Рішення № 139356487, 12.08.2026, Болградський районний суд Одеської області

12.08.2026

Справа № 497/875/24

Провадження № 2/497/359/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2024 року представник позивача - адвокат Мужик Н., який діє на підставі довіреності №020686/24 від 10.01.2024 року строком дії до 09.07.2024 року (а.с.23), позов надісланий поштовим зв`язком 01.04.2024 року, звернувся до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №631672756 у розмірі 135 065,40 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову зазначається, що 31 травня 2021 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії № 631672756, відповідно до умов якої позивач зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, порушила умови кредитного договору в результаті чого утворилася заборгованість за Кредитним договором, яка становить 135 065 грн. 40 коп. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «СЕНС БАНК». З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, яку залишено відповідачем без реагування, в зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 22.08.2025 року скасовано заочне рішення та призначено судовий розгляд, сторонам надано можливість надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь.

15.09.2025 року надійшов відзив від представника позивача Чаленка І.Д., який підтвердив свої повноваження нотаріально посвідченою довіреністю від 07.02.2025 року за реєстровим номером 426, де він просить відмовити у позовних вимогах. У відзиві представник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів. Розрахунок заборгованості є по суті калькуляцією та не є документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій. Вважає, що через втрату чинності ЗУ «Про електронно-цифровий підпис» не уявляється за можливе взагалі визначити порядок та підстави підтвердження виникнення правовідносин між сторонами оскільки, в даному випадку на підтвердження отримання відповідачем оферти, не підлягає застосуванню і ЗУ «Про електронну комерцію». В матеріалах справи відсутній кредитний Договір та докази на підтвердження видачі позичальнику банківської карти та надіслання одноразового ідентифікатора. В «Довідці про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка не має жодного відношення до кредитних правовідносин, в якості підтвердження невідомо чого, зазначено лише цифрову послідовність 0416, яку зазначено в Паспорті кредиту. Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не містить навіть цього псевдопідпису. Окрім цього паспорт кредиту, який є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору, не містить підпису позичальника, та матеріали справи не містять підтвердження отримання відповідачкою досудової вимоги кредитора, а ОСОБА_1 категорично стверджує про відсутність у неї будь яких кредитних правовідносин з позивачем взагалі. Окрім цього представник клопотав про витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено. Після повторного витребування доказів, витребувана інформація надійшла до суду 20.01.2026 року.

02.03.2026 року ОСОБА_2 надав додаткові пояснення.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Рудницький Ю.І., який підтвердив свої повноваження довіреністю №026112/26 від 12.05.2026 року, строком дії до 12.11.2026 року, надіслав 12.08.2026 року шляхом використання підсистеми "Електронний суд" заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, її представник ОСОБА_2 надав 13.08.2026 року через канцелярію суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підтсав зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 31 травня 2021 року між АТ «Альфа Банк» в особі Голови Правління Михайльо В.В., яка діяла на підставі Статуту, та ОСОБА_1 підписано акцепт на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631672756, який є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», укладеного між нею та банком. Відповідно до даного акцепту тип кредиту кредитування рахунку, мета споживчі цілі, сума ліміту 91 700,00 грн., спосіб надання безготівковим шляхом, строком на 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк, максимальна сума кредиту складає 200 000 грн. 00 коп. Процентна ставка за користування кредитною лінією встановлена у розмірі 35,99 % річних. Тип процентної ставки фіксована (а.с.5-6, а.с.6 на звороті а.с.7).

Договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 31.05.2021 року шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 0416, також відповідачем в цей день підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено, що відповідач повинна до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки вносити щомісячний платіж в розмірі 848 грн. (а.с.5 на звороті).

Як вбачається з п.2 Договору (Угоди) для Клієнта (відповідача) випущена міжнародна платіжна карта МаsterCard DEBIT WORLD строком дії 5 років з моменту випуску.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Установлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2021 року АТ "Альфа-Банк" шляхом акцептування пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії здійснено відповідачу ОСОБА_1 кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000 грн, сума доступного кредитного ліміту на момент підписання угоди 91 700 грн, процентна ставка - 35,99 %, строк кредитування 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 станом на 28 лютого 2023 року існує заборгованість за кредитом № 631672756 в сумі 135 065 грн. 39 коп., яка складається з 74 911,95 грн. заборгованість за тілом кредиту, 55 968,64 грн. заборгованість по простроченому тілу кредиту та 4 184,80 грн. заборгованість по відсоткам за простроченим тілом кредиту (а.с.9).

У матеріалах справи також міститься виписка по рахунку № НОМЕР_1 з кредитною карткою WORLD DEBIT MASTERCARD за період з 31.05.2021 року по 28.02.2023 року, який належить ОСОБА_1 , в якій наявна інформація про рух кредитних коштів, списання процентів і комісій за користування кредитом, списання процентів за овердрафтом, поповнення кредитного рахунку, безготівкове використання кредитних коштів на придбання товарів та послуг, зняття готівки в банкоматі та інші операції (а.с.10-12).

З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника 06.11.2023 року направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, яку залишено відповідачем поза увагою (а.с.13).

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ «СЕНС БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).

Отже, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом та виписка по рахунку відповідача, є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами.

Таким чином, з відповідача на користь АТ «СЕНС БАНК», слід стягнути загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, станом на 28.02.2023 року, в розмірі 135 065,39 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, сплачені позивачем витрати по сплаті судового збору, в сумі 3 028,00, грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 625, 1054 та керуючись ст. ст.12,13,81,263-265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №631672756 від 31.05.2021 року станом на 28.02.2023 року, в розмірі 135 065 (сто тридцять п`ять тисячі шістдесят п`ять) гривень 40 копійок, а також суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн., а всього 138 093 (сто тридцять вісім тисяч дев`яносто три) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца