Рішення № 13938947, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/201.02.11

За позовом                     Cпільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»

до                               Військово-медичного управління Служби безпеки України

про стягнення           24 089,48 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Скачков А.Г. –представник (дов. № 727 від 01.01.2011 р.)

Від відповідача Самотохін О.О. - представник (дов. № 20/5389 від 21.12.2010 р.)

Суть спору:

Cпільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»(далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Військово-медичного управління Служби безпеки України (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 24 089,48 грн.(22 791,60 грн. –основний борг, 1 071,21 грн. –збитки від інфляції, 226,67 грн. –3% річних) внаслідок неналежного виконання договору про технічне обслуговування № 9514/СЕ (153-2009) від 01.04.2009 р.

Ухвалою суду від 01.12.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/2 та призначено розгляд справи на 11.01.2011 р.

В судовому засіданні 11.01.2011 р. представником відповідача були надані документи по справі на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у праві, а також представником відповідача було подано клопотання про перенесення розгляду справи.

Клопотання задоволено.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 14.01.2011 р.

В судовому засіданні 14.01.2011 р. представник відповідача заявив клопотання про перенесення розгляду справи.

Клопотання задоволено.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 01.02.2011 р.

В судовому засіданні 01.02.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2009 р. між сторонами був укладений договір про технічне обслуговування № 9514/СЕ (153-2009), за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов’язання надати послуги з технічного обслуговування, що включає профілактичні роботи та ремонт приладів виробництва «Рош Діагностика»Elecsys 2010 та Reflotron Plus, надалі Прилади (Прилад) згідно специфікації, наведеної в Додатку № 1, який є невід’ємною частиною дійсного договору.

Порядок розрахунків узгоджений сторонами в розділі 4 договору, відповідно до якого вартість технічного обслуговування Приладу на рік складає 18993,00 грн., крім того ПДВ 3798,60 грн., що разом складає 22791,60 грн. Порядок розрахунків за терміном та об’ємом запланованих послуг наданий у додатку № 2, який є невід’ємною частиною цього договору.

Розділом 5 договору сторонами погоджено строк його дії.

Відповідно до п. 5.1. договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами.

Пунктом 5.2. договору зазначено, що він є чинним до 31 грудня 2009 року.

Згідно п. 5.4. договору, закінчення строку його дії не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мали місце під час дії договору, та обов’язку виконання усіх невиконаних зобов’язань за цим договором.

13.10.2010 р. сторони уклали додаткову угоду до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до Додатку № 2 та викласти його в наступній редакції:

«Розрахунок за виконання робіт, передбачених п. п. 1.2. договору здійснюється після повного їх виконання, та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Замовник зобов’язується перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 18993,00 грн., крім того ПДВ 3798,60 грн., що разом складає 22791,60 грн. протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт на підставі виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту підписання її обома сторонами.

Згідно пункту 5 Додаткової угоди, її складено в двох ідентичних примірниках, по одному для кожної із сторін.

10.11.2009 р. між сторонами було підписано акт № 1 здачі-прийомки виконаних робіт згідно договору № 9514/СЕ (153-2009) від 01 квітня 2009 р. про те, що роботи, передбачені згаданим вище договором, надані позивачем у встановлений термін, у повному обсязі та із дотриманням інших умов згаданого вище договору.

В даному акті зазначається, що роботи виконані на суму 18993,00 грн. (вісімнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто три грн. 00 коп.), крім того ПДВ 3798,60 грн. (три тисячі сімсот дев’яносто вісім грн. 60 коп.), що разом складає 22791,60 грн. (двадцять дві тисячі сімсот дев’яносто одна грн. 60 коп.). У відповідача претензій до якості проведених робіт немає.

06.01.2010р. позивачем було надіслано відповідачу вимогу на суму 22791,60 грн. щодо погашення заборгованості.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованості не погасив.

Відповідно до актів звірки складених між сторонами станом на 01.02.2010р. та станом на 01.01.2011 р. сума заборгованості на користь позивача становить 22791,60 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за договором № 9514/СЕ (153-2009) від 01.04.2009 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 22791,60 грн. основного боргу. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 9514/СЕ (153-2009) від 01.04.2009 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 22791,60 грн. основного боргу визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 1 071,21 грн. збитків від інфляції за період з 25.11.2009 року до 25.03.2010 року та 226,67 грн. 3 % річних за період з 25.11.2009 року до 25.03. 2010 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 1071,21 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних в розмірі 226,67 грн. також підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 14, 526, 530, 610, 629, 901, 905 ЦК України, ст. ст.173, 193 ГК України та ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Військово-медичного управління Служби безпеки України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 11, ідентифікаційний код 20000002 р/р 352190003000847 в ГУ ДКУ в Київській обл., МФО 821018, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Cпільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код 21642228, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, 22791 (двадцять дві тисячі сімсот дев’яносто одна) грн. 60 коп. основного боргу, 1 071 (одна тисяча сімдесят одна) грн. 21 коп. збитків від інфляції, 226 (двісті двадцять шість) грн. 67 коп. - 3 % річних, 240 (двісті сорок) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                             Прокопенко Л.В.