Рішення № 139363669, 01.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/787/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач - ДЕРЖАВНЕ ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "УКРАГРОЛІЗИНГ",

відповідач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДРУЖБА АГРО-ІФ",

про стягнення 300 004,02 грн, з яких 226 218,83 грн - основний борг, 14 742,63 грн - інфляційні втрати, 25 797,08 грн - 25 % річних, 31 065,98 грн - пеня, 2 179,50 грн - штраф,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Предметом позову є вимога про стягнення 300 004,02 грн заборгованості за договором фінансового лізингу від 27.09.2023 № 9-23-69 ств-фл/133, з яких 226 218,83 грн - основний борг, 14 742,63 грн - інфляційні втрати, 25 797,08 грн - 25 % річних, 31 065,98 грн - пеня, 2 179,50 грн - штраф.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою від 24.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи не подали.

2.2. Повідомлення про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 24.07.2026 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена 24.07.2026 о 14:24 в електронній формі до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду.

Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.

2.3. Подання заяв по суті спору.

Суд в ухвалі про відкриття провадження від 24.07.2026 повідомив відповідача, що строк для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову, - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали. Ухвала вручена відповідачу 24.07.2026, тому строк для подання відзиву сплив 10.08.2026. Відповідач відзив на позов не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

3. Зміст заяв по суті справи

3.1. Позовна заява від 26.06.2026 ( вх. № 5997/26).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу від 27.09.2023 № 9-23-69 ств-фл/133 щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів. Позивач зазначає, що за актом приймання-передачі від 05.10.2023 № 1 передав відповідачу у платне користування об`єкт лізингу - дискову борону Kverneland Qualidisc Pro 6001 T, зав. № VPUDHAR13PGU00401, вартістю 2 906 000 грн з ПДВ строком на 40 місяців, а відповідач лізингові платежі № 27 - 32 згідно з Графіком сплати лізингових платежів сплатив лише частково. Станом на 08.06.2026 заборгованість становить 226 218,83 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 14 742,63 грн та проценти у розмірі 25 % річних в сумі 25 797,08 грн. На підставі п. 8.3 Договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 31 065,98 грн, а на підставі п. 8.1 Договору - штраф у розмірі 0,1 % від невідшкодованої вартості об`єкта лізингу в сумі 2 179,50 грн. Позивач зазначає, що вжив заходів досудового врегулювання спору, надіславши відповідачу вимогу від 10.06.2026 № 13/540, яку останній залишив без задоволення. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

3.2. Відзив на позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, заперечень проти позову не висловив.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" як лізингодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБА АГРО-ІФ" як лізингоодержувачем 27.09.2023 був укладений договір фінансового лізингу № 9-23-69 ств-фл/133 (далі - Договір).

Умови Договору такі.

п. 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Лізингодавець зобов`язується набути у власність у Постачальника Об`єкт лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (Об`єкт лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування Лізингоодержувачу на визначений у цьому Договорі строк не менше одного року.

п. 2.2. Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами (далі - Акт).

п. 3.4.3. Лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

п. 3.4.14. Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, у тому числі форс-мажору.

п. 4.1. Протягом 7 календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором Лізингоодержувач перераховує на рахунок Лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Об`єкта лізингу в розмірі 25 відсотків його вартості (включаючи ПДВ).

п. 4.2. З моменту підписання Акту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Об`єкта лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Об`єкта лізингу (п. 4.2.1); комісію за організацію лізингової операції в розмірі 3 відсотків від вартості Об`єкта лізингу (п. 4.2.2); комісію за супроводження Договору в розмірі 19 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Об`єкта лізингу (п. 4.2.3).

п. 4.3. Лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця у такі терміни та в такому порядку: у частині комісії за супроводження Договору - щомісячно; термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта; перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання Акта, всі наступні - щомісячно (п. 4.3.1); у частині відшкодування вартості Об`єкта лізингу - у листопаді, грудні, січні та лютому кожного календарного року (п. 4.3.2).

п. 4.4. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього Договору.

