Рішення № 13938345, 26.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/13526.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоційоване

спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними

інвестиціями «ГЦР-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»

про стягнення - 419278,09 грн.

Суддя Курдельчук І.Д

Представники сторін:

від позивача: Калюжна Я.О. –дов. б/н від 01.02.2010 р.

від відповідача: Лимар Ю.М. –дов. № /03 від 01.03.2010 р.

в судовому засіданні 26.01.2011 року, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями «ГЦР-Україна»(Позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»(Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 419278,09 грн. за Договором поставки № 10/03/07 від 19 березня 2007 року. Позов мотивований тим, що Відповідач частково не виконав зобов’язання, згідно умов договору щодо оплати поставленої продукції.

15.03.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 13/135 і розгляд справи призначено на 30.03.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 року провадження у справі було зупинено до вирішення Господарським судом міста Києва пов’язаної з нею справи № 13/149 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями «ГЦР-Україна»про визнання недійсним пунктів договору.

15.12.2010 року від Позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №13/135 у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 року провадження у справі №13/135 було поновлено та призначено на 11.01.2011 року.

В судове засідання, призначене на 11.01.2011 року, з’явився представник Позивача. Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, проте через канцелярію суду надав клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року розгляд справи відкладено на 26.01.2011 року.

В судовому засіданні 26.01.2011 року були присутні представники Позивача та Відповідача.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2007 року між ТОВ «Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями «ГЦР-Україна»(Позивач) та ТОВ «Євразія-Фінанс»(Відповідач) було укладено договір поставки №10/03/07, згідно з яким, Позивач зобов’язався поставити продукцію, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити цю продукцію на умовах і в строки визначені договором.

Загальна вартість продукції сторонами була визначена п.4.3. договору поставки №10/03/07 і складала 8658123,00 грн.. Зазначений п.4.3. договору сторонами піддавався зміні і викладався в новій редакції, відповідно до Додаткових угод № 1 від 26.05.07р., № 2 від 12.06.07р., № 3 від 20.06.07р., № 4 від 25.07.07 р. та № 5 від 25.10.07р., а також згідно зі Специфікаціями продукції та погодження цін, що є невід’ємними додатками до Додаткових угод.

Відповідно до останньої Додаткової угоди № 5 від 25.10.07р. до договору поставки №10/03/07, сторони погодили загальну вартість продукції за договором і визначили її в сумі 13452982,18 грн.

Пунктом 4.4. договору поставки № 10/03/07 від 19 березня 2007 року сторони передбачили, що у зв’язку з тим, що частина імпортної складової є всією вартістю договору, загальна сума договору підлягає зміні при зміні курсу євро по відношенню до гривні, встановленого НБУ. Такий перерахунок здійснюється, якщо курс євро змінився більше ніж на 2 % за період від дати підписання даного договору до дат надходження грошей, згідно з п.7.2. на розрахунковий рахунок постачальника. Пунктом 4.5. передбачено, що у випадку, якщо зміна курсу євро відбулася по відношенню до суми, що залишилась по договору, перерахунку підлягає та сума договору, що залишилася, по відношенню до якої відбулася така зміна курсу євро.

Строк дії договору –до 30.12.2007 року.

Позивачем умови договору виконані повністю, продукція поставлена в строк та в повному обсязі, доказами чого є: накладні №№ 1- 41 за 2007 рік та №№ 1-6 за 2008 рік; довіреності про отримання Відповідачем продукції серії ЯНО №№ 136285, 136288, 136357, 136362, 136374, 136384, 136396, 136402, 136405, 136418, 136419, 136430, 136438, 136446, 136447, 136455, 136469, 136481, 136491, серії ЯОД №№ 875651, 875676, 875668, 875701, 875703, 875716, 875730, 875777, 875776, 875775, 875819.; акти приймання-передачі продукції №№ 1-28, № 28/1, №30, №34, №34 а, №35, №37, №38, №39/1, №39/2, №40 та №41 за 2007 рік, №№ 42- 44за 2008 рік. Отже, Позивач поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 13452982,18 грн..

Судом встановлено, що Відповідачем умови договору щодо оплати, поставленої Позивачем продукції, виконані не в повному обсязі, в результаті чого у Відповідача виникла заборгованість. Згідно умов договору поставки № 10/03/07, розрахунки сторонами повинні були проводитися поетапно і відповідно до п.п.7.2.3. Додаткової угоди №5 до договору, остаточний розрахунок за продукцію Відповідачу необхідно було провести протягом сорока банківських днів з моменту поставки продукції.

Підтвердженням порушення зі сторони Відповідача договірних зобов’язань щодо терміну оплати отриманої від Позивача продукції та щодо факту виникнення заборгованості Відповідача перед Позивачем, окрім вище перелічених первинних документів (накладні, довіреності, акти приймання-передачі продукції, додаткові угоди до договору) є банківські виписки, надані Позивачем, на суму 13359198,86 грн., а не загальну суму поставленої продукції.

Таким чином, заборгованість Відповідача (сума основного боргу) по оплаті поставленої продукції за договором поставки № 10/03/07 складає 2849 (дві тисячі вісімсот сорок дев’ять)грн. 45 коп..

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.225 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідач в судовому засіданні та в письмовому відзиві на позовну заяву від 25.01.2011р.(зареєстрованого канцелярією господарського суду 26.01.2011р.) частково визнав позовні вимоги в частині основної заборгованості в розмірі 2859,45грн.. Однак, Відповідач заперечив в частині стягнення з нього курсової різниці, мотивуючи тим, що сторонами було виконано договір, тому зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, а вимога Позивача про проведення коригування суми є безпідставною.

Така мотивація Відповідача судом визнається необґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ст.627 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договором.

Згідно з приписами ст. 632 Цивільного Кодексу України, ціна в договорі може змінюватися і визначатися його умовами.

Пунктом 4.4. договору, сторони погодили, що у випадку зміни курсу євро більше ніж на 2 % по відношенню до гривні за період від дати підписання договору до дати надходження коштів буде здійснюватися перерахунок по курсу НБУ. Така дія була вчинена сторонами за обопільною згодою та на власний ризик, а отже валютні коливання та зміна суми грошового зобов’язання в гривневому еквіваленті в даному випадку є узгодженою умовою сторін.

Відповідно до п.12.3. договору поставки № 10/03/07, закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце протягом дії даного договору.

Згідно з п.4.6. договору поставки № 10/03/07, сторони погодили про те, що протягом дії даного договору специфікації і ціни можуть бути змінені тільки за згодою сторін даного договору і про що складаються додаткові угоди, які відповідно до п.12.7. договору є його невід’ємною частиною.

Таким чином, сума договору сторонами була відкоригована за обопільною згодою, і тому вимога Позивача щодо стягнення курсової різниці в розмірі 415371 (чотириста п’ятнадцять триста сімдесят одна)грн. 29 коп. є правомірною та обґрунтованою, а отже - підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії Відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.9.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати (часткової недоплати) суми даного договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Суд погоджується з розрахунком Позивача щодо розміру 3 % річних в сумі 135 (сто тридцять п»ять)грн. 84 коп., інфляційних втрат в сумі 566 (п’ятсот шістдесят шість) грн. 15 коп., пеня, що становить 345 (триста сорок п»ять)грн. 36 коп., і вважає його правомірним та обґрунтованим.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 10/03/07 від 19 березня 2007 року в сумі 419 278 (чотириста дев’ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім)грн. 09 коп. підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Фінанс»(03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ –33238569, р/р 26009001300309 в ПАТ «БТА Банк»в м. Києві, МФО 321723 або з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями «ГЦР- Україна»(01135, м.Київ, вул. Павлівська, 29, код ЄДРПОУ –32113295, р/р 26006450377001 в філії «Розрахунковий центр»ПриватБанк, МФО 320649 ) 419 278 (чотириста дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім)грн. 09 коп., з яких 2 859 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 45 коп. - сума основного боргу, 345 (триста сорок п'ять) грн. 36 коп. –пені, 566 (п’ятсот шістдесят шість)грн. 15 коп. - збитки від інфляції, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 84 коп. - три проценти річних, 415371 (чотириста п’ятнадцять тисяч триста сімдесят одна)грн. 29 коп. - курсової різниці; а також 4192 (чотири тисячі сто дев'яносто дві)грн. 78 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Курдельчук І.Д.

дата складення 04.02.11