Рішення № 13938923, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/61907.02.11 За позовомДержавного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»в особі Північної електроенергетичної системи

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АДАКОМ»

Простягнення 6739,20 грн.

Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:           Грачов Є.О. –дов. № 109 від 27.01.11 р.                     

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»в особі Північної електроенергетичної системи до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАКОМ»про стягнення 6739,20 грн. основного боргу (аванс за договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.10 р.) та 23,82 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.10 р. та додатками до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.10 р. було порушено провадження у справі № 37/619, розгляд справи призначено на 07.02.11 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.11 р. надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 17.12.10 р. та оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, а також надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача 6739,20 грн. основного боргу.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову –6739,20 грн.

Представник відповідача у судове засідання 07.02.11 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01030 1335596 0 від 27.12.10 р., згідно з яким відповідач 29.12.10 р. отримав ухвалу про порушення провадження у справі № 37/619.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АДАКОМ»(виконавець) та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»(замовник) був укладений договір № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р., відповідно до умов якого виконавець зобов’язується виконати послуги в рослинництві (послуги з покосу трави на ВРП ПС), а замовник прийняти послуги та оплатити їх.

У відповідності до п. 1.2 вищевказаного договору, послуги виконуються на території: ПС –330 кВ «Лосево»(адреса: м. Харків, пр-т Московський, 301); ПС –330 кВ «Залютино»(адреса: м. Харків, вул. Залютинська, 247).

Згідно з п. 1.3. договору № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р., виконавець надає послуги власними силами з використанням власних матеріалів, інструментів, пристосувань.

Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору, даний договір укладається відповідно до тендерної пропозиції виконавця, акцептованої 11.06.10 р. за результатами проведених відкритих торгів (Лот № 2).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 2.1 договору № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р., загальна вартість послуг включає всі витрати, пов’язані з виконанням договору, та визначена на підставі специфікації (додаток № 1 до договору) та калькуляції (додаток № 2 до договору), що є невід’ємними частинами цього договору, і становить 18720,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 3744,00 грн., разом з ПДВ 20 % - 22464,00 грн.

У відповідності з п. 3.1.1 договору № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р., замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 30 % від вартості письмової заявки замовника, впродовж 20 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, складеного на підставі отриманої від замовника письмової заявки. Виконавець повинен упродовж 3 банківських днів після перерахування замовником авансового платежу надати податкову накладну, виписану згідно з вимогами чинного законодавства, на суму авансу.

Пунктом 3.1.2. вищевказаного договору визначено, що розрахунок за надані послуги здійснюється впродовж 20-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та податкової накладної. Виконавець повинен виписати та надати податкову накладну на суму, яка дорівнює різниці між сумою акта приймання-передачі наданих послуг та сумою авансу.

Згідно з п. 3.2. договору № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р., замовник здійснює розрахунки з виконавцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця; затрати виконавця на відрядження включаються до актів приймання-передачі наданих послуг на підставі підтверджуючого документу –довідки виконавця з підписом керівника та головного бухгалтера; затрати виконавця на транспортні витрати включаються до актів приймання-передачі наданих послуг за наявності відповідних підтверджуючих документів.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищезазначених умов договору № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р. ним було перераховано аванс в сумі 6739,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3699 від 03.08.10 р. (належним чином засвідчена копія даного платіжного доручення додана до матеріалів справи).

У відповідності до п. 4.1. договору № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р., виконавець виконує зазначені в п. 1.1 даного договору послуги протягом 14 календарних днів.

11.10.10 р. ДП «Національна компанія «УКЕНЕРГО»в особі Північної електроенергетичної системи направило ТОВ «АДАКОМ»лист (вихідний № 3284/01-42 від 08.10.10 р.), яким повідомило, що у зв’язку з відсутністю потреби у наданні послуг за договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р. та згідно з розділом 8 договору, вважати зазначений договір розірваним протягом трьох календарних днів з моменту отримання цього листа; а також просила перерахувати вартість сплаченого авансу в строк, зазначений в п. 3.3. даного договору (належним чином засвідчені докази поштового відправлення зазначеного листа додано до матеріалів справи).

Згідно з п. 8.1. договору № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р., замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, повідомивши про це виконавця не пізніше, ніж за 3 календарні дні про таке розірвання.

У відповідності до статті 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Однак відповідач залишив вищезазначений лист без відповіді та реагування, грошові кошти у розмірі 6739,20 грн., сплачені як авансовий платіж за договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.2010 р., згідно платіжного доручення № 3699 від 03.08.10 р., не повернув.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «АДАКОМ»про стягнення 6739,20 грн. основного боргу (аванс за договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.10 р.) та 23,82 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.10 р. та додатками до нього.

Оскільки позивач 07.02.11 р. надав суду заяву про уточнення позовних вимог, яка судом була прийнята, то справа № 37/619 розглядається за новою ціною позову –6739,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, сплативши авансовий платіж га договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.10 р., тоді як відповідач, у зв’язку з розірванням даного договору, на вимогу позивача у визначений термін не повернув зазначений авансовий платіж.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»в особі Північної електроенергетичної системи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАКОМ»6739,20 грн. грошових коштів, сплачених як авансовий платіж за договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.10 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАКОМ»(03148, м. Київ, вулиця Гната Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 34188309) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»в особі Північної електроенергетичної системи (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 00131624) 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев’ять) грн. 20 коп. грошових коштів, сплачених як аванс за договором № 143-22/48НП-10 від 29.06.10 р., 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.

          Повне рішення складено 14.02.11 р.