п. 8.1. За будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 цього Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1 % від невідшкодованої вартості Об`єкта лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Об`єкта лізингу становить різницю між первинною вартістю Об`єкта лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Об`єкта лізингу.

п. 8.2. Вартість цього Договору (розмір фінансового активу) за домовленістю і згодою Сторін складає загальну суму виплат, передбачених графіком сплати лізингових платежів, і становить 3 700 609,42 грн.

п. 8.3. Сторони цим Договором домовилися і встановили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25 % річних. Сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за Договором, не звільняє Лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п. 8.1 цього Договору.

п. 8.9. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язань в повному обсязі.

п. 8.12. Зарахування штрафних санкцій, в тому числі, але не виключно, пені, відсотків річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення Лізингоодержувачем умов Договору, здійснюється Лізингодавцем в порядку, встановленому ст. 534, 625 ЦК України.

п. 10.3. Строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції, - 10 років.

4.2. Сторони підписали додаток № 1 до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Об`єкта лізингу", в якому визначили: найменування Об`єкта лізингу - дискова борона Kverneland Qualidisc Pro 6001 T; постачальник - ТОВ "НФМ АГРО"; кількість - 1 одиниця; строк лізингу - 40 місяців; ціну за одиницю без ПДВ - 2 421 666,67 грн, крім того ПДВ - 484 333,33 грн, разом з ПДВ - 2 906 000 грн; попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості Об`єкта лізингу (25 %) - 726 500 грн з ПДВ.

4.3. На виконання умов Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у платне користування Об`єкт лізингу - дискову борону Kverneland Qualidisc Pro 6001 T, зав. № VPUDHAR13PGU00401, вартістю 2 906 000 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі Об`єкта лізингу від 05.10.2023 № 1, підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим їх печатками. У цьому акті відповідач прийняв на себе зобов`язання зі сплати вартості переданого йому Об`єкта лізингу на умовах Договору. Стан Об`єкта лізингу - справний, зауважень акт не містить.

4.4. Оскільки Акт приймання-передачі підписаний 05.10.2023, терміном сплати кожного лізингового платежу є 5 число відповідного місяця (п. 4.3.1, 4.3.2 Договору).

Згідно з Графіком сплати лізингових платежів (додаток № 2 до Договору) відповідач був зобов`язаний сплатити:

платіж № 27 у сумі 149 159,53 грн - не пізніше 05.01.2026;

платіж № 28 у сумі 147 002,73 грн - не пізніше 05.02.2026;

платіж № 29 у сумі 8 627,19 грн - не пізніше 05.03.2026;

платіж № 30 у сумі 8 627,19 грн - не пізніше 05.04.2026;

платіж № 31 у сумі 8 627,19 грн - не пізніше 05.05.2026;

платіж № 32 у сумі 8 627,19 грн - не пізніше 05.06.2026,

всього - 330 671,02 грн.

4.5. За вказаними платежами відповідач сплатив на користь позивача 104 452,19 грн, а саме: 30.01.2026 - 12 940,78 грн, 26.02.2026 - 10 783,90 грн, 05.03.2026 - 8 627,19 грн, 17.04.2026 - 44 845,94 грн, 27.04.2026 - 8 627,19 грн, 04.05.2026 - 10 000 грн, 02.06.2026 - 8 627,19 грн.

Отже, заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів станом на 08.06.2026 становить 226 218,83 грн (330 671,02 грн - 104 452,19 грн). Доказів сплати цієї суми повністю або частково відповідач не подав.

4.6. З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу від 10.06.2026 № 13/540 про сплату заборгованості, до якої долучив розрахунок заборгованості станом на 08.06.2026. Відповідач вимогу залишив без задоволення.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. При вирішенні спору суд керується приписами ГК України, які були чинні на час укладення Договору та існування спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

5.2. Згідно з ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів (ч. 7 ст. 292 ГК України).

Вказане положення кореспондується з приписами ст. 806 ЦК України, в ч. 1 якої передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ч. 2 ст. 806 ЦК України).

