Ухвала суду № 139391236, 01.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

01 вересня 2026 рокуСправа № 335/1950/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Татуковій А.Д.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Кучерявої В.Ф.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу

за позовом:приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»до:ОСОБА_1 про:стягнення безпідставно набутих коштів,

встановив:

23 лютого 2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просив суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» 160000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів;

- стягнути з відповідача на користь позивача 0,01% пені від суми зобов`язання 160000,00 грн, а також 3% річних та інфляційні втрати за кожен день прострочення зобов`язання, починаючи з 01 березня 2024 року по дату ухвалення судового рішення;

- зазначити в рішенні про нарахування 3% річних, інфляційних втрат, пені в розмірі 0,01% до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 05.03.2026 справу передано на розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.04.2026 справу повернуто до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 01.05.2026 справу передано на розгляд до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 29.05.2026 справу передано на розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.07.2026 справу повернуто до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.

13 липня 2026 року справа надійшла до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя на підставі ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.07.2026.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20.07.2026, позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 20.08.2026, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

11.08.2026 судом отримано відзив відповідача на позовну заяву, до якого додано, зокрема копію свідоцтва про шлюб від 11.09.2025 серії НОМЕР_1 , що підтверджує зміну прізвища відповідача з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

У підготовче засідання 11.08.2026 представник позивача, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, не прибув та не повідомив суд про причини неявки, а також не надіслав до суду будь-яких заяв та клопотань, у зв`язку з чим підготовче засідання було відкладено на 01.09.2026.

24.08.2026 судом від представника позивача адвоката Шиліна В.А. до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 01.09.2026, на іншу дату, після 04.09.2026, у зв`язку з перебуванням представника у щорічній відпустці, та проведення подальшого розгляду справи за участю представника позивача в режимі відеоконференції. До зазначеного клопотання представник позивача додав відповідь на відзив, а також клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

28.08.2026 судом отримано заперечення представника відповідача на вищезазначені клопотання представника позивача.

У підготовче засідання 01.09.2026 представник позивача, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, повторно не прибув.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні 01.09.2026 визнав за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача. При цьому, представник відповідача зазначив про відсутність у матеріалах справи заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Вирішуючи питання про наявність підстав для подальшого розгляду справи, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.04.2026 у справі № 753/9570/25 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 135479101) та зазначає таке.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки неодноразово викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 05 жовтня 2022 року у справі № 465/6745/17 та інших.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд, також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.01.2023 у справі № 753/17628/19 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 108321913), та зазначає, що перебування у відпустці представника позивача, завчасно повідомленого про дату та час судового засідання, не є підставою для відкладення судового засідання, оскільки позивач не був позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. При цьому, якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Виходячи з наведених положень ст. 128 ЦПК України, судову повістку про виклик у підготовче засідання, призначене на 11.08.2026 позивач та його представник отримали 30.07.2026, а судову повістку про виклик у підготовче засідання, призначене на 01.09.2026 позивач та його представник отримали 20.08.2026.

Судом встановлено, що представник позивача двічі поспіль не з`явився у підготовче засідання у цій справі, вперше без повідомлення про причини неявки, а вдруге без поважних причин, будучи при цьому належним чином повідомленим судом про день та час розгляду справи, та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов слід залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 200, 257, 260, 261, 263, 272 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу оформлено окремим документом після закінчення підготовчого засідання, відповідно до ч. 5 ст. 259 ЦПК України, 01.09.2026.

Повне судове рішення складено та підписано 01 вересня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков