Рішення № 13939716, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/2422.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТ-ОФІС”

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 18583, 40 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Поліщук К.О. (довіреність від 08.09.2010 року) від відповідача:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТ-ОФІС” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором поставки №87 від 17.03.2010 року у сумі 18583, 40 грн. (у тому числі 17135, 42 грн. основної заборгованості, 649, 19 грн. пені, 605,48 грн. інфляційних втрат, 193, 31 грн. трьох процентів річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року порушено провадження у справі №23/24 та призначено її розгляд на 22.02.2011 року.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 22.02.2011 року отримано клопотання від Позивача про зменшення суми основного боргу у звязку з частковим погашенням боргу. Після уточненого розрахунку сума заборгованості склала 18289, 88 грн. (у тому числі 16135, 42 грн. основної заборгованості, 1143, 30 грн. пені, 784, 16 грн. інфляційних втрат, 227, 00 грн. трьох процентів річних).

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судові засідання не зявився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №87 від 17.03.2010 року, відповідно до якого Позивач зобовязався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобовязався прийняти та оплатити його.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем було поставлено Відповідачу канцелярські товари на загальну суму 142918, 64 грн., що підтверджується видатковими накладними № 39502 від 29.07.2010 року, № 39999 від 03.08.2010 року, №37542 від 19.07.2010 року, №25618 від 05.05.2010, № 57063 від 19.10.2010 року, № 57575 від 25.10.2010 року, №56514 від 14.10.2010 року; №37018 від 13.07.2010 року, №45196 від 26.08.2010 року, №9191 від 19.03.2010 року, № 9778 від 25.03.2010 року, №12149 від 29.03.2010 року, 312576 від 01.04.2010 року, №12957 від 08.04.2010 року, № 24856 від 25.05.2010 року, № 35303 від 18.06.2010 року, № 35684 від 25.06.2010 року, № 36035 від 01.07.2010 року, № 36136 від 01.07.2010 року, № 36734 від 09.07.2010 року, № 36919 від 12.07.2010 року, № 47654 від 02.03.2010 року, № 37360 від 16.07.2010 року, № 38413 від 27.07.2010 року, № 38038 від 22.07.2010 року, № 40069 від 03.08.2010 року, № 40192 від 05.08.2010 року, № 41940 від 10.08.2010 року, № 42276 від 11.08.2010 року та № 44729 від 19.08.2010 року, а також довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача без заперечень та зауважень.

Пунктом 2.6. договору № 87 від 17.03.2010 року встановлено обовязок Відповідача здійснювати оплату товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару Позивачем.

У 2010 році Відповідач здійснив часткову оплату наданих йому послуг у розмірі 125783, 22 грн., що підтверджується довідкою підписаною головним бухгалтером та директором підприємства Позивача.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за отримані згідно умов договору поставки №87 від 17.03.2010 року товари, становить 16135, 42грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт передачі товару підтверджено відповідними видатковими накладними, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманої продукції Відповідачем у повному обсязі суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 16135, 42 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталося не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 договору поставки №87 від 17.03.2010 року Відповідач зобовязався у разі порушення порядку та строків оплати товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 22.11.1996 року “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких обставин, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення з Відповідача суми пені підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Всебічно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТ-ОФІС” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1підлігає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТ-ОФІС” (01011, м. Київ, вул. Гусовського, 12/7, ідентифікаційний код 21657750) 16135, 42 гривень (шістнадцять тисяч сто тридцять пять гривень 42 копійки) основного боргу, 1143, 30 гривень (одну тисячу сто сорок три гривні 30 копійок) пені, 227, 00 гривень (двісті двадцять сім гривень 00 копійок) трьох процентів річних, 784,16 гривень (сімсот вісімдесят чотири гривні 16 копійок) інфляційних витрат, 185, 84 гривень (сто вісімдесят пять гривень 84 копійки) державного мита та 236,00 гривень (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Дата підписання рішення: 23.02.2011 року.