Особливості відносин фінансового лізингу визначені ЗУ "Про фінансовий лізинг".

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 цього Закону лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу; до складу лізингових платежів включаються сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу, винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт, а також інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Укладений між сторонами Договір є договором фінансового лізингу.

5.3. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

5.4. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що терміном сплати кожного лізингового платежу за Договором є 5 число відповідного місяця, а розмір платежів визначений Графіком сплати лізингових платежів.

5.5. Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором - передав відповідачу Об`єкт лізингу у платне користування (акт приймання-передачі від 05.10.2023 № 1), а відповідач взятий на себе обов`язок зі сплати лізингових платежів (п. 3.4.3, 4.2, 4.3, 4.4 Договору) належно не виконав: лізингові платежі № 27 - 32 у визначені Графіком сплати лізингових платежів терміни сплатив частково.

Суд перевірив розрахунок основної заборгованості і встановив, що він відповідає умовам Договору та Графіку сплати лізингових платежів, здійснений з урахуванням усіх здійснених відповідачем платежів і дат їх надходження та є арифметично правильним.

Отже, вимога про стягнення 226 218,83 грн основної заборгованості є обґрунтованою.

5.6. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За сталою правовою позицією Верховного Суду щодо застосування ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації за користування утримуваними боржником коштами (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Наведена норма прямо допускає встановлення договором іншого, ніж три проценти, розміру процентів річних. У п. 8.3 Договору сторони погодили нарахування на прострочену суму лізингових платежів процентів у розмірі 25 % річних.

Позивач нарахував 25 % річних за загальний період з 06.02.2024 до 07.06.2026 у сумі 25 797,08 грн. Суд перевірив розрахунок і встановив, що проценти нараховані на суми фактичної заборгованості в межах періодів прострочення, розрахунок є арифметично правильним. Отже, вимога про стягнення 25 797,08 грн 25 % річних є обґрунтованою.

Інфляційні втрати позивач нарахував у загальній сумі 14 742,63 грн, а саме: на суму боргу 149 159,53 грн за січень 2026 року - 7 278,98 грн; на суму боргу 283 221,48 грн за лютий 2026 року - 2 832,21 грн; на суму боргу 272 437,58 грн за березень 2026 року - 4 631,44 грн.

Прострочення виконання грошового зобов`язання за кожним із платежів виникло 6 числа відповідного місяця (06.01.2026, 06.02.2026, 06.03.2026), тобто в період з 1 до 15 числа включно, а тому позивач правомірно включив до розрахунку індекси інфляції починаючи з місяця виникнення прострочення. У цій частині методологія розрахунку є правильною.

Разом з тим суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат за січень 2026 року є арифметично неправильним. У розрахунку заборгованості станом на 08.06.2026 позивач сам зазначив величину підсумкового індексу інфляції за період "Січень 2026 - Січень 2026" у розмірі 100,7 %, що відповідає офіційно встановленому індексу споживчих цін за січень 2026 року. Проте у формулі обчислення позивач застосував інший показник - 104,88, унаслідок чого визначив суму інфляційних втрат за січень 2026 року в розмірі 7 278,98 грн замість 1 044,12 грн.

А тому суд здійснив перерахунок інфляційних втрат:

[Період прострочення №1]: 06.01.2026 - 29.01.2026.

[Сума заборгованості] = 149159.53 грн.

[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: січ. 2026 = 100.7;

[Сукупний індекс інфляції] = 100.7:100 (січ. 2026) = 1.00700000.

[Інфляційне нарахування] = 149159.53 * 1.00700000 -149159.53 = 1044.12 грн.

[Період прострочення №2]: 06.02.2026 - 25.02.2026.

[Сума заборгованості] = 283221.48 грн.

[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: лют. 2026 = 101.0;

[Сукупний індекс інфляції] = 101.0:100 (лют. 2026) = 1.01000000.

[Інфляційне нарахування] = 283221.48 * 1.01000000 -283221.48 = 2832.21 грн.

[Період прострочення №3]: 06.03.2026 - 06.04.2026.

[Сума заборгованості] = 272437.58 грн.

