Рішення № 13938949, 15.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/1115.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лекс –груп”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Простір”

Про стягнення 58 840,45 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаПащенко П.М. – предст. (дов. № 57 від 01.10.2010 р.)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лекс –груп” звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Простір” про стягнення грошових коштів у розмірі 58840,45 грн. (49397,90 грн. –основний борг, 7352,83 грн. –сума збитків від інфляції, 2139,72 грн. –3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №34 від 25.05.2009 р.

Ухвалою суду від 10.12.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/11 та призначено розгляд справи на 12.01.2011 р.

12.01.2011 р. суд відклав розгляд справи на 15.02.2011 р. у зв’язку з відсутністю представника позивача.

В судовому засіданні 15.02.2011р. представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р.

Представник відповідача повторно в судове засідання 15.02.2011 р. не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі від 10.12.2010 р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 15.02.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лекс –груп” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Медіа Простір” було укладено договір поставки № 34 (далі - договір) відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Лекс –груп” (постачальник) зобов’язується поставити у зумовлені строки товари, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Медіа Простір” (покупець) - приймати і оплачувати товар.

Товаром сторони визначили будівельні матеріали з найменуванням, зазначених у накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Порядок поставки погоджені сторонами в розділі 3 договору, відповідно до якого передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково –прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю. Дата, вказана покупцем у видатково –прибутковій накладній про прийняття товару є датою поставки товару постачальником.

Відповідно до п. 6.1. договору покупець повинен оплатити поставлений товар протягом десяти банківських днів з дати отримання товару покупцем.

Оплата здійснюється у розмірі повної вартості партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в договорі.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договору позивач здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 49347,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 12505 від 25.05.2009 р.

27.07.2009 р. ТОВ “Лекс –груп” на виконання вимог статті 222 Господарського кодексу України було надіслано претензію в якій позивач просить здійснити оплату вартості поставленого товару.

Листом від 14.08.2009 р. відповідач зіслався на відсутність коштів на підприємстві у зв’язку з скрутним фінансовим становищем та зобов’язався сплатити вказану заборгованість при першій можливості.

У позовній заяві позивач ставить вимоги про стягнення суми основного боргу, у розмірі 49347,90 грн.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення суми збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 7352,83 грн. та 3% річних, що згідно розрахунку становить 2139,72 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поставки № 34 від 25.05.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про поставку.

Відповідно ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 49347,90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 2139,72 грн., збитків від інфляції – 7352,83 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 2 139,72 грн., та збитків від інфляції у розмірі 7352,83 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати позивача в розмірі 4000,00 грн. пов’язані з оплатою послуг адвоката.

До позовної заяви додано оригінал договору № 01/10/1 про надання правової допомоги від 01.10.2010 р., укладеного між адвокатом Пащенко Петром Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лекс –груп”, належним чином засвідчені копії Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3670/10, видане гр. Пащенко П.М. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 65 від 08.10.2010 р. у розмірі 4000 грн.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 588,40 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 4 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193 265 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Простір” (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16, код 35909679, р/р 26009300005217 в ПАТ “Фінексбанк” м. Києва, МФО 380311, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лекс –груп” (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, к. 34, код 35703872, р/р 26008300005423 в ПАТ “Фінексбанк” м. Києва, МФО 380311) 49347 (сорок дев’ять тисяч триста сорок сім) грн. 90 коп. основного боргу, 7352 (сім тисяч триста п’ятдесят дві) грн. 83 коп. збитків від інфляції, 2139 (дві тисячі сто тридцять дев’ять) грн. 72 коп. 3% річних, 588 (п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 40 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В. Прокопенко