Рішення № 13938357, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/3417.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.В.Гавань»

Про           стягнення 3 500 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Ільїна В.Ю. –по дов. № б/н від 20.09.2010

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського cуду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.В.Гавань» 3 500 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань по сплаті отриманих послуг згідно договору № 57 від 01.07.2007.

Відповідач в судове засідання 17.02.2011 не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 02.02.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 07.02.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.02.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.07.2007 між Комунальним підприємством «Світ», правонаступником якого є позивач, (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.О.В.Гавань»(замовник) було укладено договір № 57 про надання послуг (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець надає замовнику послуги по зберіганню майна замовника, а саме одного вагона-рефрежиратора (далі –майно) та надає супутні послуги, необхідні для забезпечення певного режиму функціонування майна (роботи), а замовник зобов‘язався прийняти і оплатити їх на умовах, вказаних у цьому договорі.

Майно знаходиться на території КП «Світ»за адресою: вул. Молодогвардійська, 32 (п. 1.2. договору).

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3 500 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 3.4. договору замовник передає майно виконавцеві за атом прийому-передачі майна.

Як вбачається з матеріалів справи замовник передав, а виконавець прийняв майно, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.07.2007.

Договір укладено строком до 01.07.2010 (п. 9.1. договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що вартість послуг формується в залежності від витрат виконавця по зберіганню та забезпеченню певного режиму функціонування майна, і складає:

- за послуги по зберіганню май          на –500 грн. на місяць з ПДВ;

- за супутні послуги –в залежності від витрат виконавця на підтримання необхідного режиму функціонування майна, а саме витрат електроенергії, води згідно з показниками лічильника.

Відповідно до п. 2.3. договору вартість робіт фіксується в актах здачі-прийняття виконаних робіт.

Позивач листом № 102/04 від 01.10.2008 повідомив відповідача про те, що він є правонаступником Комунального підприємства «Світ», а тому розрахунки за надані послуги слід проводити на користь позивача за реквізитами зазначеними в цьому листі.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, обов‘язковою підставою для здійснення замовником свого обов‘язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

В судовому засіданні були оглянуті оригінали актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких додані до позовної заяви, які підписані та скріплені печатками обох сторін, а саме: № ОУ-0001792 від 31.10.2009, № ОУ-0002253 від 31.12.2009, № ОУ-0000189 від 31.01.2010, № ОУ-0000592 від 31.03.2010, № ОУ-0000841 від 30.04.2010, № ОУ-0001075 від 31.05.2010, № ОУ-0001243 від 30.06.2010 та підтверджують надання послуг позивачем.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що замовник сплачує за виконані роботи один раз на місяць згідно з наданим виконавцем рахунком до 5 числа поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Позивачем доказів виставлення рахунків відповідачу на оплату послуг не надано, проте суд відзначає, що розмір плати є фіксованими, а отже ніщо не перешкоджало відповідачу сплачувати надані послуги у визначені договором строки.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по за надані послуги в сумі 3 500 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.В.Гавань»(м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 25636176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»(м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 34353218) 3 500 (три тисячі п‘ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 21.02.2011.