Рішення № 139363667, 01.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 917/1016/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 917/1016/26 за позовом заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Віп-Буд Альянс" про стягнення 71 358,55 грн.

Суть спору.

Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Віп-Буд Альянс" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору від 27.11.2023 № 627 у розмірі 71 358,55 грн, з яких: 23 374,14 грн - пеня, 47 984,41 грн - штраф.

Стислий виклад позиції прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 627 від 27.11.2023 в частині дотримання строків робіт.

За порушення строків виконання робіт відповідачу нараховано пеню та штраф.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) заступник прокурора зазначив нездійснення уповноваженим органом заходів щодо відновлення порушених інтересів держави шляхом заявлення позовної заяви про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язання.

Стислий виклад позиції Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району).

Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина (району) пояснень щодо позову і всіх наявних доказів, що підтверджують підтримання позову чи заперечення проти позову, не надала.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

26.05.2026 Господарським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою передано справу № 917/1016/26 за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

15.06.2026 матеріали справи № 917/1016/26 надійшли до Господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026, для розгляду справи № 917/1016/26 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 позовну заяву заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (вих. № 21.05.2026 № 30.53/02-1381вих-26 від 21.05.2026; вх. № 5569/26 від 15.06.2026) залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

22.06.2026 до суду від заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, на виконання вимог зазначеної вище ухвали, у строк, встановлений судом, надійшло клопотання (вх. № 11910/26) згідно якого усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1016/26; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відзиву.

Копію ухвали від 29.06.2026 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронного кабінету заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) 29.06.2026 о 13:34, відповідача - 29.06.2026 о 13:30.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Щодо наявності підстав для заявлення позову прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, зокрема, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.12).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: - орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; - орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: - відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

У даній справі, як зазначає заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина (району) відноситься до квартирно-експлуатаційних органів Збройних Сил України.

Одним із основних завдань позивача є забезпечення військових частин , військових навчальних закладів, установ та організацій, дислокованих у зоні відповідальності установи казармено-житловим фондом, комунальними спорудами, їх технічною експлуатацією, наданням військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв, забезпеченням їх меблями, казарменими інвентарем, технічним майном квартирно-експлуатаційної служби, пожежним обладнанням, матеріалами, комунальним обладнанням і запасними частинами для потреб експлуатації та поточного ремонту казарменно-житлового фонду і комунальних споруд.

Прокурор зазначає, що 05.02.2026 Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону направлявся позивачу лист з приводу вжитих заходів щодо відновлення порушених інтересів держави, у відповідь на який повідомлено лише про надіслання відповідачу вимоги щодо сплати пені та штрафу. Однак упродовж тривалого часу позивач не звернувся до суду із позовом.

Оцінивши викладені в позовній заяві доводи прокурора про наявність підстав для представництва інтересів держави суд зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що листом від 05.02.2026 № 30.53/02-336ВИХ-26 заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернув увагу Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину (району) про встановлення факту розірвання договору № 627 щодо капітального ремонту даху будівлі № 66 (об`єкт 119), укладеного з ТОВ Будівельна компанія Віп-Буд Альянс, у зв`язку із порушенням умов договору, невиконанням робіт згідно календарного графіку, повідомив про відсутність у прокуратурі інформації про самостійно вжиті Івано-Франківською КЕЧ району заходів щодо відновлення порушених інтересів держави шляхом заявлення позовної заяви про стягнення штрафних санкцій.

Водночас просив надати ґрунтовну інформацію про стан вжиття заходів щодо захисту інтересів, у тому числі цивільно-правових заходів, вказавши причини зволікання із вирішенням цього питання у законний спосіб чи інші мотиви невжиття таких заходів; інформував, що невжиття заходів щодо захисту інтересів держави вказує на наявність підстав для звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Івано-Франківської КЕЧ району.

У відповіді, наданій листом від 05.03.2026 № 580/11/382, позивач виклав обставини укладення та виконання договору підряду № 627 від 27.11.2023 з відповідачем, в тому числі допущені відповідачем порушення умов договору, а також зазначив, що направив відповідачу вимогу щодо сплати пені та штрафу в сумі 92 723,82 грн, яку ТОВ Будівельна компанія Віп-Буд Альянс повністю проігнорувало.

Матеріали справи містять копію вимоги позивача від 18.07.2024 № 11/1193, адресовану відповідачу щодо належного виконання умов договору № 627, зокрема, що строк виконання робіт 01.08.2024, та попередження, що в іншому випадку до відповідача будуть застосовані штрафні санкції (пеня та штраф).

Листом від 09.04.2026 № 30.53/02-937 ВИХ-26 заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру повідомив позивача про намір звернутися до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах Івано-Франківської КЕЧ району до ТОВ Віп-Буд Альянс про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язання у сумі 92 723,82 грн.

