Рішення № 13939655, 14.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/1214.02.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Каолін ГОБ Україна»

про стягнення 158985,09 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Попенко О.Я. –представник за довіреністю № 2200 від 05.10.2010 року;

                    Стрілець О.І. –представник за довіреністю № 6289 від 29.10.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Каолін ГОБ Україна»про стягнення 158985,09 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.01.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Каолін ГОБ Україна» (відповідачем) був укладений договір про кредитну лінію в формі овердрафту № 03оv-01-08.

Відповідно до п.1.3. Статуту, дата реєстрації 03.06.2009 року, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»є правонаступником всіх прав та зобов’язань відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Сторонами до договору про кредитну лінію в формі овердрафту № 03оv-01-08 від 21.01.2008 року були підписані додаткові угоди, а саме, додаткова угода № 1 від 21.04.2008 року, додаткова угода № 2 від 26.05.2008 року, додаткова угода № 3 від 01.10.2008 року.

Відповідно до п. 1.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 3 від 01.10.2008 року, банк відкриває позичальнику кредитну лінію в формі овердрафту з лімітом для здійснення овердрафтового обслуговування позичальника, а позичальник зобов’язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти у встановлені в даному договорі строки та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 23% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б»п. 4.1. цього договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

Згідно п. 2.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 26.05.2008 року, на період з 21 січня 2008 року по 28 травня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 550000,00 гривень. На період з 29 травня 2008 року по 04 червня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 470000,00 гривень. На період з 05 червня 2008 року по 11 червня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 390000,00 гривень. На період з 12 червня 2008 року по 18 червня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 310000,00 гривень. На період з 19 червня 2008 року по 20 січня 2009 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 220000,00 гривень.

Відповідно до п. 4.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 3 від 01.10.2008 року, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту по процентним ставкам:

а) 23% річних (згідно п. 1.1. цього договору) за період з дня підписання даної додаткової угоди до закінчення строку користування кредитною лінією, встановленого п. 3.2. цього договору;

б) 34,5% річних за кожний день користування кредитними коштами поверх встановлено строку користування кредитною лінією, вказаного в п. 3.2. цього договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, вказаних в п.п. 2.7., 2.8., 4.5., 5.5., 7.1., 9.3. цього договору, за кожен день фактичного користування кредитними коштами після закінчення встановлених строків повернення.

Відповідно до п.п. «б»п. 2.11. договору позичальник сплачує банку комісійну винагороду за управління кредитною лінією –в розмірі 1100,00 грн. / 0,2% від суми ліміту кредитної лінії, встановленої в п. 2.1. цього договору, щомісячно, за повний календарний місяць строку дії цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору строк користування кредитною лінією встановлюється з моменту підписання цього договору до 20 січня 2009 року.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит в сумі 550000, 00 грн., що підтверджується позабалансовим меморіальним ордером № 5 від 21.05.2008 року.

Строк повернення суми кредиту (овердрафту) закінчився 20.01.2009 року, проте відповідач частково повернув кредит та сплатив нараховані проценти.

Таким чином, станом на 20.12.2010 року заборгованість по кредиту становить 97519,81 грн., заборгованість за нарахованими процентами становить 40596,68 грн., заборгованість по сплаті щомісячної комісії становить 5986,68 грн.

Керуючись п. 8.1. договору позивач нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 14372,01 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 457,23 грн., пеню за несвоєчасне погашення комісії у сумі 49,57 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2011 року порушено провадження у справі № 33/12 і призначено до розгляду на 31.01.2011 року.

У судове засідання 31.01.2011 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/12 від 10.01.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/12 від 10.01.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 14.02.2011 року.

У судове засідання 14.02.2011 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/12 від 10.01.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на виявлене майно відповідача в межах суми боргу та клопотання про офіційні запити в органи БТІ, ДАІ, та податкову інспекцію з приводу наявності у відповідача у власності майна та банківських рахунків, поданих у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає зазначені клопотання необгрунтованими, тобто такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив стягнути заборгованість станом на 20.12.2010 року по кредиту у сумі 97519,81 грн., заборгованість за нарахованими процентами у сумі 40596,68 грн., заборгованість по сплаті щомісячної комісії у сумі 5986,68 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 14372,01 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 457,23 грн., пеню за несвоєчасне погашення комісії у сумі 49,57 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1589,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

21.01.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Каолін ГОБ Україна»(відповідачем) був укладений договір про кредитну лінію в формі овердрафту № 03оv-01-08.

Відповідно до п.1.3. Статуту, дата реєстрації 03.06.2009 року, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»є правонаступником всіх прав та зобов’язань відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Сторонами до договору про кредитну лінію в формі овердрафту № 03оv-01-08 від 21.01.2008 року були підписані додаткові угоди, а саме, додаткова угода № 1 від 21.04.2008 року, додаткова угода № 2 від 26.05.2008 року, додаткова угода № 3 від 01.10.2008 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 3 від 01.10.2008 року, банк відкриває позичальнику кредитну лінію в формі овердрафту з лімітом для здійснення овердрафтового обслуговування позичальника, а позичальник зобов’язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти у встановлені в даному договорі строки та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 23% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б»п. 4.1. цього договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 2.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 26.05.2008 року, на період з 21 січня 2008 року по 28 травня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 550000,00 гривень. На період з 29 травня 2008 року по 04 червня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 470000,00 гривень. На період з 05 червня 2008 року по 11 червня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 390000,00 гривень. На період з 12 червня 2008 року по 18 червня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 310000,00 гривень. На період з 19 червня 2008 року по 20 січня 2009 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 220000,00 гривень.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 4.2. договору проценти сплачуються шляхом перерахування їх платіжним дорученням на рахунок в банку № 26077004879603, МФО 300937

Відповідно до п. 4.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 3 від 01.10.2008 року, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту по процентним ставкам:

а) 23% річних (згідно п. 1.1. цього договору) за період з дня підписання даної додаткової угоди до закінчення строку користування кредитною лінією, встановленого п. 3.2. цього договору;

б) 34,5% річних за кожний день користування кредитними коштами поверх встановлено строку користування кредитною лінією, вказаного в п. 3.2. цього договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, вказаних в п.п. 2.7., 2.8., 4.5., 5.5., 7.1., 9.3. цього договору, за кожен день фактичного користування кредитними коштами після закінчення встановлених строків повернення.

