Рішення № 13938972, 15.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/51315.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полісервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Центр «Сова»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 22/11-10 від 22.11.2010р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 15 лютого 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полісервіс»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Центр «Сова»(відповідач) заборгованості в сумі 89506,62 грн. як прострочення за користування товарним кредитом.

Протягом перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (збільшив) свої позовні вимоги та поросить суд стягнути з відповідача 106497,71 грн. відсотків за користування товарним кредитом. Збільшення позовних вимог обґрунтовані тим, що розрахунок відсотків за користування товарним кредитом був уточнений станом на 01.02.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором № 068/08 від 04 листопада 2008 року належним чином не виконав, а саме, не сплатив відсотків за користування товарним кредитом, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 23.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.01.2011р. Ухвалою від 25.01.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено до 08.02.2011р. в яке представник відповідача також не зявився. Ухвалою від 08.02.2011р. розгляд справи було відкладено до 15.02.2011р.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2008 року між позивачем (надалі Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець) (разом - сторони), був укладений договір № 068/08( належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір), відповідно до п. п. 1.1., 1.4 якого Продавець зобовязався поставити на умовах товарного кредиту, в обсягах та порядку, передбачених договором, фарби для друку, розчинники та інші компоненти, необхідні для друку, номенклатура та ціни яких вказані у додатку № 1 до договору, місячні обсяги споживання товару Покупцем вказані у додатку № 2 до договору, а Покупець зобовязався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах, в обсягах та у порядку, передбачених договором, а також здійснити оплату за користування товарним кредитом на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.5 Договору, для цілей договору сторони керуються визначенням товарного кредиту, що міститься у п. 1.11.2. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції від 22.05.1997р. № 283/97ВР, зі змінами і доповненнями, а саме: «Товарний кредит товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на певний термін і під відсоток».

Пунктами 2.1, 2.2 Договору встановлено, що ціна договору визначається сторонами у додатках до договору у долларах США. Покупець зобовязаний сплатити ціну договору в національній валюті України за курсом гривні по відношенню до долара США, який визначається шляхом отримання на валютній біржі FOREX курсу гривні по відношенню до долара США на кінець сплати.

Сума до сплати формується з ціни зазначеної у видатковій накладній чи/або в акті виконаних робіт та ціни зазначеної в акті на курсову різницю.

Акти на курсову різницю формуються Продавцем по факту надходження оплат і надаються Покупцеві для сплати протягом 3 (трьох) банківських днів. Акт на курсову різницю виставляється на розсуд Продавця.

Судом встановлено, що Продавець здійснив поставку товару, що підтверджується накладними: № КИ0001251 від 03.06.2009р. на суму 14680,04 грн., № КИ0001217 від 02.06.2009р. на суму 17835,84 грн., № КИ0001185 від 28.05.2009р. на суму 32217,55 грн., № КИ0001166 від 27.05.2009р. на суму 7771,79 грн., № КИ0001107 від 21.05.2009р. на суму 32217,55 грн., № КИ0001005 від 13.05.2009р. на суму 7040,26 грн., № КИ0000973 від 07.05.2009р. на суму 17138,60 грн., № КИ0000917 від 30.05.2009р. на суму 23282,40 грн., № КИ0000896 від 29.04.2009р. на суму 16022,11 грн., а Покупець прийняв товар, що підтверджується довіреностями на отримання товару: № 24 від 03.06.2009р., № 16 від 01.06.2009р., № 6 від 28.05.2009р., № 2 від 27.05.2009р., № 506177 від 21.05.2009р., № 506156 від 13.05.2009р., № 219844 від 07.05.2009р., № 219828 від 30.04.2009р., № 219825 від 29.04.2009р. (копії документів містяться в справі).

Позивач зазначає, що за Покупець за поставлений товар не розрахувався, у звязку з чим Продавець звернувся до Господарського суду за захистом своїх прав з позовною заявою про стягнення з Покупця боргу та штрафу.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 26/452 від 21.01.2010р. (копія рішення в справі), яке набрало законної сили, з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованості за Договором (заборгованості по основному боргу, курсових втратах, відсоткам за користування кредитом та штрафних санкціях).

