Рішення № 13939521, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/2022.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс» До Комунального підприємства «Київпастранс»

Про стягнення 62296,95

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Дем‘яненко М.В. –по дов. № б/н від 01.02.2011

Від відповідача Герус Ю.М. –по дов. № 06-5/16 від 04.01.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойлкомсерс»про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» 59669,52 грн. основного боргу, 2104,62 грн. пені, 214,81 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 308,00 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору № 18 про закупівлю товару від 19.11.2009.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 31.01.2011 та ухвалі від 10.02.2011 не виконав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме основний борг та штрафні санкції нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Проти нарахованої суми пені заперечує посилаючись на відсутність в умовах договору зобов‘язання щодо сплати пені.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.02.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс»(продавець) та Комунальним підприємством «Київпастранс»(покупець) було укладено договір про закупівлю товару № 18 (далі - договір).

Згідно з п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов‘язався передати отримувачу за договором мастильні матеріали (для автобусів) (далі –товар) в асортименті, кількості та по ціні наведеній в специфікації до договору.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов‘язань не було у повному обсязі сплачено вартість отриманого товару, в зв’язку з чим відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 59669,52 грн. та за неналежне виконання зобов‘язань позивачем нараховані пеня в розмірі 2104,62 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 214,81 грн. та 3% річних в сумі 308 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов‘язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов‘язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п. 2.4. договору отримувачем товару за договором у зв‘язку з наявністю складських приміщень є Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури, яка є відокремленим підрозділом КП «Київпастранс»і знаходиться за адресою м. Київ, вул. Сирецька, 25.

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару отримувачу.

08.12.2009 по видатковій накладній № ОК-0000020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс» поставило, а Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури в особі Іщенко М.П. згідно довіреності серії ЯНЦ № 707555 від 07.12.2009 отримало товар на загальну суму 23867,81 грн. в т.ч. ПДВ.

24.12.2009 по видатковій накладній № ОК-0000035 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс» поставило, а Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури в особі Іщенко М.П. згідно довіреності серії ЯНЦ № 707634 від 24.12.2009 отримало товар на загальну суму 59669,52 грн. в т.ч. ПДВ.

21.01.2010 по видатковій накладній № ОК-0014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс» поставило, а Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури в особі Іщенко М.П. згідно довіреності серії ЯНЦ № 707666 від 20.01.2010 отримало товар на загальну суму 42928,60 грн. в т.ч. ПДВ.

29.01.2010 по видатковій накладній № ОК-0024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс» поставило, а Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури в особі Іщенко М.П. згідно довіреності серії ЯНЦ № 707683 від 29.01.2010 отримало товар на загальну суму 35801,71 грн. в т.ч. ПДВ.

03.02.2010 по видатковій накладній № ОК-0027 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс» поставило, а Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури в особі Іщенко М.П. згідно довіреності серії ЯНЦ № 707693 від 03.02.2010 отримало товар на загальну суму 23867,81 грн. в т.ч. ПДВ

Отже, загалом по зазначеним видатковим накладним продавцем було поставлено отримувачу товар на суму 186135,45 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем чи отримувачем по факту передачі товару на протязі 30 банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що одержувачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти по сплаті товару за вищевказаними накладними в розмірі 126465,93 грн.

Статтею 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування грошовими коштами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення вартості товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача та неоспореними відповідачем складає 59669,52 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 59669,52 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за отриманий товар не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Проте, стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 2104,62 пені за слід зазначити наступне

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині оплати отриманого товару.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2104,62 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення пені.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь нараховані на суму 35801,71 грн. (за період з 15.03.2010 по 17.05.2010) 214,81 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 308,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 214,81 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 308,00 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойлкомерс»(м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8, код ЄДРПОУ 36800612) 59 669 (п‘ятдесят дев‘ять тисяч шістсот шістдесят дев‘ять) грн. 52 коп. основного боргу, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 81 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 308 (триста вісім) грн. 00 коп. –3% річних, 601 (шістсот одну) грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 24.02.2011.