Відповідно до п. 4.4. договору позичальник сплачує проценти щотижня, в п’ятницю кожного календарного тижня. Якщо п’ятниця являється вихідним днем, то проценти сплачуються в перший робочий день після п’ятниці. У вказаний строк сплачуються проценти, нараховані за звітний період є п’ятниці минулого тижня до четверга поточного тижня.

Відповідно до п. 4.3. договору нарахування процентів здійснюється за період з моменту сплати платіжних доручень позичальника за рахунок кредитної лінії, до моменту повернення коштів та поточний рахунок. Нарахування процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не нараховується. Нарахування процентів здійснюється із розрахунку 365 днів в році (366 днів в високосному році), в місяці –за календарем.

Відповідно до п.п. «б»п. 2.11. договору позичальник сплачує банку комісійну винагороду за управління кредитною лінією –в розмірі 1100,00 грн. / 0,2% від суми ліміту кредитної лінії, встановленої в п. 2.1. цього договору, щомісячно, за повний календарний місяць строку дії цього договору.

Відповідно до ч. 3. п. 2.11. договору сплата комісійної винагороди здійснюється позичальником в період з 26 числа до останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з місяця підписання цього договору. У вказаний період сплачуються комісія, нарахована за поточний місяць, а за місяць, в якому закінчується дія цього договору, сплата здійснюється не пізніше дати закінчення договору. Комісійна винагорода перераховується позичальником на рахунок банку № 26076004879604 в філії «Центральне регіональне управління»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937, без ПДВ.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п. 3.2. договору строк користування кредитною лінією встановлюється з моменту підписання цього договору до 20 січня 2009 року.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит в сумі 550000, 00 грн., що підтверджується позабалансовим меморіальним ордером № 5 від 21.05.2008 року.

Строк повернення суми кредиту (овердрафту) закінчився 20.01.2009 року, проте відповідач частково повернув кредит та сплатив нараховані проценти.

Позивач направив відповідачеві вимогу про усунення порушення без дати та без номеру з проханням оплатити заборгованість, проте вимога була залишена без відповіді та без задоволення.

Таким чином, станом на 20.12.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем в частині суми неповерненого кредиту становить 97519,81 грн., що підтверджується виписками по рахунку за розрахунком заборгованості.

За користування овердрафтом, у відповідності до умов договору, нараховувались відсотки та щомісячна комісія за користування кредитною лінією, які позивачем були сплачені частково, у зв’язку з чим заборгованість за відсотками становить 40596,68 грн., заборгованість по сплаті щомісячної комісії становить 5986,68 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в частині суми неповерненого кредиту (овердрафту) в розмірі 97519,81 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами (овердрафтом) у сумі 40596,68 грн. та заборгованості по сплаті щомісячної комісії у сумі 5986,68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості, заборгованості за відсотками та заборгованості по сплаті щомісячної комісії за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 14372,01 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 457,23 грн., пеню за несвоєчасне погашення комісії у сумі 49,57 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1. договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів (одного або декількох) передбачених п.п. 2.7., 2.8., 2.11., 3.2.. 4.4., 4.5., 5.5., 7.1., 9.3. цього договору, а також любих інших строків платежів. Передбачених даним договором. Оплата пені не звільняє позичальника від обов’язку оплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту у сумі 14372,01 грн., пені, нарахованої на суму прострочених відсотків у сумі 457,23 грн. та пені, нарахованої за несвоєчасне погашення комісії у сумі 49,57 грн., визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають стягненню

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки, позовна заява була подана до суду 29.12.2010 року, сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви до господарського суду. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258»встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення 236,00 грн.

Враховуючи, що позивач оплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн., а розмір плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських судах становить 236,00 грн., таким чином з позивача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України 116,00 грн.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Каолін ГОБ Україна»(юр. адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: 04114, м. Київ, вул. Полу панова, 14; р/р 26001094879601, 26000094879602, 26008094879604, 26009094879603 у філії «Центральне РУ»ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, р/р 26000012820231, 26000012820231/840 у ВАТ «Укрсиббанк», МФО 322313, р/р 26006300048939 в АКБ «Форум», МФО 322948, р/р 26006000600276 в ВАТ «Банк «Демарк», МФО 353575, код ЄДРПОУ 31453091) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; к/р 39015010829980 в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131; код ЄДРПОУ 25745867) суму основної заборгованості в частині суми неповерненого кредиту (овердрафту) в розмірі 97 519 (дев’яносто сім тисяч п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 81 коп., суму заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами (овердрафтом) в розмірі 40596 (сорок тисяч п’ятсот дев’яносто шість) грн. 79 коп., заборгованості по сплаті щомісячної комісії у сумі 5986 (п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 68 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 14 372 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 01 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 457 (чотириста п’ятдесят сім) грн. 23 коп., пеню за несвоєчасне погашення комісії у сумі 49 (сорок дев’ять) грн. 57 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1589 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; к/р 39015010829980 в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131; код ЄДРПОУ 25745867) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, в дохід Державного бюджету України (р/р 31218264700001 Банк: ГУ ДКУ у м. Києві, Одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код бюджетної класифікації: 22050003) витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 116 (сто шістнадцять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 22.02.2011 року.