Ухвала суду № 139388941, 28.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5337/26

провадження №: 1-кс/398/1153/26

УХВАЛА

Іменем України

"28" серпня 2026 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання ОСОБА_4 в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому остання просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 року (справа № 398/5337/26, провадження № 1-кс/398/1084/26) у кримінальному провадженні № 12026121060001253, в частині арешту транспортного засобу автомобіля «NISSAN» модель «ROGUE», 2019 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , власником якого є заявник, посилаючись на те, що власником зазначеного Автомобіля на праві приватної власності є заявник ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (бланк НОМЕР_3 ) виданим 26.03.2026 р. ОСОБА_5 , дії якого фактично досліджувалися слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт, лише користувався ОСОБА_6 , проте власником не є і ніколи не був, що прямо випливає зі змісту оскаржуваної ухвали та реєстраційних документів на транспортний засіб. Питання про арешт Автомобіля розглядалося слідчим суддею без участі та без повідомлення заявника як власника майна: в ухвалі від 13.08.2026 р. зазначено лише, що «особа, у володінні якої перебувало майно, в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином», що стосується ОСОБА_5 (користувача Автомобіля), а не заявника як власника. Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні прямо заперечував проти арешту саме Автомобіля, вказуючи, що транспортний засіб не є власністю ОСОБА_5 і він лише користувався ним. Попри це заперечення, питання про встановлення й залучення до розгляду справжнього власника Автомобіля заявника судом не вирішувалося, вона до участі у справі не залучалася й про дату судового засідання не повідомлялася, чим позбавлена можливості надати свої пояснення та заперечення щодо необхідності й пропорційності застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Заявник не причетна до вчинення кримінального правопорушення. Кримінальне провадження № 12026121060001253 розслідується за ознаками ч. 4 ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу) стосовно осіб, які здійснювали спил дерев у лісопосадці поблизу вул. Зоряної в с. Петрове Олександрійського району. Заявник жодного стосунку до цих подій не має, не перебувала на місці події, не є підозрюваною, обвинуваченою чи іншим учасником цього кримінального провадження. Автомобіль опинився в матеріалах справи виключно тому, що ним у момент подій користувався ОСОБА_5 , який власником транспортного засобу не є; сам Автомобіль знаряддям вчинення кримінального правопорушення не визнавався та слідів злочину не містить.

Слідчими (прокурором) з моменту накладення арешту жодних процесуальних дій з Автомобілем не вчинялося огляд, обшук, вилучення, призначення експертизи чи інші слідчі (розшукові) дії щодо транспортного засобу не проводились. Це свідчить про те, що Автомобіль фактично не використовується як речовий доказ і його подальше утримання під арештом не обумовлено жодною процесуальною потребою органу досудового розслідування.

Скасування арешту жодним чином не позбавляє слідчого або прокурора права надалі, за наявності підстав, звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку Автомобіля в порядку статей 234-236 КПК України. Таким чином, інтереси досудового розслідування можуть бути в повному обсязі забезпечені без застосування такого обтяжливого заходу, як арешт майна, що прямо узгоджується з принципом застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише в разі дійсної необхідності (частина третя статті 132 КПК України).

Заявник як власник Автомобіля готова добровільно надати згоду на проведення його огляду та/або обшуку на першу вимогу слідчого чи прокурора, що додатково підтверджує відсутність будь-якої необхідності в застосуванні саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, який обмежує право власності в більшому обсязі, ніж це необхідно для досягнення мети кримінального провадження.

Заявник постійно проживає у м. Харкові, яке з початку повномасштабного вторгнення й на теперішній час щоденно зазнає ракетних та артилерійських обстрілів, ударів безпілотними літальними апаратами, що є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування (частина друга статті 84 КПК України). Автомобіль є єдиним засобом, що забезпечує заявнику можливість термінової евакуації за межі міста у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров`ю (обстріл, руйнування інфраструктури, оголошення евакуації тощо). Збереження арешту в такій ситуації є непропорційним втручанням у право власності заявника та створює реальну загрозу для реалізації її конституційного права на життя, гарантованого статтею 27 Конституції України та статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Надав суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутністю, проти задоволення клопотання заперечує, оскільки на даний час проведене не всі слідчі дії.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином надав суду заяву в якій зазначив, що у кримінальному провадженні № 12026121060001253 на теперішній час не проведені всі необхідні дії. Вважає, що скасування арешту майна може призвести до втрати речових доказів, які були об`єктом кримінально-протиправних дій.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання прийшов до наступних висновків.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що органом поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060001253 від 11.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду від 13.08.2026 року клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 погоджене прокурором, про арешт майна в межах кримінального провадження внесеному № 12026121060001253 від 11.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - задоволено. Накладено арешт на речові докази в кримінальному провадженні №12026121060001253 від 11.08.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, без права користування та розпорядження на речі, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події а саме: - деревину породи Ясен різного розміру близько 4 куб.; - пластикову (каністру) бутилу 5 л. з рідиною паливно мастильних матеріалів, яку вилучено до спец. пакету НПУ №QYH0073254; - набір інструментів, а саме молоток 1 шт, напильники 6 шт, ланцюг від пили 1 шт, накидні ключі 3 шт. та кісточки для фарбування 2 шт., які упаковано до спец. пакету НПУ №QYH0073253; - перчатки чорного кольору, які упаковано до паперового крафт. пакету НПУ; - перчатки сірого кольору, які упаковано до паперового крафт. пакету НПУ, дані речові докази здати на зберігати до камери зберігання речових доказів при Олександрійському РВП ГУНП в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вул. 6-го Грудня 49 під відповідну квитанцію; - автомобіль «NISSAN» модель «ROGUE» сірого кольору з державно номерним знаком НОМЕР_1 яким користувався ОСОБА_5 зберігати на території СПД №1 Олександрійського РВП за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Петрове вул. Садова 45.

Слідчим суддею встановлено, що тимчасово вилучене майно є речовим доказом по справі, адже було предметом вчинення злочину, зберегло сліди злочину та має суттєве значення для встановлення важливих обставин та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні. Завданням арешту є мета збереження речових доказів та подальшого проведення судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

За положеннями статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У ході розгляду клопотання встановлено, що доводи заявника про те, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, є передчасними. Як вбачається з матеріалів клопотання та письмових заперечень слідчого та прокурора, на цей час у кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі дії.

Повне скасування арешту на вказаний транспортний засіб із наданням дозволу на вільне користування та розпорядження ним на цій стадії досудового розслідування несе ризики зміни технічного стану автомобіля, його пошкодження або відчуження іншим особам, що може перешкодити проведенню досудового розслідування.

Крім того, можливе знищення речових доказів, які були об`єктом кримінально-протиправних дій.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України, при застосуванні арешту майна слідчий суддя зобов`язаний застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності сторін, а згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України обов`язок доведення того, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, покладається безпосередньо на заявника.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що потреба у збереженні речового доказу не відпала, а тому клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 100, ст.ст. 170, 174, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1