Ухвала суду № 139363451, 31.08.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі (спрощене провадження)

"31" серпня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/909/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ - 14282829, місцезнаходження 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4,

до відповідача: Гафіяк Андрія Володимировича, РНОКПП НОМЕР_1 , місцепроживання АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором та заборгованості за комісією,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі позивач) від імені та в інтересах якого дії адвокат Сидорова Ю.В. (згідно з довіреністю від 07.04.2026) через систему «Електронний суд ЄСІТС» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 21.08.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/971/26 від 24.08.2026) до відповідача Гафіяк Андрія Володимировича про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним ним як фізичною особою-підприємцем (враховуючи відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно припинення ним 13.02.2025 підприємницької діяльності) та заборгованості за комісією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та Фізичною особою-підприємцем Гафіяк Андрієм Володимировичем шляхом підписання в електронному вигляді через систему «Інтернет Банкінг» електронним цифровим підписом було укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №711809013319 від 01.11.2023, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 200000,00 грн зі строком кредитування до 01.11.2026 включно, зі сплатою комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 1,0% від суми кредиту одноразово та комісійної винагороди за обслуговування кредиту в розмірі 1,8% від суми кредиту щомісячно згідно з узгодженим графіком платежів. Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями від 01.11.2023, перерахувавши кошти на рахунок відповідача. Проте відповідач порушив умови договору та графік платежів, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання зобов`язань. Оскільки відповідно до ст. 4 невід`ємної частини договору (типових умов кредитування) несплата будь-якої суми у передбачений строк є несприятливою подією, що дає позивачу право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, банк направив відповідачу вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка була залишена без виконання. З огляду на викладене та посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629, 1050 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 19.08.2026 в загальному розмірі 44517,03 грн, з яких: 38710,75 грн становить заборгованість за тілом кредиту (включаючи прострочену заборгованість в розмірі 22301,28 грн та строкову заборгованість в розмірі 16409,47 грн) та 5806,28 грн - прострочена заборгованість за комісією, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026.

Відповідно до приписів ст. ст. 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України, ст. ст. 202, 208 Господарського кодексу України однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 про те, що у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої палати Верховного суду від 05.06.2018 в справі №338/180/17 фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов`язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства (п. 73 постанови).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Таким чином, беручи до уваги, що спірні правовідносини виникли з приводу виконання укладеного між позивачем та відповідачем як суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем договору, пов`язаного зі здійснення останнім господарської (підприємницької) діяльності; виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суд дійшов висновку про підсудність Господарському суду Закарпатської області розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Гафіяк Андрія Володимировича про стягнення заборгованості за кредитним договором та заборгованості за комісією, незважаючи на припинення 13.02.2025 підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Гафіяк Андрієм Володимировичем.

Позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 162 164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Підстав для відмови у відкритті провадження у справі або для повернення позовної заяви чи залишення позовної заяви без руху з наданих суду матеріалів не вбачається, тому така підлягає прийняттю судом до розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Статтею 252 ГПК України встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет і підстави позову, предмет доказування, категорію та складність справи, ціну позову, враховуючи, що дана справа не є у переліку, передбаченому ч.4 ст.247 ГПК України, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, беручи до уваги клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження що наведене у позовній заяві, суд призначає до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Водночас, суд інформує сторони, що згідно положень ч. 1 ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частиною 7 ст. 42 ГПК України передбачено, що якщо ГПК України передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з відповіді №39164549 від 25.08.2026 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованої на запит суду, встановлено, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відтак, суд повідомляє відповідача про можливість зареєструвати в добровільному порядку свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечить обмін документами відповідно до вимог ст. 6 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 162, 176, 177, 234 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3. У порядку абзацу 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України звернути увагу відповідача на можливість зареєструвати свій електронний кабінет на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, що також надасть відповідачеві можливість ознайомлюватися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль) та забезпечить йому швидкий обмін документами по справі.

4. Встановити відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - протягом 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

5. Запропонувати учасникам справи подати/надіслати суду:

Відповідачу:

- відзив на позов, оформлений згідно з вимогами ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами;

- заперечення на відповідь на відзив (у разі отримання відповіді на відзив), протягом 5 днів з дня її отримання, оформлені згідно з вимогами ст. 167 ГПК України;

- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (за наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення учасників справи) протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивачу:

- відповідь на відзив (у разі отримання відзиву на позов), протягом 5 днів з дня його отримання, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України;

- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (у випадку подання відзиву на позов відповідачем та за наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення учасників справи) не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

6. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 169 ГПК України встановити учасникам справи обов`язок подавати суду заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань тільки у письмовій формі з доказами їх надсилання учасникам справи.

7. Звернути увагу учасників справи, що:

- заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати вимогам ст. ст. 169-170 ГПК України;

- копії відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив та додані до них документи іншому учаснику справи повинні бути надіслані (надані) одночасно з надісланням (наданням) до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив (ч. 5 ст. 165, ч. 3 ст. 166, ч. 3 ст. 167 ГПК України);

- копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК України);

- главою 6 ГПК України врегульовано поняття, обчислення, зупинення процесуальних строків, наслідки їх пропуску, а також підстави та порядок їх поновлення чи продовження;

- відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.В. Сисин