Рішення № 13938312, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/3110.02.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Прозобовязання вчинити певні дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Пономаренко В.Л.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зобовязання останнього відшкодувати позивачу кошти в сумі 44500 грн. згідно з пунктом .6.6 договору еквайрингу.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», є членом міжнародної платіжної системи Visa International, що підтверджується договором від 01.03.1996р., укладеним між Позивачем та Visa International.

Згідно з операційними правилами платіжної системи Visa International Банк має право залучати підприємства до співробітництва по прийому та обслуговуванню платіжних карток, емітованих AT «Райффайзен Банк Аваль»та іншими банками-членами платіжної системи.

14.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступником якого, згідно із ст.1.3. Статуту, є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір еквайрингу за №09/05-04-02/1247.

Відповідно до п.1.1. Договору еквайрингу Торговець бере на себе зобов'язання приймати в оплату товарів, робіт чи послуг банківські платіжні картки, платіжних систем, перелік яких визначений у додатку №2 до Договору еквайрингу, а Еквайр, відповідно до п.1.2. Договору еквайрингу, здійснює діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування Торговця та виконання розрахунків з ним за операції, які здійсненні із застосуванням БПК, в термін, порядку та на умовах, передбачених Договором еквайрингу та згідно з чинним законодавством України.

26.11.2008р. торговцем були проведені операції з банківськими платіжними картками Visa International, емітованих банками-емітентами, по яких на Еквайра, було виставлено 2 зворотних платежі.

Внаслідок вищезазначеного, 14.04.2009р. з кореспондентського рахунку Еквайра платіжною системою Visa International було списано суми зворотних платежів у розмірі 6641,80 доларів США, що становило 44500 грн.

На підтвердження списання сум зворотних платежів з Позивача надані наступні документи:

1. SWIFT - повідомлення банку-кореспонденту, яке містить інформацію щодо зарахування клірингової суми 237 031,62 дол. США на кореспондентський рахунок Позивача;

2. Меморіальний ордер, сформований співробітниками Позивача для відображення клірингової суми, зарахованої на кореспондентський рахунок Позивача, в операційному дні Позивача;

3. Звіт платіжної системи VSS-110 VISANET SETTLEMENT SERVICE INTERNATIONAL SETTLEMENT SERVICE SETTLEMENT SUMMARY REPORT; 4. Меморіальний ордер, який підтверджує, що клірингова сума містить 2 зворотних платежі на суму 6641,80 доларів США та сформований співробітниками Позивача в операційному дні Позивача;

5. Звіт OUTGOING FINANCIAL TRANSACTIONS DISBURSEMENT.

При проведенні розрахунків з міжнародними платіжними системами Позивач керується законодавством України, Правилами міжнародних платіжних систем, правилами міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів - SWIFT тощо.

Згідно з п.5.7. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління НБУ № 137 від 19.04.2005р. (діяла під час виконання договірних зобов'язань), розрахунки банками з платіжними системами проводяться через кореспондентські рахунки, відкриті в розрахунковому банку міжнародної платіжної системи або в банку-кореспонденті.

Розрахунковим банком платіжної системи для міжнародних розрахунків у доларах США є банк-кореспондент JP Morgan Chase.

Підтвердженням проведення розрахунків між Позивачем та міжнародною платіжною системою є надіслані банком - кореспондентом по електронним каналам зв'язку виписки з кореспондентському рахунку банку у вигляді SWIFT-повідомлення.

Після отримання SWIFT-повідомлень від банку - кореспондента Позивач відображає проведені по кореспондентському рахунку операції у себе по бухгалтерії, виконуючи бухгалтерські проводки, що підтверджується меморіальними ордерами.

В підтвердження того, що списана з кореспондентського рахунку Позивача сума є кліринговою платіжною системою, надсилається звіт платіжної системи VSS-110 VISANET SETTLEMENT SERVICE INTERNATIONAL SETTLEMENT SERVICE SETTLEMENT SUMMARY REPORT. В наданому звіті міститься розшифровка клірингової суми, яка включає суму, що має бути списана/зарахована на кореспондентський рахунок Позивача.

Пунктом 9.4. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлено, що розрахунки між банками здійснюються як взаємозалік на основі клірингу, кліринговими платежами (сумами).

В цьому ж законі визначено і поняття клірингу «Кліринг - механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов'язань».

До складу клірингової суми можуть входити розрахункові суми, до яких входять різні плати, передбачені міжнародними платіжними системами, емітентські зобов'язання перед іншими банками - членами міжнародних платіжних систем, суми відшкодування банку по еквайрським операціям, суми вхідних/вихідних зворотних платежів та репрезентментів тощо. Тобто, списання/зарахування цих сум здійснюється як єдина клірингова сума.

Підтвердженням того, що клірингова сума містить зворотні платежі, що виставлені на Позивача по трансакціям, які проведені у Торговця з використанням платіжних карт, платіжними системами, надається звіт OUTGOING FINANCIAL TRANSACTIONS-FUNDS DISBURSEMENT.

Клірингова сума (дебетова сума) містить в собі 2 зворотних платежі у себе по бухгалтерії, виконує бухгалтерські проводки, що підтверджується меморіальним ордером.

Зворотні платежі, мова про які йде вище, були ініційовані банком-емітентом Сітібанком (Південна Дакота) у зв'язку з тим, що до цього банку звернувся держатель платіжної картки ОСОБА_2 із заявою, в якій стверджує, що не давав дозвіл на здійснення вказаних трансакцій та списання коштів з його карткового рахунку № НОМЕР_1. Крім цього, в заяві зазначається, що у держателя є підстави підозрювати Відповідача у використанні кредитної картки та доступі до рахунку без його відома.

У зв'язку з опротестуванням операцій держателем БПК, згаданим вище, операції були заявлені як шахрайські, що підтверджується звітом по трансакціям в торговельному підприємстві «FOP ОСОБА_1», які були визнані міжнародною платіжною системою Visa International як шахрайські та по яким було виставлено зворотні платежі, і який (звіт) було отримано Позивачем від ЗАТ «Український процесінговий центр».

Суду доведено, що поняття «шахрайська дія» не використовується в розумінні ст.190 Кримінального кодексу України. Трактування цього поняття (шахрайська flifl/«Fraudulent transaction», міститься в термінологічному словнику міжнародних платіжних систем і перекладається як операція, що проведена з використанням номера рахунку власника кредитної картки особою, не уповноваженою власником кредитної картки. Така операція здійснена по викраденій картці або іншими неправдивими засобами.

Згідно з п. 3 підпунктом 5 Правил міжнародних платіжних систем Еквайр може оскаржити зворотній платіж тільки після надання переконливого доказу участі Власника картки в Трансакції. Тобто, Еквайр має право на оскарження зворотних платежів виключно за умови надання документів, які підтверджують отримання Торговцем дозволу держателя картки на списання коштів з його карткового рахунку. З метою отримання вищенаведених документів Еквайр звернувся до Торговця з проханням надати документи по проведеним операціях. У відповідь Торговцем було надано наступні документи: -рахунки-фактури,

-акти здачі-прийняття робіт,

-ксерокопію паспортних даних.

Але, Торговець не надав чеків POS-терміналу з підписом держателя БПК, які б підтверджували факт оплати товару. Відсутність чеків Торговець пояснив тим, що чеки ним не знайдені. Тим самим Торговець порушив своє зобов'язання, передбачене п. 4.19 Договору еквайрингу, а саме «здійснювати збереження всієї наявної інформації, пов'язаної з операціями з використанням БПК (копії сліпів/чеків електронних терміналів та інше) протягом не менше двадцяти місяців з моменту здійснення таких операцій і передавати їх Еквайру на його першу письмову вимогу протягом двох днів.

Крім цього, у випадку, якщо держатель БПК оскаржує операцію, яка оплачена за допомогою БПК, а Торговець не в змозі надати документи, що підтверджують протилежне (наприклад, як в цьому випадку, Торговець не надав підписаний власником БПК чек POS-терміналу), операція визнається недійсною (п. 8.1. підп. 8.1.12 Договору еквайрингу).

Незважаючи на відсутність чеків POS-терміналу, наявність яких є обов'язковою для проведення оскарження, Позивач надіслав документи до банку-емітенту. Банк-емітент, здійснивши аналіз документів, встановив, що підпис на наданих Еквайром документах підроблений, копія паспорту фальшива, бо ОСОБА_2 не є громадянином Великобританії.

Таким чином, надані Торговцем документи не підтверджували участь держателя БПК у здійсненні трансакцій, внаслідок чого Еквайр втратив можливість на оскарження зворотних платежів.

Згідно з п.6.1. Договору еквайрингу Торговець доручає Еквайру здійснювати списання/призупинення з поточних або наступних відшкодувань/платежів сум операцій на користь Торговця за настання наступних умов: -операція проведена Торговцем з порушенням вимог цього Договору та/або Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток та додатків до неї, в тому числі в разі визнання операції недійсною відповідно до п. 8.1. цього Договору (п. 6.1.1);

-за проведеною Торговцем операцією надійшло опротестування держателя БПК платіжної системи або банку-емітента (п. 6.1.2);

-платіжною системою присвоєно Торговцю статус підвищеного ризику (High risk-merchant) (п. 6.1.3.);

-операція, що здійснена в місці реалізації товарів (робіт, послуг) Торговця, визнана платіжною системою/банком-емітентом як шахрайська (п. 6.1.4);

-невірні суми операції були перераховані на користь Торговця через помилку Еквайра або через помилку платіжної системи/банка - емітента (п. 6.1.5.);

- повні суми кредитових зарахувань, є результатом операцій повернення коштів держателю БПК (п. 6.1.6.).

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями п.6.1. Договору еквайрингу визначені випадки договірної відповідальності, тобто, коли наявність вини Відповідача не обов'язкова. При настанні хоча б однієї з умов відповідальність покладається на Торговця, навіть без наявності вини останнього.

Сторони в договорі визначено, на яку у зазначених випадках покладається відповідальність, закріплено на законодавчому рівні і зумовлене вимогами Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (ч. 2 п. 4.1.) договір між Еквайром та торговцем надає останньому право приймати до оплати платіжні картки відповідної платіжної системи з дотриманням її правил і має включати, зокрема, розподіл збитків між Торговцем та Еквайром та/або перехід відповідальності до однієї зі сторін, випадки, в яких це відбувається (несанкціонований доступ до обладнання для обслуговування карток, використання третьою особою в торговця підробленої, фальшивої, викраденої платіжної картки, тощо).

Таким чином, закріплення положень Договору еквайрингу, що містяться у пункті 6.1, зумовлені вимогами законодавства та передбачають покладення відповідальності на торговця лише за фактом їх настання, навіть без наявності вини останнього.

В даному випадку настали одночасно умови, передбачені підпунктами 6.1.1, 6.1.2, 6.14. п.6.1. Договору еквайрингу.

По-перше, по проведеним операціям прийшли опротестування держателя БПК. По-друге, зазначені операції були визнанні шахрайськими.

В третє, операція проведена Торговцем з порушенням вимог цього Договору, в тому числі в разі визнання операції недійсною відповідно до п. 8.1. Договору еквайрингу.

Згідно з п.6.6. Договору еквайрингу, якщо Торговець не отримує поточних або наступних платежів на свою користь протягом 10 календарних днів з моменту настання умов, передбачених у п.6.1, або сум таких платежів недостатньо для проведення відшкодування Еквайру, Торговець зобов'язується протягом 10 наступних календарних днів відшкодувати суми операцій, зазначених у п. 6.1. Договору еквайрингу.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо погашення суми зворотніх платежів у загальному розмірі 44500,00 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав - не відшкодував Позивачу суму, що списана у зв'язку з настанням умов, вказаних у п.6.1.1., 6.1.2, 6.1.4 п. 6.1 Договору еквайрингу, чим порушив вимоги п.6.6. Договору еквайрингу.

Сума не відшкодованих Еквайру Торговцем платежів становить 44500,00 грн.

Згідно з ч.І. ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором еквайрингу і додатків до нього, Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток і додатків до неї для сторін встановлено відповідальність, зокрема:

- п.9.1. Договору еквайрингу - за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором і додатків до нього та Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток і додатків до неї сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

При розгляді справи, судом встановлено, що Позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в сумі 445,00 грн., але враховуючи, що позовна заява носить немайновий характер спору, державне мито повинно було бути сплачено у розмірі 85 грн., тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) відшкодувати Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, код ЄДРПОУ 23494105) суму коштів в розмірі 44500 грн. згідно п. 6.6. договору еквайрингу.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, код ЄДРПОУ 23494105) 85 державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01030, м. Київ, вул.. Пирогова, 7-7Б, код ЄДРПОУ 23494105) з державного бюджету України зайво перераховане державне мито в сумі 360 грн. Оригінал платіжного доручення № 11112 від 09.12.2010р. знаходиться в матеріалах справи.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 18.02.2011р.