Рішення № 13939338, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/3010.02.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гранд плюс ЛТД»;

Про                    стягнення 1085000,00 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Юнес Т.Ю., директор;

Від відповідача:           не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 р. порушено провадження у справі №18/30, справа призначена слуханням на 25.01.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. слухання справи №18/30 було відкладене до 10.02.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 1085000,00 грн. заборгованості, 10850,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гранд плюс ЛТД», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.07.2010 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу №13/07-01, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 2.6. договору розрахунки за продукцію здійснюються шляхом 100% попередньої оплати.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що відповідач зобов'язався поставити продукцію протягом трьох банківських днів з моменту оплати її вартості.

На виконання умов договору та на підставі рахунку –фактури відповідача №СФ-19/08-03 від 19.08.2010 р. позивач, в порядку попередньої оплати продукції, перерахував на користь відповідача 1085000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2 від 20.08.2010р. на суму 302250,00 грн. та №10 від 20.08.2010 р. на суму 782750,00 грн.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, оплачену позивачем продукцію не поставив.

24.01.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлене повідомлення вих. №19/11-10 від 19.11.2010 р., в якому позивач відмовився від договору та просив повернути перераховані кошти у розмірі 1085000,00 грн. Факт направлення зазначеного повідомлення на адресу відповідача підтверджується поштовими фіскальними чеками №2501 від 24.01.2011р. та №2582 від 24.01.2011 р.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гранд Плюс ЛТД»(юридична адреса: інд. 03148, м. Київ, вул. Строкача, 17-ж; адреса для листування: інд. 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2Б; код ЄДРПОУ 36619918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай»(інд. 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36125215) 1085000 (один мільйон вісімдесят п’ять тисяч) грн. заборгованості, 10850 (десять тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 17.02.2011 р.