредитного договору, при нарахуванні процентів враховується фактична кількість календарних днів в розрахунковому періоді та 360 днів (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в році.

За перерахунком суду розмір пені становить

10572, 32 доларів США х 32 % х 366 (з 04.02.2010 р. по 04.02.2011 р.) / 360 днів = 3439, 53 доларів США.

Таким чином, позивачем вірно нарахована третій особі пеня за порушення обовязку повернення кредиту за кредитним договором у розмірі 3439, 53 доларів США.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Третьою особою до суду доказів здійснення оплати заборгованості по кредиту та пені за порушення обовязку повернення кредиту надано не було.

Отже судом встановлено, що на день прийняття рішення по справі третьою особою невиконане зобовязання за забезпеченим іпотекою кредитним договором № 49.4/15/06-Z від 23.03.2006 року на загальну суму - 14 011, 85 доларів США (10572, 32 + 3439, 53).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не вставлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Частиною 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

В силу ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. При цьому, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із п.п. 4.1, 4.2 іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями, та відшкодуванням збитків, які виникли у звязку із прострочкою виконання боржником зобовязань за кредитним договором, витрати на страхування майна, та інші витрати згідно цього договору. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення боржником умов кредитного договору.

Факт порушення третьою особою умов кредитного договору судом встановлений.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були направлені третій особі та відповідачеві відповідні листи з вимогою про сплату суми заборгованості за кредитом, а також повідомлено, що у разі невиконання зазначених вимог буде звернено стягнення на предмет іпотеки (лист № 8212/49.4.5.2-1405-49.66 від 05.03.2009 року на адресу третьої особи - боржника та лист № 12556/49.4.5.2-3732-49.66 від 10.04.2009 року на адресу відповідача - іпотекодавця). Листи одержані зазначеними особами 16.03.2009 року (повідомлення про вручення поштового відправлення №2315815 від 17.03.20098 року) та 17.04.2009 року (з урахуванням встановлених нормативно строків пересилання внутрішньої пошти, фіскальний чек № 9478 від 14.04.2009 року) відповідно.

Так, 18.05.2009 року позивач набув право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

У встановлений зазначеними вимогами термін ані третьою особою ані відповідачем заборгованість погашена не була.

Відповідно до п. 4.3 іпотечного договору, з урахуванням змін, внесених укладеним 03.09.2007 року договором про внесення змін до кредитного договору, іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги одним із таких способів:

- набуває право власності на майно.

- від свого імені продає майно третім особам і спрямовує отримані кошти на задоволення вимог іпотекодержателя.

- дає іпотекодавцю згоду на реалізацію майна, третім особам, визначеним іпотекодержателем, або погоджених з ним, від імені іпотекодавця, за умови, що кошти, виручені від реалізації, будуть направлені на задоволення вимог іпотекодержателя.

Звертаючись до суду з позовом у звязку із порушенням третьою особою умов кредитного договору, позивач просить задовольнити його вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 49.4/15/06-Z від 23.03.2006 року зверненням стягнення на предмет іпотеки, а саме на житлову квартиру АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем абона підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Пунктом 4.5 іпотечного договору передбачено, що купівля-продаж предмета іпотеки визначається за згодою сторін, але в будь-якому разі не менше суми, зазначеної в п. 1.4 даного договору. У разі недосягнення згоди щодо ціни договору купівлі-продажу майна, така ціна визначається на підставі проведеної незалежної експертної оцінки субєктом оціночної діяльності, визначеного іпотеко держателем самостійно та зазначеної в звіті про оцінку майна, що складається у відповідності з Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

Як зазначалося вище, заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 183000, 00 доларів США.

З витягу із Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 10.12.2010 року № 29608170 вбачається наявність обтяження (заборона, арешт) квартири АДРЕСА_1, за іпотечним договором. До того ж, відсутні записи про обтяження даного нерухомого майна до та після моменту державної реєстрації іпотеки 25.03.2006 року.

Із вказаного витягу також вбачається, що станом на 10.12.2010 року власником предмету іпотеки є Мале приватне підприємство «Світ Інтернешонал», ідентифікаційний код: 14278236.

Враховуючи встановлені обставини та положення вищевказаних норм матеріального права, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», та звертає стягнення на предмет іпотеки, а саме, на житлову квартиру АДРЕСА_1., загальною площею 52, 30 м. кв., житловою площею 38, 10 м. кв., шляхом проведення прилюдних торгів, із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до п. 2 ст. 46 ЦПК України, в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у звязку з чим розмір позовних вимог було збільшено.

Вбачаючи зазначене, недоплачена сума державного мита у розмірі 23, 66 грн. стягується з позивача в дохід державного бюджету.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 546, 549, 572, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Світ Інтернешонал»(01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Олеся Гончара 47-В; ідентифікаційний код: 14278236) заборгованість за кредитним договором № 49.4/15/06-Z від 23.03.2006 року, укладеним між гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(01014, м. Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, будинок 38, ідентифікаційний код: 21666051) у розмірі 14 011 (чотирнадцять тисяч одинадцять) доларів США 85 центів, що станом на 04.02.2010 року становить 111305 (сто одинадцять тисяч триста пять) грн. 93 коп. (що складається з боргу за кредитом в сумі 10572 (десять тисяч пятсот сімдесят два) долари США 32 центи та пені в сумі 3439 (три тисячі чотириста тридцять девять) доларів США 53 центи) за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на житлову квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52, 30 м. кв., житловою площею 38, 10 м. кв. за іпотечним договором № 49.4/15/06-Z від 23.03.2006 року, шляхом проведення прилюдних торгів, із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Світ Інтернешонал»(01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Олеся Гончара 47-В; ідентифікаційний код: 14278236) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(01014, м. Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, будинок 38, ідентифікаційний код: 21666051) витрати по сплаті державного мита в сумі 1113 (одна тисяча сто тринадцять) грн. 05 коп., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 25.02.2011 року