Рішення № 139391808, 01.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2026Справа № 910/3340/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСЕРВІС»

про стягнення 100 357,49 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСЕРВІС» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 100 357,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати за послуги з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за послугу з постачання гарячої води.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

30.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому Товариство просило у задоволенні позову відмовити та зобов`язати позивача надати копію позовної заяви з усіма додатками.

Стосовно клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати копію позовної заяви з усіма додатками, слід зазначити таке.

До позову додано докази, що підтверджують факт надсилання на адресу відповідача (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23, нежиле приміщення № 81 ЛІТЕРА «А») позовної заяви з додатками, а саме: накладна № 0505585663551, фіскальний чек від 25.03.2026, опис вкладення у цінний лист № 0505585663551.

Отже, позивач виконав обов`язок щодо надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу, тому відсутні підстави для зобов`язання надати ці документи відповідачу.

Також суд наголошує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами справи у приміщенні суду чи зареєструватися в «Електронному суді» та ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

Відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Ураховуючи викладене вище, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює позивач.

Відповідно до листа щодо надання інформації КП КМР «КМ БТІ» № 062/14-3543 від 04.04.2025 відповідач є власником нежилого приміщення № 81 загальною площею 168,80 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23.

30.01.2025 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» направлено листом № 4/04.5/1158 Товариству проєкт Договору №052028301740100 від 29.01.2025 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир (далі - Договір).

Зазначений проєкт Договору відповідач отримав 11.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0601107331410, копія якого долучена до матеріалів справи.

Також представниками позивача у присутності представника відповідача було проведено обстеження нежилих приміщень, власником яких є відповідач. Відповідно до Акта №05235 від 10.09.2024 виявлено внутрішньобудинкові системи центрального опалення, що проходить через нежиле приміщення відповідача.

30.01.2025 позивач повідомив відповідача листом № 4/04.5/1158 у тому числі про те, що до нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 23, надається послуга з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку.

Протоколом № 12 від 21.11.2024 за результатом розгляду документів Комісія з розгляду питань з проведення перерахунків вирішила на особовому рахунку Товариства встановити ознаку відсутність опалення та проводити нарахування на загальнобудинкові витрати та ТЕ, яка надходить від транзитних ділянок трубопроводів, починаючи з опалювального сезону 2022-2023 р.р.

Отже, позивачем здійснено перерахунок/коригування, а саме нарахування як для приміщення з транзитними трубопроводами.

Порядок розподілу та визначення обсягів теплової енергії для житлових та нежитлових приміщень у житлових будинках здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика №315) із змінами згідно з наказом Міністерства від 28 грудня 2021 року № 358.

Обсяг спожитої послуги з постачання теплової енергії для зазначеного нежилого приміщення за о/р № 052028301740100 визначено згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» відповідно Методики № 315 складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку,

- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі та гарячого водопостачання.

Відповідно до Методики № 315 обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та між опалювальний період пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Оскільки одиницями вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія, тому обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутріпіньобудинкової системи гарячого водопостачання відображається в рахунку-повідомленні в блоці «ТЕ(ЦО)».

У зв`язку зі встановленням під час розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах по категорії споживачів «Інші» перевищення фактичних нарахувань згідно зі встановленими тарифами з урахуванням Постанови КМУ від 10.11.2021 № 1209 над фактичними витратами, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» виконало перерахунок коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для категорії споживачів «Інші» із застосуванням щомісячної середньозваженої фактичної вартості природного газу за одиницю продукції.

Нарахування плати за комунальну послугу з постачання теплової енергії для зазначеного нежитлового приміщення проводиться із застосуванням тарифів, затверджених Розпорядженнями КМДА та КМВА для споживачів категорії «інші».

Нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії для приміщень з транзитними трубопроводами здійснено позиваче відповідачу з жовтня 2022 року по листопад 2025 року за о/р № 052028301740100.

Як встановлено вище, відповідач є власником нежилого приміщення загальною площею 168,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23.

Відповідно до статей 319, 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З набранням чинності Закону України від 03.03.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абзацу другого частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kmda.gov.ua/) опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Отже, в силу приписів частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідач, який є власником зазначеного вище нежитлового приміщення, після публікування позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Позивачем розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

З огляду на наведені обставини, Договір про надання послуги з постачання теплової енергії КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та Товариством є укладеним (далі - Договір), було присвоєно особовий рахунок № 052028301740100.

Відповідно до Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 7 Договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з пунктом 8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

За змістом пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Відповідно до пункту 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

На підставі пункту 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Положеннями пункту 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Відповідно до пункту 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Факт надання послуг з постачання теплової енергії, а також їх обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення житлового будинку на опалювальний сезон; Відомостями споживання теплової енергії.

На підставі виданих корінців нарядів (на включення та відключення житлового будинку в період опалювального сезону за спірний період) підключається/відключається весь житловий будинок за вказаною адресою в цілому, та відповідно надані корінці нарядів підтверджують факт підключення/відключення до/від постачання теплової енергії всього будинку. На окрему частину нежитлового приміщення, власником якого є відповідач, корінці нарядів не видаються.

Облік споживання теплової енергії будинку в цілому за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23, здійснюється за особовим рахунком: НОМЕР_2.

Оскільки відповідач є споживачем теплової енергії, поставленої до нежилого приміщення за вказаною адресою, окремий облік теплоспоживання відповідача пропорційно опалюваній площі (168,80 кв. м.) здійснюється за особовим рахунком № 052028301740100.

Обсяг наданої відповідачеві послуги з постачання теплової енергії в Гкал, а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в Актах надання послуг з постачання теплової енергії за о/р № НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, позивач виконав зобов`язання за Договором та надав послуги з постачання теплової енергії відповідачу, доказів протилежного суду не надано.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, оскільки вони не підтверджені жодними доказами.

Фото, які, за твердженням Товариства, підтверджують факт аварійності, не є доказом того, що за спірний період відповідач не отримував послуги з постачання теплової енергії.

Також слід відхилити надані відповідачем акти, оскільки вони датовані 2013 та 2015 роками та не можуть підтверджувати обставини надання/ненадання послуг з постачання теплової енергій за спірний період.

Позивачем було складено акти надання послуг з постачання теплової енергії відповідачу, в яких зазначено кількість Гкал, ціна без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, сума без ПДВ, всього з ПДВ за період з грудня 2024 року до листопада 2025 року (за місяці, в яких здійснені нарахування та відображено перерахунок).

Позивачем сформовано: розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії Відповідачу за період 12.2024-11.2025 за о/р № 052028301740100; акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії за період 12.2024-11.2025; Деталізована інформація про коригування нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за о/р № НОМЕР_1 за період 01.10.2022-30.11.2024.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання відповідачу теплової енергії за особовим рахунком № 052028301740100 заборгованість станом на листопад 2025 року становить 84 381,14 грн.

Слід зазначити, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі та не сплатив вартість отриманої послуги з постачання теплової енергії повністю, доказів протилежного суду не подано.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надання послуги з теплової енергії у розмірі 84 381,14 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 277,42 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 386,32 грн і 3% річних у розмірі 2 102,97 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення Зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (статті 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат, пені та 3% річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення заборгованість з плати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 296,34 грн (період з грудня 2014 до листопада 2025 року) та заборгованість з плати за абонентське обслуговування за послугу з постачання гарячої води у розмірі 913,30 грн (період з листопада 2021 року до листопада 2025 року).

Відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - це платіж, якій споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії ( у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуг® плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг' з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1, частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» споживачем щомісяця однією сумою вноситься виконавцю комунальної послуги плата за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, і яка є платежем, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов`язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).

Згідно з пунктом 39 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

З роз`ясненням щодо застосування плати за абонентське обслуговування можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: https://mtu.gov.ua/files/Rozyasnennial704.docx

Плата за абонентське обслуговування розраховується позивачем на одного абонента (один особовий рахунок) на місяць з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг».

З огляду на викладене, відповідач зобов`язаний сплати позивачу плату за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Позивачем сформовано: розрахунок заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2024 року до листопада 2025 року; акт звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2024 року до листопада 2025 року у розмірі 296,34 грн.

Позивачем складено акти виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води в якому зазначено: період, ціна без ПДВ, всього з ПДВ; акт звіряння взаєморозрахунків з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води (ПАО ГВ), розмір якої складає 913,30 грн.

Позивачем також сформовано рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року до листопад 2025 року в розмірі 913,30 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з плати за абонентське обслуговування у розмірі 296,34 грн та з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 913,30 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів на підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСЕРВІС» (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 23, нежиле приміщення № 81 ЛІТЕРА «А», код 32667858) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; адреса для листування: 01032, м Київ, вул. Жилянська, 83/53, код 40538421) заборгованість за надання послуги з теплової енергії у розмірі 84 381 (вісімдесят чотири тисячі триста вісімдесят одну) грн 14 коп., 11 386 (одинадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн 32 коп. інфляційних втрат, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 97 коп. 3% річних, 1 277 (одну тисячу двісті сімдесят сім) грн 42 коп. пені, заборгованість з плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії в розмірі 296 (двісті дев`яносто шість) грн 34 коп., заборгованість з плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання гарячої води в розмірі 913 (дев`ятсот тринадцять) грн 30 коп., 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.09.2026.

Суддя О.Г. Удалова