Рішення № 13939250, 09.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/909.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ділпек»

ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Простягнення 3 942 грн. 53 коп.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники сторін:

Від позивачаШвець О.Л. представник (дов. № б/н від 05.01.2011 р.)

Від відповідача не зявився

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділпек»- звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3 942 грн. 53 коп., а саме: 1800 грн. 00 коп. сума основного боргу, 136,47 грн. сума пені, 160,20 грн. сума втрат від інфляції, 45,86 грн. 3% річних. 500,00 грн. сума компенсації витрат на розробку макета флаєра, 900,00 грн. сума доплати за надані рекламні послуги, 500 грн. 00 коп. оплата послуг адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати рекламних послуг відповідно до договору № 044-25/26 від 02.11.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. порушено провадження у справі №12/9 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.01.2011 року.

11.01.2011 р. в судовому засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділпек»підтримав заявлені позовні вимоги та частково надав суду витребувані документи.

Представник відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у судове засідання 11.01.2011 р. не зявився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 р. відкладено розгляд справи № 12/9 на 09.02.2011 р.

08.02.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. додатково надав суду витребувані документи, а також клопотання, в якому позивач уточнює розмір витрат, понесених останнім на оплату послуг адвоката, та які позивач просить стягнути з відповідача, а саме: 500,00 грн., в підтвердження чого до клопотання додає оригінал платіжного доручення ТОВ «Ділпек»№ 162 від 02.12.2010 р. на суму 500,00 грн., засвідчені копії додатку № 1 до Акту наданих послуг № 20 від 24.11.2010 р. та рахунку № 20/1 від 24.11.2010 р. на суму 100,00 грн., а також в клопотанні просить покласти на відповідача витрати на здійснення поштових відправлень згідно оригіналів фіскальних чеків, які знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності із положеннями п. 3.6. Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 р. № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, вказаною в позовній заяві.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою, вказаною в позовній заяві, були повернуті поштовим відділенням з відміткою «неповна адреса».

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.02.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2009 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділпек»та Відповідачем - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (салон краси «Ірина») був укладений Договір № 044-25/26 про надання рекламних послуг (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Позивач зобовязувався виконати роботи з розробки, підготовки й розсилання реклами у фірмових конвертах в обсязі, у строки й за ціною, зазначеними у Додатку № 1, а Відповідач зобовязувався вчасно й у повному обсязі прийняти й оплатити роботи відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. та п. 2.1.2. Договору Позивач зобовязався розробити 2 (два) варіанта флаєра у відповідності до вимог Відповідача та забезпечити розсилання узгодженого флаєра згідно Додатка № 1 до Договору.

На виконання умов Договору, керуючись Додатком № 1 до Договору Позивач надав Відповідачу рекламні послуги з розробки, виготовлення та друку флаєрів, а також розміщення реклами на сайті; та рекламні послуги з розсилання видрукуваного тиражу флаєрів, про що свідчать підписані Сторонами Договору Акти приймання-передачі наданих послуг б/н від 26 листопада 2009 року, №26.01.10 від 26 січня 2010 року, ОУ-0000162 від 19 лютого 2010 року (Додатки № 2 до Договору).

Таким чином судом встановлено, що позивач належно виконав свої зобовязання за Договором на суму 1800,00 грн.

Згідно п. 2.3.3. Договору відповідач зобовязаний оплатити рахунок згідно Додатку № 1 протягом 7 (семи) банківських днів після виконаного розсилання. Рахунок одночасно є Актом виконаних робіт.

В порушення умов Договору відповідач надані послуги в повному обсязі не оплатив, у звязку із чим на день розгляду справи у нього утворилась заборгованість в сумі 1 800,00 грн.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1 800,00 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що за порушення вiдповiдачем встановлених строків оплати наданих послуг за цим Договором відповідно до п.3.1. Договору, вiдповiдач сплачує позивачевi пеню в розмірі 1% від вартості замовлення за кожний день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в позовній заяві, сума пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 136,47 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що міститься в позовній заяві, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 45,86 грн., інфляційних збитків - 160,20 грн.

Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 500,00 грн. витрат на послуги по розробці (дизайну) макета флаєра та 900,00 грн. суми доплати за надані рекламні послуги у звязку із перерахунком розміру наданої знижки відповідно до кількості розповсюджених флаєрів на підставі п.п. 5.3., 5.4. Договору.

В обґрунтування зазначених вимог позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділпек»- посилається на наступне.

У звязку із відсутністю в Договорі вказівок про те, протягом яких конкретно 6 місяців рекламні послуги мають бути надані, з метою продовження співпраці та дотримання своїх зобовязань 08 листопада 2010 року позивач повідомив відповідача листом (поштове відправлення у вигляді цінного листа з описом вкладення із повідомленням про вручення) вих. № 34-08/11 від 08.11.2010 р. про необхідність здійснення наступних 3 (трьох) розсилок згідно Договору та оплати боргу.

Разом з тим, в листі вих. № 34-08/11 від 08.11.2010 р. містилося застереження про те, що у випадку неповідомлення позивача про здійснення наступних 3 (трьох) розсилок протягом 10 (десяти) днів з дати одержання листа Договір буде вважатися достроково розірваним відповідачем з 26 листопада 2010 року.

Враховуючи те, що в п 5.2. Договору вказано, що «даний договір може бути достроково розірвано за згодою Сторін. При цьому Сторона-ініціатор розірвання договору повинна повідомити про це іншу Сторону в письмовому вигляді за 10 (десять) робочих днів до прогнозованої дати розірвання», а також з урахуванням строку поштового обігу та зважаючи на той факт, що станом на 01 грудня 2010 року відповідач не надав жодної відповіді позивачу на лист вих. № 34-08/11 від 08.11.2010 р., позивач вбачає у таких діях відповідача ініціативу відповідача про дострокове розірвання Договору.

Проте суд дійшов висновку, що зазначені вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на те, що в п. 5.2. Договору чітко передбачено, що Договір може бути достроково розірвано за згодою сторін. В даному випадку позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що відповідач надав згоду на таке дострокове розірвання Договору у вигляді відповіді на лист, підписання додаткової угоди, тощо.

Відсутність відповіді відповідача на лист позивача не може бути таким доказом.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено судом, позивачем не виконано вимоги зазначеної статті та не надано суду доказів про передання спору про розірвання Договору на вирішення суду.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання зобовязання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене та обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Крім того, позивач просить суд включити до складу судових витрат витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката та оплата інших витрат, повязаних із розглядом справи.

В контексті цієї норми, зокрема, судовими витратами є витрати на послуги адвоката, повязані із розглядом справи, якщо згадані витрати понесені стороною, котрій такі послуги надавались, а їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2010 р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділпек»та адвокатом ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правової допомоги, згідно якого розмір оплати послуг адвоката був встановлений у розмірі 400,00 грн., про що свідчить рахунок № 20 від 24.11.2010 р. згідно договору б/н від 04.11.2010 р. про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення судових витрат, а саме витрат по оплаті послуг адвоката, суду надані оригінал платіжного доручення № 162 від 02.12.2010 р. та засвідчену копію Акту наданих послуг № 20 згідно договору б/н про надання правової допомоги від 04.11.2010 р.

Таким чином, суд вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 500,00 грн. є документально підтвердженими та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані із розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволено частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса фактичного місцезнаходження: АДРЕСА_1; адреса місцезнаходження за даними ЄДР: АДРЕСА_2) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділпек»(98612, АРК, м. Ялта, вул. Ленінградська, б. 15; ідентифікаційний код 36331149; п/р 2600301187965 у Центральній філії ПАТ «Кредобанк», відділення № 7 у м. Ялта, МФО 325365) 1800 (одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу; 136 (сто тридцять шість) 47 коп. пені; 160 (сто шістдесят) грн. 20 коп. інфляційних збитків; 45 (сорок пять) грн. 86 коп. 3% річних; 500 (п"ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 71 (сімдесят одну) грн. 18 коп. державного мита та 164 (сто шістдесят чотири) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ.В. Прокопенко