Рішення № 13939720, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/622.02.11 За позовом дочірнього підприємства “Гарантія-Маркет”

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 30808,11 грн.

Представники сторін :

від позивача - представник Лоік Т.К. (довіреність від 09.08.2010 року);

від відповідача не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство “Гарантія-Маркет” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 аборгованості за договором суборенди № 119-К/ЖИЛ/1 від 01.09.2009 року на суму 30808,11 грн. (у тому числі 24472,19 грн. основного боргу; 3097,58 грн. пені, 2764,39 грн. інфляційних втрат; 473,95 грн. трьох процентів річних).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином здійснював розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року порушено провадження у справі №23/6 та призначено її розгляд на 08.02.2011 року.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 08.02.2011 слухання справи було відкладено до 22.02.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судове засідання 22.02.2011 року представник Відповідача повторно не зявився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір суборенди №119-К/ЖИЛ/1 від 01.09.2009 року, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв на умовах оренди частину нежилого приміщення загальною площею 47,70 кв.м., яке розташоване на першому поверсі будівлі за адресою м. Київ, вул. Жилянська,107, що підтверджується актом приймання передачі приміщення в суборенду від 01.09.2009 року.

Згідно з частиною третьою статті 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Розмір орендної плати встановлено пунктом 3.2 договору №119-К/ЖИЛ/1 від 01.09.2009 року та становить 5135,38 грн. за місяць.

Відповідно до пункту 3.1 договору суборенди №119-К/ЖИЛ/1 від 01.09.2009 року сторони погодили перелік платежів, які повинен сплачувати Відповідач та порядок розрахунків, зокрема, пунктом 3.1.1 визначено розмір, строки та порядок відшкодування комунальних послуг та підпунктом 3.2.1 визначено вартість та строки оплати експлуатаційно-сервісних послуг.

Відповідно до пунктів 3.4, 3.1.1, 3.1.2 договору №119-К/ЖИЛ/1 від 01.09.2009 року Відповідач зобовязався своєчасно, не пізніше 5 числа поточного місяця у повному обсязі сплачувати відповідно орендну плату, комунальні послуги та експлуатаційно-сервісні послуги.

Відповідач в порушення умов договору несвоєчасно розраховувався за орендну плату комунальні послуги та експлуатаційно-сервісні послуги, і станом на день розгляду справи його заборгованість перед Позивачем по зазначеним платежам складає 24 472,19 грн.

Договір припинив свою дію 31.03.2010 року, відповідно до пункту 1 додаткової угоди про внесення змін до договору суборенди №119-К/ЖИЛ/1 від 31.03.2010 року.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, зобовязання за договором суборенди № 119-К/ЖИЛ/1 від 01.09.2009 року по оплаті платежів за суборендну плату, комунальні послуги та експлуатаційно-сервісні послуги Відповідачем не виконані.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 24472,19 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості, Позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення оплати суми боргу в розмірі 3097, 58 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 6.2 договору №119-К/ЖИЛ/1 від 01.09.2009 року за несвоєчасне або не в повному обсязі здійснення платежів передбачено обов`язок Відповідача оплатити всю суму заборгованості враховуючи індекс інфляції за весь термін прострочення та нарахування пені на суму боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Зважаючи на умови договору, право на нарахування пені у Позивача виникло з 06.09.2009 року. Відповідно до розрахунку позовної заяви пеня нараховувалась до 20.08.2010 року, що не є вірним, зважаючи на приписи частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, право Позивача нараховувати пеню закінчується 06.03.2010 року.

За розрахунком суду до стягнення підлягає пеня у розмірі 934,58 гривень.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню за період та розмірі заявлений Позивачем.

Всебічно та обєктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов дочірнього підприємства “Гарантія-Маркет” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства “Гарантія-Маркет” (03062, м.Київ, пр. Перемоги, 94/1; ідентифікаційний код 32254181) 24472,19 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят дві гривні 19 копійок) основного боргу; 934,58 грн. (дев`ятсот тридцять чотири гривні 58 копійок) пені; 473,95 грн. (чотириста сімдесят три гривні 95 копійок) трьох процентів річних; 2764,39 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 39 копійок) інфляційних втрат; 286,44 грн.(двісті вісімдесят шість гривень 44 копійок) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частини позову відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Дата підписання рішення: 23.02.2011 року.