Рішення № 13939262, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/1107.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI»

доПублічного акціонерного товариства «Сведбанк»

проЗакриття поточного рахунку

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Кульчицький О.В. представник за довіреністю від 29.11.2010 року; Від відповідача:Пащенко Л.В. представник за довіреністю від 12.05.2010 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ»до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про закриття поточного рахунку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 року було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.01.2011 року.

18.01.2011 року від відповідача через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма, в якій останній просить суд про відкладення розгляду справи.

У звязку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 18.01.2011 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 року розгляд справи № 27/11 призначено до розгляду на 01.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2011 року подав витребувані судом докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2011 року подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що договір не може бути розірваний у звязку із наявністю заборгованості позивача перед відповідачем.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні 01.02.2011 року оголошено перерву до 07.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2011 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2011 року проти позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI»(надалі клієнт) та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк»(надалі банк) було укладено договір на відкриття та обслуговування поточних рахунків № 3004680 (надалі - договір), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок (рахунки) № 26004300468001/980 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно зі статутом банку, законодавства України., нормативних актів Національного банку України, умов функціонування кореспондентських рахунків.

Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 року Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк»змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях АКБ «ТАС-Комерцбанк».

Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк»у звязку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях ВАТ «Сведбанк».

29.08.2008 року між позивачем та відповідачем було підписано нову редакцію договору № 3004680, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний(-і) рахунок(-и) у національній та/або іноземній валюті, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно зі статутом банку, законодавством України, нормативними актами Національного банку України, умовами функціонування кореспондентських рахунків банку.

На виконання умов договору банк відкрив Товариству з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI»поточний рахунок № 26004300468001.

Відповідно до п. 3.1 договору банк зобовязується надавати інформацію клієнту з приводу розрахунково-касового обслуговування клієнтів; надавати клієнту комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню; забезпечувати збереження ввірених йому коштів клієнта; виконувати розрахункові операції за документами, прийнятими від клієнта протягом операційного часу; видавати клієнту готівкові кошти з рахунку; забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта.

Згідно із п. 7.2 договору рахунок клієнта може бути закритий на таких підставах:

-за заявкою, про закриття рахунку згідно з діючим законодавством України;

-за рішенням органу, що згідно з діючим законодавством України здійснює функції по ліквідації або реорганізації клієнта, як юридичної особи;

- за іншими підставами, передбаченими діючим законодавством України та умовами договору.

Пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті затвердженої постановою НБУ № 429 від 12.11.2003 року (надалі - Інструкція) встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

- на підставі заяви клієнта;

- на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо);

- у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи - підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця);

- на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів:

- найменування банку;

- найменування (прізвища, ім'я, по батькові), ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (ідентифікаційного номера) власника рахунку;

- номера рахунку, який закривається;

- дати складання заяви.

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

20.07.2010 року позивач направив на адресу відповідача заяву про закриття поточного рахунку № 26004300469001.

Відповідач відповіді на заяву не надав, поточний рахунок не закрив.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобовязаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Як було встановлено судом, відповідач відкрив позивачу поточний рахунок № 26004300468001.

Пунктом 20.1 Інструкції встановлено, що клієнт має право у будь-який час звернутися до банку з заявою про закриття рахунку.

Відповідно до п. 20.6 Інструкції встановлено, що датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що не може закрити рахунок № 26004300468001, оскільки відповідно до п. 7.4 договору сторонами передбачено, що у будь-якому випадку договір не може бути розірваний за ініціативою клієнта при наявності у нього невиконаних зобовязань перед банком.

Так, відповідач зазначає, що згідно довідки АТ «Сведбанк»(публічне) № 0204/30 від 17.01.2011 року заборгованість ТОВ «Атон-XXI»за розрахунково-касове обслуговування станом на 17.01.2011 року складає 830, 00 грн.

Суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено, що закриття рахунку тягне за собою розірвання договору банківського рахунку.

Водночас, п. 7.1 договору сторони встановили, що у випадку закриття рахунку цей договір вважається сторонами розірваним з моменту закриття рахунку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Так, на підтвердження того, що у позивача наявна заборгованість перед відповідачем, останній надав суду довідку від 17.01.2011 року, відповідно до якої зазначено, що станом на 26.07.2010 року заборгованість позивача перед банком за розрахунково-касове обслуговування складає 290, 00 грн. Заборгованість перед банком за розрахунково-касове обслуговування станом на 17.01.2011 року становить 830, 00 грн.

Натомість, заява про закриття рахунку була направлена позивачем та прийнята відповідачем 20.07.2010 року.

Позивач зазначає, що заборгованість, яка вказана у вищезазначеній довідці виникла у звязку із нарахуванням відповідачем абонентської плати за період після подання позивачем заяви про закриття рахунку.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів наявності заборгованість позивача перед ним станом на 20.07.2011 року суд не надав.

Враховуючи зазначене, відповідач не довів, що станом на 20.07.2010 року у нього були обґрунтовані причини для відмови позивачеві у закритті рахунку.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про закриття рахунку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У звязку зі зверненням позивача за кваліфікованою юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє про стягнення з відповідача витрат, понесених у звязку з захистом та відновленням порушеного права на оплату адвокатських послуг у розмірі 5 000, 00 грн., відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:

-належним чином засвідчену копію договору № 29/11/10-01 про надання адвокатських послуг від 29.11.2010 року, укладеного між позивачем як клієнтом та адвокатом ОСОБА_1 як виконавцем;

-належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 виданого гр. ОСОБА_1;

-платіжне доручення № 2246 від 03.12.2010 року на суму 5 000, 00 грн., відповідно до яких позивач сплатив грошові кошти за надані послуги адвоката.

Положеннями статті 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно з частино 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Частина 2 статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 року протоколом від 01-02.10.1999 року № 6/VI, передбачає, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

При цьому, відповідно до частини 3 вказаної статті фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в розясненні від 04.03.1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Беручи до уваги наведене, враховуючи перелічені вище фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, суд вважає, що витрати позивача на послуги адвоката не мають необхідного характеру та є явно завищеними.

Тому, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, суд обмежує розмір витрат, що повязані з оплатою послуг адвоката, до 2 000, 00 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1066, 1067 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30; код ЄДРПОУ 19356840) закрити поточний рахунок № 26004300468001 Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI»(03110, м. Київ, вул. Соломянська, 5, оф. 508; код ЄДРПОУ 32957866) відкритий в Публічному акціонерному товариству «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30; код ЄДРПОУ 19356840).

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариствого «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30; код ЄДРПОУ 19356840) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI»(03110, м. Київ, вул. Соломянська, 5, оф. 508; код ЄДРПОУ 32957866) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату адвокатських послуг у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 21.02.2011 року