Рішення № 13939804, 18.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/4818.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Відділення проектування і реконструкції споруд та будівель ДПСК ”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “СПАР –ЦЕНТР”

Простягнення 6685,91 грн. Суддя Блажівська О.Є.

          Представники:

Від позивачаБраєр Н.М.

Від відповідача не з'явився

          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Відділення проектування і реконструкції споруд та будівель ДПСК ” звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПАР –ЦЕНТР” стягнення заборгованості на суму 6 685,91 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 19.01.2011 р.

У судових засіданнях 19.01.2011 р., 02.02.2011 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання 18.02.2011 р. з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

16 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Відділення проектування і реконструкції споруд та будівель ДПСК ” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СПАР –ЦЕНТР” (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (надалі - договір), відповідно до якого орендодавець зобов’язався передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення на першому поверху будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 66, загальною площею 871,5 кв.м.

На виконання договору позивач передав відповідачу приміщення передбачене договором.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата за місяць становить 21787,50 грн. В тому числі ПДВ 3631, 25 грн.

Згідно до п. 3.3 договору орендна плата за користування приміщенням вноситься шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця.

21.06.2010 р. сторони підписали угоду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 16 вересня 2009 року, відповідно до якого відповідач зобов’язався звільнити орендоване приміщення до 12.07.2010 р.

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) приміщення від 16.09.2009 р. відповідач повернув позивачу зазначене приміщення.

У разі закінчення терміну дії договору чи достроковому припиненні цього договору орендні платежі нараховуються та підлягають сплаті орендарем орендодавцю за період фактичного знаходження приміщення в користуванні орендаря по дату, яка вказується в акті прийому-передачі (повернення) приміщення орендодавцю.

За твердженнями позивача, відповідач не оплатив орендну плату за період з 01.07.2010 р. по 09.07.2009 р. у сумі 6325,40 грн., відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000037 від 09.07.2010 р.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями від 26.07.2010 р., та від 11.10.2010 р. щодо погашення заборгованості. Проте відповідач відповіді на претензії не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням індексу інфляції у сумі 6619,88 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 66,03 грн. 3 % річних.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, який визнається судом як належний, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 66,03 грн. 3 % річних.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПАР –ЦЕНТР” (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, код ЄДРПОУ 36148976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Відділення проектування і реконструкції споруд та будівель ДПСК” (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 59 А, кв. 63, код ЄДРПОУ 30944263), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6619,88 грн. (шість тисяч шістсот дев’ятнадцять гривень 88 коп.) боргу, 66,03 грн. (шістдесят шість гривень 03 коп.) 3 % річних, 102 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 24.02.2011 р.