Рішення № 13939755, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/50112.01.11 За позовом                    Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»

Про                              стягнення 9871,11 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Зенько А.Ю. (за дов.)                     

Від відповідача           Кулинич Т.В. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»про стягнення 9871,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 р. порушено провадження у справі № 17/501 та призначено останню до розгляду на 22.12.2010 р..

Позивачем подано суду додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2010 р. розгляд справи було відкладено на 12.01.2010 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.10.2003 р. між комунальним підприємством «Управління житлового господарства»Оболонського району у м. Києві (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі»(споживачем) було укладено договір № 12034 на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкових територій № 12034 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) виконавець зобов’язується надавати споживачеві послуги з водопостачання, водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території, а споживач зобов’язується здійснювати оплату за споживання та користування послугами та відшкодовувати експлуатаційні витрати на утримання будинку та прибудинкової території на умовах договору за приміщення по вул. Казанська 18.

Згідно з п. 2.2 Договору розмір щомісячної плати за надані послуги за встановленими тарифами та нормами на момент укладання договору складає: центральне опалення та гаряче водопостачання - згідно з табуляграмами АЕК «Київенерго», холодне водопостачання та водовідведення – згідно з розшифровками «Водозбуд».

Плата за Договором вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25-го числа поточного місяця (п. 3.2).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач надав, а відповідач спожив за період з листопад 2008 року по липень 2010 року послуги на загальну суму 983592,21 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу, відомостями обліку теплової енергії.

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 9099,24 грн.

Як встановлено судом, 18.11.2010 р. (до подачі позову до суду) відповідач сплатив суму боргу за надані послуги в сумі 5000,00 грн.

Зважаючи на те, що відповідач борг в сумі 5000,00 грн. сплатив до порушення провадження у справі, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що 13.12.2010 р. відповідач в рахунок сплати боргу за надані послуги перерахував кошти в сумі 4296,13 грн.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 4296,13 грн. в рахунок сплати боргу за надані послуги, предмет спору в частині стягнення 4099,24 грн. (9099,25 грн. –5000 грн.) відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 4099,24 грн. за використану теплову енергію підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Інфляційна складова становить 771,87 грн.

Суд приймає розрахунок інфляційних нарахувань, наданий позивачем, як вірний.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 771,87 грн. інфляційних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 50,34 грн. державного мита та 116,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»(03191, м. Київ, Дніпровська Набережна, 7, рахунок 26002294 в АППБ «Аваль», м. Київ, МФО 322971, код 21649265) на користь комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 57, рахунок 26009300745601 в Оболонський філії АКБ «Київ», МФО 320605, код 05757498, код 05757498) 771,87 грн. інфляційних витрат, 50,34 грн. державного мита та 116,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 4099,24 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 23.02.2011 р.