Рішення № 13938802, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/34616.02.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД", м. Київ До                    Благодійного фонду "Солом"янка", м. Київ

Про                    стягнення за договором підряду № 32/05 – 164 992,18 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача                    Мельничук Н.О. –пред. по довір.

Від відповідача          Пузир С.М. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 164 992,18 грн. заборгованості, три відсотка річних, пеню та інфляційні втрати за Договором підряду № 32/05 від 30.05.2006р. на виконання ремонтно-будівельних робіт, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобов’язань та умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 25.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010р. розгляд справи було відкладено на 22.12.2010р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2010р. розгляд справи було відкладено на 20.01.2011р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.02.2011р., а потім на 16.02.2011р. відповідно до ст.ст. 77,86 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов’язань та неперерахування грошових коштів за виконані роботи.

Представник відповідача вимоги ухвал суду не виконав та відзив на позовну заяву не надав. В судовому засіданні заперечував проти задоволення пені, у зв’язку з втраченим правом на застосування санкцій та з закінченням строку позовної давності.

В судовому засіданні 16.02.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2006 року між позивачем, як підрядником, та відповідачем, замовником, було укладено Договір підряду № 32/05 на виконання ремонтно-будівельних робіт адміністративного приміщення за адресою м. Київ, бул. І. Лепсе, 55.

Позивач із власних матеріалів зобов’язався виконати поточні ремонтно-будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації (п. 1.1-1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору загальна вартість робіт орієнтовно та узгоджено визначалася сторонами і складає 127 524 грн.

Додатковою угодою №1 від 28.11.2006 року у зв'язку із збільшенням обсягів по виконанню поточних ремонтно-будівельних робіт вартість робіт збільшено на 100 548 грн. і встановлено у розмірі 228 072 грн.

Додатковою угодою № 2 від 17.04.2007 року передбачено виконання додаткових робіт по зовнішньому електропостачанню адміністративних приміщень загальною вартістю 10 716,47 грн.

Додаткова угода № 3 від 16.07.2007 року передбачає збільшення обсягів виконання поточних ремонтно-будівельних робіт адміністративного приміщення на 86 822, 40 грн.

Загальна вартість робіт за Договором з урахуванням Додаткових угод визначена та становить 325610,87 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний прийняти і оплатити виконані роботи у відповідності з актами прийому виконаних робіт, які протягом трьох днів з моменту надання позивачем повинні бути підписані та направлені відповідачем позивачу (п. 2.4.Договору).

Позивач, на виконання умов Договору, повністю виконав роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, досліджувалися під час судових засідань та залучені до матеріалів справи.

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, вартість виконаних робіт повністю не оплатив.

Так, відповідач з серпня 2007 року не здійснив жодного платежу відповідно до узгоджених довідок форми КБ-3, чим заборгував позивачу 97 538, 87 грн., а саме: за серпень 2007 року на суму 28 197,60 грн.; за жовтень 2007 року на суму 17 530,80 грн., за жовтень 2007 року на суму 41094 грн.; за січень 2008 року на суму 10 716,47 грн.

11.10.2010р. позивач направив відповідачу претензію вих. № 474/10 з вимогою щодо оплати виконаних робіт. Вказаний лист було відправлено поштою цінним листом із описом вкладення. Оригінали квитанції та опису вкладення, залучені до матеріалів справи.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

В подальшому відповідач не заперечуючи необхідність звіряння взаємних розрахунків від підписання запропонованого позивачем Акту звірки відмовився , поважних причин чи заперечень не навів.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

          Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 9288,03 грн.

          Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

          Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Оскільки, роботи були завершені в січні 2008р., позовна заява була подана 29.10.2010р., то вимоги щодо стягнення пені визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку з пропущеним терміном позовної давності.

          На суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 8718,59 грн. та інфляційні втрати у розмірі 49446,69 грн.

          Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Благодійного фонду «Солом'янка» (03065, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 55, код ЄДРПОУ 26189495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МТД»(04060, м. Київ, вул. Подвойського, 9, код ЄДРПОУ 30521013), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –97 538 (дев'яносто сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 87 коп., три відсотки річних у розмірі –8 718 (вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 59 коп., інфляційні втрати у розмірі - 49 446 (сорок дев'ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 69 коп., 1557 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 22 лютого року.