Рішення № 13938325, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/3810.02.11 За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

Третя особаОСОБА_1

Простягнення 5697,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Винокуров О.В.

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»5697,00 грн. суму матеріальної шкоди в порядку регресу.

В судовому засіданні 27.01.2011р. представник позивача надав належним чином завірену копію звіту № 227 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.

10.02.2011р. через канцелярію суду Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»і ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 018619-02-21-01 від 16.05.2008p., за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Hyundai Getz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

21 лютого 2009р. в місті Харкові на пл.. Повстання, сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Hyundai Getz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, та автомобіля Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Алоказай», під управління ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ЗАТ «СК «ВУСО»автомобіль Hyundai Getz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з довідкою про обставини ДТП виданою ВДАІ з обслуговування м. Харкова та ATI ГУ МВС України в Харківській області № 52/1-1225 від 25.02.2009 р. особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", є водій ОСОБА_1 Його вина чітко встановлена постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11.03.2009 р.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп.4.1.1 Договору страхування).

Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2. Договору страхування).

Відповідно до Рахунку-фактури СПД ОСОБА_3. від 12.03.09 р. № 00431, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 5697 грн. 00 коп.

Згідно умов договору страхування ЗАТ «СК «ВУСО»сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 5697 грн. 00 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ЗАТ СК "ВУСО" у відповідності до статті 25 ЗУ «Про страхування»на підставі заяви Страхувальника від 23.02.2009 р. та страхового акту № 3625-02 від 02.06.2009 р. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 8558 від 02.06.2009 р.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір шкоди визначається аварійним комісаром або експертом.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України, Фонду майна України, як належний доказ розміру заподіяної шкоди, вартості та обєму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, - має бути наданий відповідний звіт субєкта оціночної діяльності.

Позивач в судовому засіданні 27.01.2011р. надав суду звіт субєкта оціночної діяльності №227 від 27.02.2009р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 27.02.2009р. держ. номер № НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 5697,00 грн.

За твердженням Позивача, на підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивачу стало відомо, що цивільна відповідальність ОСОБА_1 на момент настання страхової події була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тому, за твердженням Позивача, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ «СК «ВУСО»виникло право вимоги до ВАТ «HACK «ОРАНТА»по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 5697 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ч.1 ст.1187 ЦК України, відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, повязану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (праві власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільна відповідальність ОСОБА_1, який керував автомобілем Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 під управлінням останнього, на момент дорожньо-транспортної пригоди 21.02.2009 р. була застрахована в ВАТ HACK «Оранта» за Полісом, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільна відповідальність особи відповідальність якої застрахована.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач звернувся до Відповідача із регресною вимогою вих. №513 від 05.02.2010р.

Відповідач не здійснив виплати страхового відшкодування та не повідомив Позивача про результат розгляду зазначеної Регресної вимоги.

Відповідно до п.37.1 ст.37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком (Відповідач) Регресної вимоги про виплату та додатків до неї, визначених у ст.35 Закону.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 5 697 грн., і тому ця сума повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог, в судовому засіданні Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) 5697 (пять тисяч шістсот девяносто сім) грн. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко