Рішення № 13939442, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/247-7/150-75-53/36021.02.11 За позовом Закритого акціонерного товариства “Луцьке АТП-0261”

до відповідача 1: Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України

до відповідача 2: Міністерства оборони України

до відповідача 3: Військової частини А3641 (А0780)          

про стягнення 476204 грн.

за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону

за участю Військової прокуратури Західного гарнізону України

Суддя           Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Куник І.І. –голова правління, Нарбут О. М. –представник за довіреністю № б/н від 19.02.2007

від відповідача 1: не з`явились

від відповідача 2: Варицький Є.В. –представник за довіреністю № 220/15/д від 05.01.11

від відповідача 3: не з’явились

від Військової прокуратури Львівського гарнізону: Лесько Г.Є –представник за довіреністю № 5 від 04.01.11.

від Військової прокуратури Західного гарнізону: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Волинської області звернулося Закрите акціонерне товариство “Луцьке АТП-0261” з позовом до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання за позивачем права власності на одну однокімнатну та одну двокімнатну квартири загальною житловою площею 94 кв. м. у місті Луцьку по вул. Даньшина, 52.

Під час розгляду справи до участі в останній було залучено як іншого відповідача Міністерство оборони України та Військову частину А3641 (А0780).

Позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно 476204 грн., що складає вартість 94 кв. м. житла, а також покласти на відповідачів крім державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 20000 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 31.03.2008 матеріали справи № 7/150-75 надіслано за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2008 справі присвоєно номер 6/247-7/150-75.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2008 позов було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 21.10.2008 вказану ухвалу було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2009 ухвалу місцевого суду від 17.07.2008 та постанову апеляційної інстанції від 21.10.2008 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 розгляд справи призначено на 16.03.2009.

01.03.2010 позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою він просив стягнути з відповідача 1 суму в розмірі 794 241,77 грн. понесених витрат на будівництво. Судом було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до відповідача 1. Також в заяві про збільшення позовних вимог позивач заявляє про стягнення з відповідача 1 - 20000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до висновку експертизи загальна вартість витрат, понесених позивачем по будівництву житлового будинку по вул. Даньшина, 52 в м. Луцьку, визначених на дату проведення експертизи становить 794241,77 грн. А тому позивач просить стягнути з відповідача 1 вартість понесених витрат у розмірі 794 241,77 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 № 6/247-7/150-75 позов до відповідача 1 задоволено, до відповідача 2 та до відповідача 3 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 № 6/247-7/150-75 рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 № 6/247-7/150-75 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 № 6/247-7/150-75 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2010 у справі № 6/247-7/150-75 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2010 № 6/247-7/150-75 справу прийнято до провадження суддею Грєховою О.А., справі присвоєно № 6/247-7/150-75-53/360 та призначено до розгляду на 13.12.2010.

13.12.2010 через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від позивача по справі надішли письмові пояснення на позовну заяву, в яких позивач роз’яснив, що позов передбачає собою відшкодування збитків за невиконання договору з загальних підстав умов виконання договорів та зобов’язань, відповідно до чинного законодавства, а оскільки умови договору відповідачем виконані не були, тому сторона позивача і має право на грошове відшкодування заподіяних збитків, і саме такі вимоги і закладено в позові на даний час.

13.12.2010 через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 по справі надішли письмові пояснення, відповідно до яких відповідач 1 зазначає, що внесок грошових коштів або виконання будівельно-монтажних робіт від АТП-0261 в передаточному балансі в/ч А-3641 не відображено; при передачі площадки забудови з елементами фундаменту від АТП-0261 до ВКБ- в/ч А-3822, в послідуючому даний фундамент на 90% був демонтований через низьку якість виконаних робіт і невідповідність проектній документації; спірний будинок був побудований за рахунок відповідача 1.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 13.12.2010 представників відповідача 1 та відповідача 3 розгляд справи було відкладено на 17.01.2011.

Ухвалою суду від 17.01.2011 у зв’язку з нез’явленням в судове засідання 17.01.2011 представників відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3, розгляд справи було відкладено на 31.01.2011.

Ухвалою суду від 31.01.2011 продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін та, у зв’язку з нез’явленням в судове засідання 31.01.2011 представників відповідача 1 та відповідача 3, розгляд справи було відкладено на 21.02.2011.

14.02.2011 через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 по справі надішли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких відповідач зазначає, що при згоді позивача та рішенні суду відповідачем 1 буде передбачено виділення 94 кв. житла (одно кімнатна та двох кімнатна квартири).

В судовому засіданні від 21.02.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив на позов.

Через загальний відділ діловодства представники відповідача 1 та військової прокуратури Західного гарнізону подали клопотання про розгляд справи без повноважних представників.

Незважаючи на належне повідомлення про розгляд справи відповідач 3 в судове засідання не з’явився.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурорів, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

17.10.1989 рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів № 412 “Про виділення земельної ділянки” було виділено земельну ділянку Луцькому автотранспортному підприємству (АТП) 0261 під будівництво 9-ти поверхового 72-квартирного житлового будинку по вул. Даньшина загальною площею 0,59 га та зобов’язано забудовника розробити проект забудови земельної ділянки згідно АПЗ управління архітектури та містобудування, внести в генеральний кошторис будівництва вартість всіх витрат, пов'язаних з освоєнням земельної ділянки.

