Рішення № 13939752, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/322.02.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 2829,42 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Сокол-Кітаєв О.В. (довіреність № 16 від 25.01.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 22 лютого 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 2829,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/4502286.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»N 02-5/289 від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 24.01.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 08.02.2011р. Ухвалою від 08.02.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено до 15.02.2011р., в яке представник відповідача повторно не зявився. Ухвалою від 15.02.2011р. розгляд справи було відкладено до 22.02.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2008 року між позивачем (надалі - Страховик) та Чухманенко Дмитром Петровичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту № 206-13178-08 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування або Договір).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 21.06.2009р. на перехресті вул. Героїв Дніпрапроспект Оболонський в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «Шевроле-Авео»реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1.

В результаті ДТП автомобіль «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 2829,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8745 від 25.12.2009р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом №10179/206/308 від 18.09.2009р. (належним чином засвідчена копія страхового акту міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22.07.2009р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Шевроле-Авео»реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4502286 (тип договору 1, належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_1 полісу № ВС/4502286 страхування цивільно-правової відповідальності останньої, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_1 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Шевроле-Авео» реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1, транспортного засобу «Шевроле-Авео»реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту №2927 від 05.08.2009р. (копія звіту в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 21.06.2009р., становить: 3720,48 грн.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом №ВС/4502286 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 35 000,00 грн. та франшизу в сумі 00,00 грн., сума страхового відшкодування в порядку регресу, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1, транспортного засобу «Шевроле-Авео»реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 2 829,42 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 29.07.2010р. відповідачу була направлена регресна вимога на виплату страхового відшкодування в сумі 2 829,42 грн. (копія вимоги в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 30.07.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в справі). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу не сплатив.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2 829,42 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, Голосіївський район, Жилянська, будинок, 75, р/р 26502001006962 в АКБ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 300023) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(ідентифікаційний код: 33831166, адреса: 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Немировича-Данченка, будинок, 1, р/р 26502301310784 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) грошові кошти: основного боргу 2 829,42 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять девять гривень 42 копійки) та судові витрати: державного мита 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 25.02.2011р.