Ухвала суду № 139395108, 28.08.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа № 495/2554/26 Номер провадження 2-п/495/63/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Мишка В.В.,

при секретарі судового засідання Федоровій Л.А.

за участю:

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області 06 липня 2026 року у цивільній справі №495/2554/26 за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2026 у справі №495/2554/26 за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

05.08.2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було залишено без руху.

12.08.2026 відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про усунення недоліків, якою недоліки вказані в ухвалі суду від 05.08.2026 були усунені.

14.08.2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та призначено судове засідання.

Свою заяву відповідач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 06 липня 2026 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено заочне рішення у справі за позовом АТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З указаним рішенням відповідач не погоджується, вона не мала можливість належним чином захистити свої права та надати суду свої заперечення і докази. Якби справа розглянулася за участі відповідача, вона б повідомила суд про обставини які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Матеріальний стан відповідача є дуже складним. Відповідач не має можливості одноразово сплатити суму, визначену судом. Крім того, відповідач бажає надати суду свої пояснення та докази щодо обставин справи і щодо розміру заявленої банком заборгованості. До 03.06.2026 року відповідач навчалась заочно у Білгород-Дністровському фаховому коледжі, під час розгляду справи в суді, вона проходила державний екзамен. Також, відповідач працює в дошкільному закладі освіти в Маяківському ОТГ "Перлинка" с. Удобне, тому відповідач не мала можливості бути присутньою в суді.

Апеляційний суд своєю ухвалою повернув апеляційну скаргу відповідачу, роз`яснивши, що спочатку вона повинна звернутися до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

На підставі вищевикладеного, просить скасувати заочне рішення від 06 липня 2026 року та призначити справу до розгляду.

У судовому засіданні відповідач (заявник) ОСОБА_1 пояснила, що не могла бути присутньою у судових засіданнях, оскільки працювала у дитячому садку, а також складала іспити. Зазначила, що від участі у справі не відмовляється, має намір брати участь у її розгляді та просить надати їй можливість погасити заборгованість за кредитними договорами частинами, оскільки не має можливості сплатити всю суму заборгованості одноразово у зв`язку зі складним матеріальним становищем. Відповідач просила скасувати заочне рішення та призначити справу до судового розгляду.

Представник позивача АТ «ПУМБ» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, її доводи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 06 липня 2026 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області винесено заочне рішення у справі №495/2554/26 за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь АТ «Перший Український Міжнародний банк», заборгованість у загальному розмірі 32 373,28 грн., яка складається з:

- за кредитним договором № 1012987749: 3 791,73 грн. заборгованість за кредитом; 0,19 грн. заборгованість процентами;

- за кредитним договором № 200321923678: 19 486,94 грн. заборгованість за кредитом; 9 094,42 грн. заборгованість процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний банк», витрати по сплаті судового збору у 2 455,98 грн.

За змістом ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд враховує, що з 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до п. 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Згідно з п. 37 Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_1 є користувачем підсистеми «Електронний суд», що входить до складу Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до матеріалів справи, судові повістки та інші процесуальні документи у даній справі направлялися відповідачу ОСОБА_1 через її електронний кабінет у зазначеній системі.

Факт належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду підтверджується довідками про доставку електронних документів до її електронного кабінету, що містяться в матеріалах справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст.44 ЦПК України).

Слід також зважати на те, що вимога добросовісності є загальною для всіх суб`єктів права, у тому числі для суб`єктів цивільних правовідносин, включаючи сімейні.

Ця вимога ґрунтується на нормах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними (пункт «і» статті 3 ЦК). Тобто такі дії мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоді довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Зазначені норми цивільного права постають як загальні принципи, які є по суті нормами прямої дії.

Водночас порушення учасником правовідносин вимог добросовісності під час здійснення своїх суб`єктивних прав має наслідком відмову у захисті таких прав та сприянні у їх реалізації. Зазначене стосується і процесуальних прав, зловживання якими неприпустиме (статті 2, 44 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Пунктом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРвизначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Із практики Європейського Суду з прав людини слідує, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Також, відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Разом з тим, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18).

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно дост.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положення ст.285 ЦПК України регламентують необхідність зазначення у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно дост.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована з посиланням на незгоду із судовим рішенням, дана заява не містить доказів в розумінні ст.76 ЦПК України та посилання на них.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 06 липня 2026 року у цивільній справі №№495/2554/26 за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами- відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що до заяви про перегляд заочного рішення відповідачем ОСОБА_1 взагалі не додано ніяких доказів, які не були досліджені судом під час ухвалення рішення по даній справі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення сплатила судовий збір у розмірі 2 995 грн. 20 коп., хоча у відповідності з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Таким чином, позивачем надлишково сплачено 2 329,60 грн. судового збору. Враховуючи наявність передбачених законом підстав для повернення судового збору, суд вважає повернути ОСОБА_1 надлишково сплачений судовий збір у розмірі 2 329 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України,керуючись ст. ст.287,288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 06 липня 2026 року у цивільній справі №495/2554/26 за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області Україна, 65023, Одеська область, місто Одеса, вулиця Садова, будинок 1- А повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , надлишково сплачену суму судового збору у розмірі 2 329 (дві тисячі триста двадцять дев`ять) гривень 60 копійок за платіжною інструкцією АТ «Таскомбанк» №7475-3594-7650-1814 від 30.07.2026 року.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 31.08.2026.

Суддя Віталій МИШКО