З наведених документів слідує, що Івано-Франківській квартирно-експлуатаційній частині (району) тривалий час (з серпня 2024 року) було відомо про порушення інтересів держави у спірних правовідносинах щодо порушення відповідачем умов договору.

Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звертав увагу позивача на порушення інтересів держави внаслідок неналежного виконання договору підряду та необхідність їх відновлення шляхом звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.

У відповідь, позивач обмежився лише повідомленням, в якому підтвердив обставини порушення договору відповідачем та направлення йому вимоги, яка, однак, залишена відповідачем без реагування.

Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 правової позиції прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду, вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.

Враховуючи наведені положення законодавства та висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, оцінивши долучені до позовної заяви докази, суд визнає доведеним, що позивачем не було вжито належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави, враховуючи його ознайомлення з обставинами неналежного виконання договору підряду.

Надання позивачем лише відповідей прокуратурі на лист, звернення до відповідача з вимогою про виконання договору, без вчинення будь-яких активних дій щодо захисту інтересів держави в судовому порядку, не спростовують виникнення у прокурора підстав для звернення до суду із позовом, оскільки бездіяльність уповноваженого на захист інтересів держави органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Отже, позивач неналежно здійснював захист інтересів держави у спірних правовідносинах, що у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру надає право прокурору здійснювати представництво у суді. Доказів протилежного суду надано не було.

Прокурор, у свою чергу, звертаючись до суду із позовом у даній справі, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, з урахуванням того, що за змістом п. 1 розділу 2 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448, квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України, до яких належать, зокрема, квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини району) - (КЕВ, КЕЧ). За змістом статті 3 Закону України Про Збройні Сили України, позивач входить до структури Збройних Сил України, на які відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина (району) (у цьому рішенні також - замовник, позивач або Івано-Франківська КЕЧ (району)), та Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Віп-Буд Альянс" (у цьому рішенні також генпідрядник, відповідач або ТОВ БК Віп-Буд Альянс) уклали договір № 627 від 27.11.2023 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору генпідрядник відповідно до проектної документації та умов Договору виконує роботи по проекту: Капітальний ремонт даху будівлі № 66, об`єкт №119 (ДК 021:2015 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, а замовник приймає і оплачує такі роботи.

Генпідрядник повинен виконати передбачені договором підряду роботи, якість яких відповідає умовам проектно-кошторисної документації, державних будівельних норм і стандартів (п. 2.1 договору підряду).

Згідно з п. 3.1 договору, договірна ціна робіт становить 2 667 244,80 грн, у тому числі ПДВ 444 540,80 грн 00 коп., з них:

за рахунок бюджетних асигнувань 2023 року 1 800 000,00 грн, в тому числі ПДВ 300 000,00 грн;

за рахунок бюджетних асигнувань 2024 року 867 244,80 грн, в тому числі ПДВ - 144 540,80 грн;

У відповідності до п. 4.1 Договору, розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи. Розрахунки за виконані роботи проводяться замовником щомісяця протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

Згідно з п. 5.1 договору підряду строк (термін) виконання робіт 20.04.2024.

Початок та закінчення робіт на поточний рік визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору визначається відповідно до графіку виконання робіт (п. 5.4 договору).

Пунктом 6.3 договору підряду встановлено обов`язки генпідрядника щодо забезпечення виконання робіт у строки, встановлені договором, та якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; усувати недоліки в роботах, матеріалах, устаткуваннях, виявлених замовником, відповідними державними органами, авторським наглядом в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів, та інформувати замовника про це в інформації, передбаченій п. 5.11 Договору.

У разі виявлення невідповідності матеріальних ресурсів встановленим вимогам зобов`язати негайно провести їх заміну.

Сторонами у розділі 7 договору погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором, зокрема, як визначено п.п. 7.2.1.2 договору, генпідрядник за порушення строків виконання робіт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 10.1 договору підряду, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 20.12.2024, але в будь якому випадку - до повного виконання сторонами зобов`язань по договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яку мало місце під час дії договору.

Невід`ємними частинами договору підряду є: договірна ціна (додаток № 1); календарний графік виконання робіт (додаток № 2); план фінансування (додаток № 3).

В подальшому між сторонами договору було укладено ряд додаткових угод до договору, відповідно до яких за взаємною згодою сторони вносили до договору зміни, зокрема, стосовно ціни договору та строку (терміну) виконання робіт.

