Ухвала суду № 139361703, 01.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6698/26

Провадження № 2/487/4142/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 м.Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді - Притуляк І.О.

вивчивши матеріали позовної заяви:

Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місце знаходження: м.Київ, вул. Андріївська, 4)

до

ОСОБА_1 (як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

19.08.2026 року, представник позивача АТ «ПУМБ» - Донцова Є.О. шляхом формування у системі «Електронний суд» звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №1001483427203 від 10.12.2019 року, в розмірі 31178,74 грн. Також просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2662.40 грн.

Вивчивши матеріали позовної заяви суд доходить наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 27 ЦПК України позов до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За правилами ч.9 ст.28 ЦПК України - позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

За правилами, встановленими ч.1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що: місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

У відповідності до положень Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» місце перебування та проживання особи має бути зареєстровано (задекларовано) у встановленому законом порядку.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду, суд, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про її підсудність та юрисдикційність.

Згідно з відповіддю №3225312 від 25.08.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зазначено.

Відповідно до Відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області №4801.4-8460/4801.4-26 від 27.08.2026, за обліками ВОМІРМП УДМС у Миколаївської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . 11.10.2019 року знятий з реєстрації.

Згідно з відповіддю Державної міграційної служби України №6.2-1612/6-26 від 27.08.2026 року за наявною у ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.

Відповідно до Відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №3238646 від 31.08.2026 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Довідка №1309-5000826167 від 07.04.2022; видана Личаківським ВСЗ УСЗ ДГП Львівської МР; статус діюча.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою КМУ «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абз. 2 п. 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. Положеннями ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.

Таким чином, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визнається документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що даний спір не підсудний Заводському районному суду м. Миколаєва.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За висновками ЄСПЛ, викладених у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.

Так, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Приймаючи до уваги вищевикладене, відповідно до положень п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, справу за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід передати на розгляд до Личаківського районного суду міста Львова.

Керуючись ст.ст. 27,31,260, 261, 353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити до Личаківського районного суду міста Львова, для розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Головуючий суддя: І.О. Притуляк