[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: бер. 2026 = 101.7;

[Сукупний індекс інфляції] = 101.7:100 (бер. 2026) = 1.01700000.

[Інфляційне нарахування] = 272437.58 * 1.01700000 -272437.58 = 4631.44 грн.

[Інфляційні нарахування] = 1044.12 грн + 2832.21 грн + 4631.44 грн = 8507.77 грн.

Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованою в сумі 8 507,77 грн. У стягненні 6 234,86 грн інфляційних втрат (14 742,63 грн - 8 507,77 грн) належить відмовити.

5.7. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. В ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Розмір пені за прострочення виконання грошового зобов`язання не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

У п. 8.3 Договору сторони погодили нарахування на прострочену суму лізингових платежів пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, а в п. 8.1 Договору - сплату штрафу у розмірі 0,1 % від невідшкодованої вартості Об`єкта лізингу за будь-яке порушення умов Договору, у тому числі строків розрахунків та сум платежів.

Позивач нарахував пеню окремо за кожним періодом прострочення за загальний період з 06.02.2024 до 07.06.2026 у сумі 31 065,98 грн.

Суд перевірив розрахунок пені і встановив, що він відповідає умовам п. 8.3 Договору, здійснений із застосуванням облікових ставок Національного банку України, що діяли у відповідні періоди прострочення (15 % - з 15.12.2023, 13,5 % - з 26.04.2024, 15,5 % - з 07.03.2025, 15 % - з 30.01.2026), з урахуванням кількості днів у році (366 днів у 2024 році та 365 днів у 2025 і 2026 роках), є арифметично правильним і не перевищує розміру, встановленого ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. У цій справі сторони встановили договором інше: згідно з п. 8.9 Договору нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язань в повному обсязі. Отже, передбачене ч. 6 ст. 232 ГК України обмеження до спірних правовідносин не застосовується.

Штраф позивач нарахував у розмірі 0,1 % від невідшкодованої вартості Об`єкта лізингу, яка згідно з п. 8.1 Договору становить різницю між первинною вартістю Об`єкта лізингу (2 906 000 грн) та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Об`єкта лізингу (726 500,00 грн): (2 906 000 грн - 726 500 грн) х 0,1 % = 2 179,50 грн. Розрахунок штрафу відповідає умовам п. 8.1 Договору та є арифметично правильним.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності; у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанови ВП ВС від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19). Крім того, у п. 8.3 Договору сторони прямо погодили, що сплата пені та процентів не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п. 8.1 Договору.

Отже, вимоги про стягнення 31 065,98 грн пені та 2 179,50 грн штрафу є обґрунтованими.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, позов належить задовольнити частково - стягнути з відповідача на користь позивача 293 769,16 грн, з яких 226 218,83 грн основного боргу, 8 507,77 грн інфляційних втрат, 25 797,08 грн 25 % річних, 31 065,98 грн пені, 2 179,50 грн штрафу; відмовити в позові в частині стягнення 6 234,86 грн інфляційних втрат.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 600,05 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.06.2026 № 1472.

Інших судових витрат сторони не заявили.

7.3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у сумі 3 525,23 грн.

Керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252, 253, 256, 257 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДРУЖБА АГРО-ІФ" (77722, Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, село Росільна, вул. Набережна, будинок 87, ідентифікаційний код 42955289) на користь ДЕРЖАВНОГО ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "УКРАГРОЛІЗИНГ" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, ідентифікаційний код 30401456, рахунок: IBAN НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК", код банку 320478) 293 769,16 грн (двісті дев`яносто три тисячі сімсот шістдесят дев`ять гривень шістнадцять копійок), з яких 226 218,83 грн основного боргу, 8 507,77 грн інфляційних втрат, 25 797,08 грн 25 % річних, 31 065,98 грн пені, 2 179,50 грн штрафу, а також 3 525,23 грн (три тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень двадцять три копійки) витрат зі сплати судового збору.

Відмовити в позові в частині стягнення 6 234,86 грн інфляційних втрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.09.2026.

Суддя О. В. Малєєва