Ухвала суду № 139349925, 28.08.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/1995/26

1-кп/441/246/2026

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого

28.08.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городок в режимі відео конференції під час розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Городоцького районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.

Оскільки термін перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 01 вересня 2026 року, а розгляд даної кримінальної справи триває, начальником Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 внесено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 бгрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років, а відповідно до положень ст.12 КК України цей злочин є тяжким.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину щодо вчинення кримінального правопорушення проти правосуддя, а саме: 05.03.2026 Рахівським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу, в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері недоторканності державних кордонів, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

ОСОБА_4 у невстановлені органом досудового розслідування точно час та місці, за попередньою змовою в групі осіб із ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, організував незаконне переправлення громадян України через державний кордон України, шляхом переміщення з м. Городок, Львівського району Львівської області, з подальшим сприянням їх переходу через гірську місцевість до державного кордону України з Румунією.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою в групі осіб із ОСОБА_6 , відповідно до раніше розробленого плану, щодо доправлення осіб до державного кордону України, організували прибуття ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Львова, який є особою призовного віку та не мав передбачених законом підстав для виїзду за межі України під час дії воєнного стану, 04.07.2026 до села Яблуниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області.

В подальшому, 04.07.2026, близько 01:00 год., діючи відповідно до попередньо узгодженого злочинного плану, ОСОБА_4 прибув до заздалегідь визначеного місця зустрічі в селі Яблуниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області, розташованого поблизу спільного контрольно-пропускного пункту, де несуть службу працівники Національної поліції, Нацгвардії, а також військовослужбовці ТЦК, який розташований на автошляху національного значення H-09 сполученням «Мукачево-Львів» на Яблуницькому перевалі та діє на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, де зустрівся із ОСОБА_7 . Достовірно знаючи про намір останнього незаконно залишити територію України та розуміючи, що подальший рух через стаціонарний блокпост може призвести до викриття правоохоронними органами, ОСОБА_4 умисно організував його обхід. З цією метою він супроводив ОСОБА_7 через заздалегідь відомий йому лісовий масив, використовуючи малолюдні ділянки місцевості, чим забезпечив уникнення перевірки на блокпості та фактично створив умови для подальшої реалізації злочинного плану щодо незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому, 04.07.2026, близько 02:20 год., ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, прибув до місця попередньо узгодженої зустрічі зі своїм співучасником ОСОБА_6 , який керував автомобілем марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , та був повністю обізнаний про незаконний характер спільних дій і кінцеву мету таких. Після посадки ОСОБА_7 до зазначеного автомобіля ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розпочали його транспортування у напрямку прикордонної смуги Закарпатської області, використовуючи другорядні дороги та гірсько-лісисту місцевість поза межами селища Ясіня, Рахівського району Закарпатської області, яке знаходиться в межах контрольованого прикордонного району, з метою прибуття до заздалегідь обраної ділянки українсько-румунського державного кордону, яка розташована поза встановленими пунктами пропуску, де в результаті планували незаконно перетнути держаний кордон України із ОСОБА_7 поза межами пунктів пропуску, однак були викриті та затримані працівниками правоохоронних органів.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні його вчиненню порадами, вказівками, та наданням засобів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, повністю доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами:

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.07.2026;

-показами підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;

-показами свідка ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду речей, а саме мобільного телефону ОСОБА_7 від 04.07.2026;

-протоколом обшуку транспортного засобу марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 від 06.07.2026;

-протоколом огляду речей, а саме мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_6 від 06.07.2026;

-матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 06.07.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з метою уникнення притягнення до відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та обвинуваченого ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначені вище ризики не зменшились і не зникли, а тому для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, останньому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Обставини вчиненого кримінального правопорушення свідчать про те, що інший, більш м`який, запобіжний захід не здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків у кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_3 висловився на підтримку клопотання з мотивів, наведених у ньому, окрім цього зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України і, зокрема, підозрюваний може переховуватись від суду, вчинити новий злочин, інше.

Захисник ОСОБА_5 просить зменшити розмір застави обвинуваченому або застосувати цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації.

Обвинувачений підтримав позицію захисника, просить зменшити заставу.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця увязнення.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою ст.176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.177,178,183 КПК України.

Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які встановлені ухвалою слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області при обранні запобіжного заходу 06.07.2026, не зменшились.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Суд доходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, проте суд вважає за доцільне зменшити розмір застави.

Таким чином, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також його молодий вік, характер та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення та наслідки вчинення такого, а також стан здоров`я, характеристику особи обвинуваченого, пояснення останнього в суді, інші обставини у їх сукупності, обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 133 120 грн. 00 коп.

За наведеного, керуючись ст. 183, 184, 193, 194, 196, 205 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , строком на шістдесят днів до 26 жовтня 2026 року, включно.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 133 120 грн. 00 коп. (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн., яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на р/р: одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, депозитний рахунок (IBAN) UA918201720355299001500000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ: 26306742, призначення платежу: застава за (П.І.П. підозрюваного, обвинуваченого), ОСОБА_8 платника, МФО: 820172, протягом строку дії зазначеної ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що згідно з положеннями ч. 6 і ч. 7 ст. 182 КПК України він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вищевизначеному розмірі та що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали для виконання направити адміністрації ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1