Рішення № 13938973, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/5422.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Праксет»

до Дочірнього підприємства «Мульті-презент»

про стягнення - 39 371,53 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Кметь О.Л. представник за довіреністю б/н від 23.11.10 р.

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 22.02.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Праксет»до Дочірнього підприємства «Мульті-презент»про стягнення 39 371,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за поставлений товар відповідно до договору поставки №203/з від 08.12.06 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 39 371,53 грн, з них 31 782,56 грн - сума основного боргу, 5 970,77 грн - сума пені та 1 618,20 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 20.01.11 порушено провадження у справі №40/54 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 08.02.11.

У судовому засіданні 08.02.11, представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 37049,75 грн, з них 31782,56 грн –сума основного боргу, 3647,59 грн –пеня та 1619,60 грн –3 % річних.

Ухвалою суду від 08.02.11 відкладено розгляд справи на 22.02.11 у зв’язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у Позивача.

У судове засідання, призначене на 22.02.11, представник Позивача з’явився, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

08.12.06 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Праксет»(постачальник) та Дочірнім підприємством «Мульті Презент»(отримувач) укладено договір поставки №203/з (далі - Договір), згідно з яким Постачальник зобов’язувався поставити на умовах, передбачених договором, та передати у власність отримувачу непродовольчі товари, а отримувач зобов’язувався прийняти товар та сплатити за нього визначену договором ціну.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що найменування (асортимент), кількість, ціна Товару визначається на основі письмових заявок, погоджений Сторонами, які вважаються додатками до договору та є невід’ємною частиною Договору.

З договірних умов, визначених у пунктах 2.4, 2.5, 2.6, 5.2 Договору оплата, передбачена договором, здійснюється шляхом прямого безготівкового перерахування грошових засобів з поточного рахунку отримувача на поточний рахунок постачальника, зазначений в статті 11 «Юридичні адреси та реквізити сторін»; товар передається відповідачу і оплата, передбачена договором, здійснюється за фактично проданий товар кінцевому споживачу за кожні 30 календарних днів; зобов`язання отримувача по оплаті товару вважаються виконаними у день перерахування/списання грошових коштів з його поточного рахунку; зобов'язання, що виникають з договору, забезпечуються неустойкою у вигляді пені у подвійному розмірі облікової ставки, встановленої НБУ, розрахованої за кожен день прострочення у виконанні зобов`язання.

В подальшому поставки за вказаним договором здійснювались на користь відповідача, представлені до справи накладні, в тому числі ті, за якими рахується заборгованість що є предметом спору, свідчать про виконання Позивачем зобов’язань за договором поставки №203/з від 08.12.06: товарно-транспортні накладні №1587 від 07.02.08 р, №2558 від 21.02.08 р., №2560 від 21.02.08 р., №2561 від 21.02.08 р., №2562 від 21.02.08 р., №2563 від 21.02.08 р. та №3371 від 04.03.08 р.

За доводами Позивача починаючи з моменту укладення Договору Відповідачем постійно порушуються строки оплати реалізованого товару, а з травня 2009 р. Відповідач взагалі припинив сплачувати платежі за поставлений товар.

Доказом підтвердження заборгованості відповідача зі сплати за поставлені товари а умовами договору №203/з від 08.12.06 у сумі 31782,56 грн є залучений до матеріалів справи Акт звіряння розрахунків станом на 31.12.09 р. між сторонами , скріплений підписами і печатками обох сторін.

Такий Акт, згідно з пунктом 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року за N 22, розглядається судом як підстава для здійснення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов’язань по оплаті поставленого Позивачем товару за Відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 31782,56 грн.

Таким чином, Позивач свої зобов’язання за Договором поставки № 203/з від 08.12.2006 виконав в повному обсязі, а Відповідач вчасно не розрахувавшись по Договору за отриманий Товар, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед Позивачем 31782,56 грн.

Станом на час вирішення спору Відповідач оплату суми заборгованості за Договором поставки №203/з від 08.12.2006 не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п.5.2 Договору зобов'язання, що виникають з договору, забезпечуються неустойкою у вигляді пені у подвійному розмірі облікової ставки, встановленої НБУ, розрахованої за кожен день прострочення у виконанні зобов`язання.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 3647,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1619,60 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Праксет» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Мульті-презент»(01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, б.11, ідентифікаційний код 34414867)з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Праксет» (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Гоголівська, б.22-24, ідентифікаційний код 16458362) суму основної заборгованості у розмірі 31782 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 56 коп.; пеню у розмірі 3647 (три тисячі шістсот сорок сім) грн 59 коп.; 3 % річних у розмірі 1619, (одна тисяча шістсот дев’ятнадцять) грн 60 коп.; витрати по сплаті державного мита у розмірі 370 (триста сімдесят гривень) грн 50 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 22.02.2011р.