Так, 20.02.2024 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору № 627 від 27.11.2023, якою внесли зміни у п. 3.1. договору та виклали його в наступній редакції:

"3.1. Договірна ціна робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, і становить: 2 667 244 грн 00 коп. (Два мільйони шістсот шістдесят сім тисяч двісті гривень 60 коп.), з ПДВ. Вартість виконаних робіт у 2023 році становить 112 519 грн 20 коп. (Сто дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 20 коп.) з ПДВ. Вартість робіт у 2024 році становить 2 554 725 грн 60 коп. (Два мільйони п`ятсот п`ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять п`ять гривень 60 коп.) з ПДВ.

- Дана Додаткова Угода укладена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін та набирає чинності з моменту її підписання Сторонами.

- Дана Додаткова Угода є невід`ємною частиною Договору підряду № 627 від 27.11.2023 на виконання робіт по об`єкту:«Капітальний ремонт даху будівлі № 66, об`єкт 119».

- Решта умов Договору підряду № 627 від 27.11.2023 на виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт даху будівлі №66, об`єкт 119» залишаються незмінними".

Також, 19.04.2024 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № 627 від 27.11.2023 якою внесли зміни у п. 5.1. договору та виклали його у наступній редакції:

"5.1. Строк (термін) виконання робіт « 01» серпня 2024 року.

- Дана Додаткова Угода укладена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін та набирає чинності з моменту її підписання Сторонами.

-Додаток 2 «Календарний графік виконання робіт» викласти в новій редакції , що додається до даної Додаткової угоди.

- Решта умов Договору підряду № 627 від 27.11.2023 на виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт даху будівлі №66, об`єкт 119» залишаються незмінними".

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Генпідрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає умовам проектно-кошторисної документації, державних будівельних норм і стандартів.

09.01.2024 комісією позивача у складі 5 осіб було проведено огляд об`єкта, на якому виконуються роботи згідно календарного графіка, про що складено відповідний Акт (а.с.9). При огляді комісією було виявлено наступні дефекти (недоліки): накопичення снігу та льоду на тенті, яким накриті місця проведення робіт; в місцях накопичення снігу та льоду наявні ознаки протікання на перекриття горища; при частковому демонтажі єндови не забезпечене відведення води за межі будівлі, що призвело до затікання на горище; в деяких місцях зірвано вітром тент, яким накриті місця демонтажу покрівлі; зафіксовано затікання води на стелі та стінах; замокання частин підлоги покритої ламінатом; замокання електропроводки. За результатами цього огляду комісією вирішено організувати працівниками підрядника видалення накопичень снігу та льоду для запобігання подальшого затікання води на горище, забезпечити відведення води за межі будівлі в місцях демонтажу єндов, потягнути та закріпити тент, забезпечити усунення наслідків затікання (пофарбувати стіни та стелю у місцях затікання).

Посилаючись на виявлені дефекти, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району на виконання пунктів 5.18 та п.20 Договору № 627 від 27.11.2023 направила відповідачеві листа в 03.05.2024 з вимогою прибути 05.06.2024 о 10:00 год. за адресою замовника для складання плану заходів щодо усунення наслідків пошкодження приміщень та майна.

18.07.2024 Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району повторно направила відповідачу вимогу належно виконувати умови договору №627 та закінчити виконання робіт "Капітальний ремонт даху будівлі № 66, об`єкт №119" до 01.08.2024 у відповідності до умов додаткової угоди №3 від 19.04.2024, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

26.07.2024 комісією позивача у складі 3 осіб складено відповідний Акт (а.с.10). Під час огляду виконаних робіт Комісією було виявлено наступні дефекти (недоліки): при улаштуванні та підшиванні карнизів використаний металопрофіль Тп-18 замість Тп-8, вітрова дошка закріплена дуже низько, що унеможливлює правильний монтаж підвісних жолобів; водостічні жолоби встановлені надто низько та не вирівняні в осі. За результатами цього огляду, комісією вирішено: зобов`язати належно виконувати умови договору № 627 від 27.11.2023

У відповідності до п. 2.5 Договору, Генпідрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в акті про їх усунення. Якщо Генпідрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, Замовник має право прийняти рішення попередньо повідомивши про нього Генпідрядника, про усунення недоліків (дефектів) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок Генпідрядника.

Відповідно до п. 6.2.1 договору Замовник має право, зокрема, у разі невиконання зобов`язань генпідрядником, повідомивши про це його у строк 30-ти днів з моменту прийняття рішення про розірвання договору, надіславши повідомлення генпідряднику.

19.08.2024 Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина (району) надіслала на адресу відповідача повідомлення №11/1444 про розірвання вищезазначеного договору в односторонньому порядку, оскільки відповідач у повному обсязі не виконав частини робіт за договором (перелік робіт викладено в повідомленні).

Про отримання відповідачем даної вимоги нарочно свідчить підпис керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Віп-Буд Альянс" Ваврух Ю.Н. (а.с. 30-31).

