Рішення № 13938318, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/3910.02.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

До 1. Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

2. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Третя особаОСОБА_2

Простягнення 7259,66 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаВинокуров О.В.

Від відповідачів не зявились

Від третьої особине зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»7259,66 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

В судовому засіданні 27.01.2011р. представник позивача надав належним чином завірену копію звіту № 229 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.

В звязку з наданим Позивачем звіту № 229, Відповідач надав доповнення до письмового відзиву на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в сумі 6749,66 грн. за виключенням франшизи в сумі 510 грн.

Відповідач-2 (Фізична особа підприємець ОСОБА_1) в судове засідання не зявився.

Відповідач-2 Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача-2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»правонаступником якого виступає Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 010802-02-21-01 від 11.03.2008 p., за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1

26 серпня 2009 р. в місті Харкові на вул. Китаєнко сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, та автобуса ПАЗ 32054, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, під управлінням ОСОБА_2

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований автомобіль Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1

Згідно з довідкою про обставини ДТП виданою ВДАІ з обслуговування м. Харкова та ATI ГУ MBC України в Харківській області № 52/1-5792 від 01.09.2009 р. особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", є водій ОСОБА_2 Його вина чітко встановлена постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 23.09.2009 р.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп.4.1.1 Договору страхування).

Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2. Договору страхування).

Відповідно до Рахунку-фактури ПП ОСОБА_4 від 04.09.09 р. НОМЕР_4 та Рахунку СПД ОСОБА_5. НОМЕР_3 від 02.09.2009 p., вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 7259 грн. 66 коп.

Згідно умов договору страхування З AT «CK «ВУСО»сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 7259 грн. 66 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ЗАТ СК "ВУСО" у відповідності до статті 25 ЗУ «Про страхування»на підставі заяви Страхувальника від 27.08.2009 р. та страхового акту № 6293-02 від 24.09.2009 р. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №15205 від 24.09.2009 р.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір шкоди визначається аварійним комісаром або експертом.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України, Фонду майна України, як належний доказ розміру заподіяної шкоди, вартості та обєму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, - має бути наданий відповідний звіт субєкта оціночної діяльності.

Позивач в судовому засіданні 27.01.2011р. надав суду звіт субєкта оціночної діяльності №229 від 04.09.2009р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 04.09.2009р. держ номер № НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 7259,66 грн.

За твердженням Позивача, на підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивачу стало відомо, що цивільна відповідальність ОСОБА_1. на момент настання страхової події була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тому, за твердженням Позивача, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ «СК «ВУСО»виникло право вимоги до ВАТ «HACK «ОРАНТА»по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ч.1 ст.1187 ЦК України, відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, повязану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (праві власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільна відповідальність Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, який є власником автобуса ПАЗ-32054, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди 26.08.2009 р. була застрахована в ВАТ HACK «Оранта» за Полісом № ВВ/8994713 від 13.05.2009p., за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільна відповідальність особи відповідальність якої застрахована.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач звернувся до Відповідача-1 із регресною вимогою вих. №511 від 05.02.2010р.

Відповідач-1 не здійснив виплати страхового відшкодування та не повідомив Позивача про результат розгляду зазначеної Регресної вимоги.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено і відповідачем-1 визнано суму страхового відшкодування, тому з відповідача-1 підлягає стягненню сума боргу за вирахуванням 510 грн. франшизи, 7259,66 грн. 510 грн. = 6749,66 грн.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується розмір страхового відшкодування складає 510 грн. та підлягає стягненню з Відповідача-2 - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог, в судовому засіданні Відповідач-1 визнав позовні вимоги в частині стягнення 6749,66 грн.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул.. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) 6749 грн.. 66 коп. страхового відшкодування, 96,90 грн. державного мита та 230 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_5) 510 грн. франшизи, 5 грн. 10 коп. державного мита та 5 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 18.02.2011