07.04.1989 між кооперативно-державним проектно-вишукувальним інститутом “Волиньанропроект” та АТП-0261 “Волиньагробуд” був укладений договір № 459 на виготовлення науково-технічної продукції вишукувальних робіт та проектних робіт по будівництву 72-х квартирного житлового будинку по вул. Даньшина у м. Луцьку.

24 квітня 1990 між Луцьким АТП-0261 (замовник) та Луцькою пересувною механізованою колоною № 20 тресту “Луцькагробуд” (підрядник) був укладений договір підряду на капітальне будівництво 72-х квартирного житлового будинку в місті Луцьку по вул. Даньшина.

В 1994 році між Луцьким орендним автотранспортним підприємством 0261 та військовою частиною № 52091 укладений договір на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору Луцьке орендне автотранспортне підприємство 0261 передає функції замовника на будівництво 72-х квартирного житлового будинку в м. Луцьку по вул. Даньшина військовій частині 52091, а військова частина 52091 приймає на себе функції замовника з врахуванням витрат на відведення ділянки, вартості виконаних підприємством робіт по фундаменту, виготовлення проектно-кошторисної документації, експертизи проекту та придбаного обладнання за 1989-1994 роки, відповідно до довідки додатку до Договору. При цьому, Луцьке орендне автотранспортне підприємство 0261 отримує квартири згідно з вкладених коштів з урахуванням індексації, але не більше 18-ти.

Відповідно до статті 430 Цивільного кодексу Української РСР за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків і т. Ін. Ведення спільних справ учасників договору про сумісну діяльність здійснюється за їх загальною згодою. (стаття 431 Цивільного кодексу Української РСР). Для досягнення мети, зазначеної у статті 430 цього Кодексу, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю. Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю. Учасник договору про сумісну діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників договору.

При дослідженні Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина укладеного між Луцьким орендним автотранспортним підприємством 0261 та військовою частиною № 52091 в 1994 році та враховуючи умови глави 38 Цивільного кодексу Української РСР «Сумісна діяльність»суд дійшов висновку, що Договір на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина не є Договором про сумісну діяльність в розумінні глави 38 Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу Української РСР Цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки. Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають: з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Договір на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина укладався у відповідності до угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається зі статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний суду недійсним.

Сторони у справі не надали суду доказів того, що Договір на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина визнаний судом недійсним. А також сторони у справі не заявили про визнання недійсним Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина.

В силу умов Договору, військова частини 52091, як замовник будівництва, після його завершення зобов’язана була передати Луцькому орендному автотранспортному підприємству квартири у даному будинку пропорційно вкладеним останній коштів протягом 1989-1994 р.р. з урахуванням індексації.

Правонаступником Луцького орендного автотранспортного підприємства 0261 є позивач шляхом перетворення. Державна реєстрація перетворення проведена 09.02.1995.

Таким чином, внаслідок правонаступництва позивач є стороною за Договором.

Відповідно до листа Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України № 969 від 14.11.2006 р. та листа військової частини № 3641 (відділ капітального будівництва та ремонту) остання є правонаступником військової частини № 52091, назва якої змінювалась на в/ч 2634 та в/ч 3822 ВКБ.

30.12.2002 між ВКБ в/ч А3822 та орендним будівельно-монтажним управлінням “Репер” укладено договір № 3 підряду на будівельно-монтажні роботи житлового будинку по вул. Даньшина у м. Луцьку.

Договір № 3 від 30.12.2002 був укладений відповідачем 3 на виконання Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина в межах взятих на себе зобов’язань по Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина.

04.03.2003 виконавчий комітет Луцької міської ради народних депутатів рішенням № 84 “Про дозвіл на коригування проекту будівництва 72-х квартирного житлового будинку по вул. Даньшина” дозволив військовій частині А3822 відкоригувати проект будівництва 72-х квартирного дев'ятиповерхового житлового будинку на вул. Даньшина на 56-ти квартирний семиповерховий житловий будинок.

Щодо прав позивача на отримання відшкодування фактичній вартості будинку, вартості фундаментних робіт, витрат на проектування та інших витрат забудовника і позивача пропорційно у зв’язку зі зміни 72-квартирного житлового будинку на 56-квартирний, необхідно зазначити наступне. Позивач при зверненні до суду змінив предмет спору та заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача реальних витрат (збитки), які позивач поніс у зв’язку з виконанням Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина. Натомість відповідачі по справі не довели того, що у зв’язку зі зміною 72-квартирного житлового будинку на 56-квартирний позивач поніс би інші витрати. Необхідно зазначити, що Військова частина А3822 за дозволом виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів рішенням відкоригувала проект будівництва 72-х квартирного дев'ятиповерхового житлового будинку на вул. Даньшина на 56-ти квартирний семиповерховий житловий будинок. А також у зв’язку з проведенням такого корегування не зверталася до позивача з претензією щодо неналежного виконання позивачем взятих на себе обов’язків по Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина. В подальшому у відповідача 1 також не було претензій до позивача щодо виконання ним умов Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина.

Відповідно до додаткової угоди № 3/113 від 15.06.2005 до Договору № 3 від 30.12.2002 до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України перейшли функції замовника по будівництву житлового будинку на вул. Даньшина у місті Луцьку.

Також передача функцій Замовника по Договору № 3 від 30.12.2002 перейшла Замовнику по Договору від 15.01.2004.

Оскільки, Договір № 3 від 30.12.2002 було укладено на виконання Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина, то в подальшому функції Замовника по Договору № 3 від 30.12.2002 перейшли до відповідача 1, то і зобов’язання та права по Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина сторони яка взяла на себе зобов’язання замовника по будівництву перейшли до відповідача 1.

Виходячи з п. 2.3 Договору від 15.01.2004, новий замовник зобов’язаний був здійснити всі права і обов’язки старого замовника, у тому числі і обов’язки щодо передачі за Договором, як замовник будівництва, після його завершення позивачу квартир у будинку пропорційно вкладеним останнім коштів протягом 1989-1994 р.р. з урахуванням індексації.

24.10.2005 Волинським ОБТІ був виготовлений технічний паспорт на 56-ти квартирний семиповерховий житловий будинок у м. Луцьку по вул. Даньшина у м. Луцьку.

30.12.2005 державна приймальна комісія прийняла в експлуатацію 7-ми поверховий 56-ти квартирний житловий будинок по вул. Даньшина у місті Луцьку.

На час розгляду справи введено в експлуатацію житловий будинок по вул. Даньшина у місті Луцьку № 52.

У той же час, відповідачем-1 не було передано позивачу у будинку квартири виходячи з вкладених ним протягом 1989-1994 р.р. коштів з урахуванням індексації і на даний час всі квартири є заселені.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одним із наслідків порушення зобов’язання є право кредитора на відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх зобов’язань позивачу були заподіяні збитки, які полягають у вартості втраченого (ст. 225 ГК України).

Відповідно до висновку експерта № 0397 будівельно-технічної експертизи від 29.12.2009, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, загальна вартість витрат, понесених закритим акціонерним товариством “Луцьке АТП-0261” (правонаступником Луцького АТП-0261) по будівництву житлового будинку по вул. Даньшина, 52 в м. Луцьку, на дату складання експертизи становить 794 241,77 грн., в тому числі: вартість виготовленої проектно-кошторисної документації 192 284 грн., вартість виконаних земельних робіт 49 835,83 грн., вартість укладання стрічкових фундаментів 12 723,25 грн., вартість будівельних матеріалів 407 025,06 грн., податок на додану вартість 132 373,63 грн.

Судом не беруться до уваги зазначені відповідачем 1 доводи того, що відповідач 1 не зобов’язаний відшкодовувати витрати позивачу, у зв’язку з тим, що, як зазначає відповідач 1, при передачі площадки забудови з елементами фундаменту від АТП-0261 до ВКБ- в/ч А-3822, в послідуючому даний фундамент на 90% був демонтований через низьку якість виконаних робіт і невідповідність проектній документації, оскільки відповідач 1 не надав суду доказів того, що низька якість виконаних робіт і невідповідність проектній документації (як зазначає відповідача 1) пов’язані з неналежним виконанням Договору на спільне будівництво 72-х квартирного житлового будинку у м. Луцьку по вул. Даньшина позивачем та сталося з вини позивача.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовні вимоги до Міністерства оборони України та військової частини А3641 (А0780) задоволенню не підлягають, оскільки останні, у зв’язку з нездійсненням функцій замовників будівництва, не є зобов’язаними перед позивачем.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, натомість позивач довів про наявність витрат (збитків) по Договору, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1794 241,77 грн. збитків правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 7942,42 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 20000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 2007,6 грн. витрат за проведення експертизи.

На доведення понесення позивачем витрат на послуги адвоката Нарбут Олега Вікторовича суду було надано квитанцію № 063008 від 10.03.2008.

Оскільки, при зверненні та при збільшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що позивачем не було доплачено державне мито до Державного бюджету в розмірі 0,40 грн., то суд дійшов висновку про необхідність стягнути із Закритого акціонерного товариства “Луцьке АТП-0261” в дохід Державного бюджету недоплачені 0,40 грн. державного мита.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 111-12 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України задовольнити.

2. Стягнути з Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 61, код 24930173, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь закритого акціонерного товариства “Луцьке АТП-0261” (43022, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Ранкова, 3, код 01350446) 794241 (сімсот дев’яносто чотири тисячі двісті сорок одна) грн.. 77 коп. збитків, 7942 (сім тисяч дев’ятсот сорок дві) грн.. 42 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 20000 (двадцять тисяч) грн.. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 2007 (дві тисячі сім) грн.. 60 коп. витрат за проведення експертизи.

3. У задоволенні вимог до Міністерства оборони України та військової частини А3641 (А0780) відмовити.

4. Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Луцьке АТП-0261”(43022, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Ранкова, 3, код 01350446) в дохід Державного бюджету недоплачені 0,40 грн. державного мита.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.

Повний текст складено 24.02.2011