Позивач вказує, що Покупець, з дати набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва по справі № 26/452 від 21.01.2010р., не сплатив відсотків за користування товарним кредитом, чим порушив свої зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим станом на 01.02.2011р. у Покупця утворилась заборгованість перед Продавцем і становить 106497,71 грн. (розрахунок заборгованості по відсоткам за користування кредитом міститься в матеріалах справи).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За користування товарним кредитом, Покупець сплачує відсотки у такому порядку (п. 4.3 Договору ):

В період до 30-го календарного дня включно від дати відвантаження товарів відсотки за користування товарним кредитом не нараховуються. Початком нарахування відсотків за користування товарним кредитом вважається дата, наступна за 31м календарним днем після відвантаження товарів. (п. 4.3.1 Договору).

Пунктом 4.3.4 Договору передбачено, що Продавець виставляє Покупцеві рахунок на оплату відсотків за користування товарним кредитом по факту надходження оплати від покупця за відвантажені товари.

Рахунок за користування товарним кредитом повинен бути оплачений Покупцем протягом 10 банківських днів, після дати його виставлення. (п. 4.3.5 Договору).

Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється до моменту оплати придбаних покупцем товарів (п. 4.4 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Продавець 02 лютого 2010 року направив Покупцю лист № 16 з додатком рахунку-фактури № КИ-0000360 (копія листа та рахунку-фактури в справі) з вимогою сплатити заборгованість по сплаті процентів за товарним кредитом в розмірі 106497,71 грн. Факт надсилання позивачем вимоги та рахунку-фактури підтверджується чеком про відправку з описом вкладення. Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму відсотків за користування кредитом на його рахунок не провів.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Продавця заборгованості по сплаті відсотків за користування товарним кредитом за період з 16.02.2010р. по 01.02.2011р. в розмірі 106497,71 грн. є обґрунтованими.

Судом встановлено, що 01.12.2010р. між позивачем (замовник) та ОСОБА_1 (адвокат) було укладено договір № 01-012/10 (копія договору в справі), відповідно до п. 1.1. якого позивач доручає, а ОСОБА_1 приймає доручення та зобовязується провести всі необхідні дії по стягненню відсотків за користування товарним кредитом за Договором з ТОВ «Дизайн Центр «Сова».

Відповідно до платіжного доручення № 1214 від 28.12.2010р. позивач сплатив на користь адвоката 7000,00 грн. - винагороди за виконання юридичних послуг по договору № 01-012/10 від 01.12.2010р. (копія платіжки в справі).

Судом встановлено, що позивач видав на імя адвоката довіреність (копія в справі), а згідно акту виконаних робіт від 25.01.2011р. (копія акту в справі) прийняв результати наданих адвокатом послуг.

Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3756/10 від 25.09.2008р. адвокат має право на заняття відповідною діяльністю (копія свідоцтва в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з моменту порушення провадження по справі і до моменту оголошення по справі вступної та резолютивної частини рішення адвокат був присутній майже на всіх призначених судом судових засіданнях при розгляді справи № 25/513.

У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: “Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи”. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищезазначене, в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката в сумі 7000,00 грн., суд задовольняє лише частково в розмірі 5% від ціни позову в розмірі - 5324,89 грн.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 6625,87 грн. (1064,98 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 5324,89 грн. - витрат за послуги адвоката) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Центр «Сова» (ідентифікаційний код: 30178963, адреса: 01013, м. Київ, Голосіївський район, вул. Деревообробна, будинок, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полісервіс»(ідентифікаційний код: 23395931, адреса: 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Печерський узвіз, 15) грошові кошти: заборгованість за користування товарним кредитом 106 497,71 грн. (сто шість тисяч чотириста девяносто сім гривень 71 копійка) та судові витрати: державного мита 1064,98 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 98 копійок), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) і витрат за послуги адвоката - 5324,89 грн. (пять тисяч триста двадцять чотири гривні 89 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 21.02.2011р