В подальшому Додатковою угодою №4 від 18.09.2024 сторони погодили, що у зв`язку з одностороннім розірванням, загальна ціна Договору підряду № 627 від 27.11.2023 зменшується на 685 491,60 грн, та викладено в новій редакції п. 3.1 Договору, зазначивши, що договірна ціна робіт становить 1 981 753,20 грн.

В додатковій угоді № 4 також зазначено, що на момент припинення дії договору генпідрядником виконано роботи на суму 1 981 753,20 грн, які оплачено Замовником.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина район та відповідач уклали Договір підряду № 627 від 27.11.203, у зв`язку з чим набули взаємних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою вказаний Договір є договором підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення глави 61 ЦК України (підряд).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

У той же час, в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, то договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення до дати розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно із частиною четвертою статті 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Отже, розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, у тому числі у разі розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, передбачених частинами другою-четвертою статті 849 ЦК України, не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов`язання та до дати розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №904/3385/24 від 24.02.2025.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, передбачених договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Будь-яких доказів своєчасного виконання робіт, а також об`єктивної неможливості своєчасного виконання таких робіт відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Факт виконання відповідачем не усіх робіт за договором підтверджено ним укладенням додаткової угоди № 4 до договору, якою підтверджено розірвання договору позивачем в односторонньому порядку, тобто з підстав невиконання у визначений договором строк частини робіт на суму 685 491,60 грн.

Враховуючи факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасного виконання передбачених договором підряду робіт, нарахування прокурором пені у розмірі 0,1% у відповідності до п.п. 7.2.1.2 договору є правомірним.

Однак, при перевірці судом розрахунку щодо визначеного періоду прострочення зобов`язання відповідачем за Договором, було встановлено, що заявник помилково починає рахувати період прострочення з 01.08.2024, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, про що вказано у ст. 253 ЦК України.

Тому, суд бере до уваги визначений контрагентами у пункті 5.1 Додаткової угоди №3 від 19.04.2024 договору підряду №627 від 27.11.2023 строк (термін) виконання робіт, у відповідності до якого строк виконання робіт - 01.08.2024, тобто прострочення виконання зобов`язання настало 02.08.2024, і саме з цієї дати правомірним є нарахування пені.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що підставними та підлягають до стягнення з відповідача 22 887,18 грн пені, нарахованої за період з 02.08.2024 по 17.09.2024 у відповідності до п.п. 7.2.1.2 договору (685 491,60 грн х (2 х 13% : 366) х 47 = 22 887,18).

У позовних вимогах про стягнення пені на суму 486,96 грн слід відмовити у зв`язку з безпідставним нарахуванням позивачем пені, включивши у період нарахування - день настання виконання зобов`язання за договором.

Окрім того, умовами договору, зокрема п. 7.2.1.2, сторонами передбачено відповідальність за порушення строків виконання робіт по договору, зокрема: за прострочення виконання зобов`язання понад тридцять днів з генпідрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 7% вказаної вартості.

Судом не встановлено порушень при перевірці здійсненого позивачем розрахунку штрафу. А отже позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі 47 984,41 грн (685 491,60 грн х 7%) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Жодних заперечень зі сторони Відповідача щодо заявлених позовних вимог матеріали справи не містять.

За таких обставин, законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 887,18 грн пені та 47984,41 грн 7 % штрафу. У решті заявлених до стягнення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 486,96 грн суд відмовляє.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду заступником керівника прокурора позовної заяви Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, яка зареєстрована як юридична особа і є розпорядником бюджетних коштів, сплатила судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 711 від 19.05.2026 (а.с. 8), тобто у встановленому законом розмірі, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження ставки судового збору, який застосовано з врахуванням подання позовної заяви в електронній формі.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (99,32% від ціни позову), суд стягує з відповідача в користь Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 2644,29 грн витрат зі сплати судового збору, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Решту витрат зі сплати судового збору в сумі 18,11 грн суд залишає за Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Віп-Буд Альянс" про стягнення 71 358,55 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Віп-Буд Альянс" (37700, Полтавська обл., Лубенський р-н, с-ще. Оржиця, вул. Веселий Поділ, буд. 38; ідентифікаційний код юридичної особи: 41638508) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Національної гвардії, буд. 14Г; ідентифікаційний код юридичної особи: 08494013) 22 887 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн 18 коп. пені та 47 984 (сорок сім тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 41 коп. штрафу.

Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Віп-Буд Альянс" (37700, Полтавська обл., Лубенський р-н, с-ще. Оржиця, вул. Веселий Поділ, буд. 38; ідентифікаційний код юридичної особи: 41638508) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Клепарівська, будинок 20; ідентифікаційний код юридичної особи: 38326057) 2644,29 грн (дві тисячі шістсот сорок чотири) грн 29 коп. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 486,96 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 18,11 грн залишити за Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк