Рішення № 139349082, 26.08.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1477/23

Провадження № 2/545/786/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08.12.2025 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 22.05.2024 щодо ОСОБА_2 скасовано в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 . Призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначала, що 11.12.2022 близько 16 години 37 хвилин, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем та керуючи автомобілем Рено Дастер, військовий номерний знак НОМЕР_1 , належним ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, повертаючи ліворуч, порушуючи вимоги пунктів 10.1, 16.11 та 4.2 розділу 33 Правил дорожнього руху України, ігноруючи вимоги дорожнього знака «Рух праворуч» діючи необережно, скоїв зіткнення з автомобілем Део Ланос д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , не надавши останньому перевагу в русі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Зазначала, що внаслідок дій ОСОБА_2 завдано майнової шкоди автомобілю Део Ланос д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу, у розмірі 73439,98 грн.

Вказувала, що оскільки заподіювач шкоди вчинив ДТП при виконанні обов`язків військової служби, відтак, цивільну відповідальність має нести ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також Моторне (транспортне) страхове бюро України, оскільки цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу не була застрахована в установленому законом порядку.

Посилаючись на вищенаведене, просила стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 та МТСБУ на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальній сумі 73439,98 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 40000 грн моральної шкоди, завданої знищенням майна.

У додаткових поясненнях представник позивача зазначив, що позивачем отримано регламентну виплату, з урахуванням податків, від МТСБУ у розмірі 38 478,38 грн, та вважає що на решту коштів страхового відшкодування позивач також має повне право. Також просив стягнути з відповідачів 15000 грн на відшкодування витрат за зберігання пошкодженого автомобіля.

У відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_5 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика, та зазначав, що позивач, всупереч вимогам закону, безпідставно намагається покласти цей обов`язок на ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Також стверджував, що позивач не обґрунтувала заявлений розмір матеріальної шкоди у розмірі 73439,98 грн, оскільки вона має можливість продати пошкоджений автомобіль за його залишкову вартість - 34911,60 грн та отримати регламентну виплату 38478,38 грн, та, відповідно, повністю відшкодувати матеріальні збитки у розмірі 73439,98 грн.

Також заперечували проти стягнення моральної шкоди у розмірі 40000 грн, оскільки вважають, що позивачем не доведено та не обґрунтовано саме такий розмір та не обґрунтовано, які саме дії ІНФОРМАЦІЯ_5 спричинили вказані страждання позивача, які остання оцінила у вищезазначеному грошовому еквіваленті.

Представник МТСБУ у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважають, що до матеріалів цивільного позову позивачем не було надано доказів на підтвердження заподіяних збитків у розмірі 73439,98 грн. Також вказували, що позивачем не надано доказів того, що її транспортний засіб, який зазнав механічних ушкоджень внаслідок ДТП, був застрахований та мав поліс (договір) ОСЦПВ. Посилаючись на те, що позов є необґрунтованим та передчасним, так як МТСБУ у зв`язку зі зверненням позивачем з цим позовом, припинила розгляд заяви з приводу розміру страхового відшкодування.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила, що отримала регламентну виплату від МТСБУ у розмірі 38478,38 грн, а пошкоджений автомобіль продала за 100 доларів США. Вважає, що вказана подія порушила звичайний уклад її життя, змушена була винаймати автомобіль для користування у повсякденному житті, що завдало їй моральної шкоди.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, попередньо надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, попередньо у відзивах на позовну заяву зазначили про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Встановлено, що близько 16 години 37 хвилин 11.12.2022, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем та керуючи автомобілем Рено Дастер, військовий номерний знак НОМЕР_1 , належним ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, повертаючи ліворуч, порушуючи вимоги пунктів 10.1, 16.11 та 4.2 розділу 33 Правил дорожнього руху України, ігноруючи вимоги дорожнього знака «Рух праворуч» діючи необережно, скоїв зіткнення з автомобілем Део Ланос д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , не надавши останньому перевагу в русі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вироком Полтавського районного суду Полтавської області 22.02.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України і призначено йому покарання у вигляді службового обмеження строком на 1 (один) рік.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти, витрачені на лікування, у розмірі 1280,00 грн та 10000,00 грн моральної шкоди.

Цивільний позовом ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - залишено без розгляду, роз`яснивши їй право на звернення із позовом в порядку цивільного судочинства.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 3775,60 грн.

Вироком Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 08 грудня 2025 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 22.05.2024, щодо ОСОБА_2 скасовано в частині призначеного покарання.

Ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_2 призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, у виді службового обмеження на 1 рік з відрахуванням у дохід держави 10% із суми грошового забезпечення засудженого.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08.12.2025 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 22.05.2024 щодо ОСОБА_2 скасовано в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 . Призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Згідно з розрахунком вартості КТЗ марки Daewoo Lanos з номерним знаком НОМЕР_2 після ДТП та розміру регламентної виплати від 03.02.2023 (а.с.12), наданого позивачем, розмір матеріального збитку 73439,98 грн, втрата товарної цінності 0, ринкова вартість КТЗ до ДТП 73439,98 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ 75373,49 грн, різниця вартості КТЗ до та після ДТП 38528,38 грн, розмір регламентної виплати 38528,38 грн.

Позивачем не заперечується (у письмових додаткових поясненнях від 01.07.2026) та наголошується у відзиві відповідачем МТСБУ, що останні здійснили регламентну виплату позивачу за пошкодження транспортного засобу марки Daewoo Lanos з номерним знаком НОМЕР_2 , у сумі 38478,38 грн.

Частиною першою статті 82 ЦПК України, встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з положеннями ст.. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV, чинний на момент вчинення ДТП), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Як убачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Reno Duster», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , винного у ДТП, не була застрахована.

За вимогами пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

МТСБУ відшкодувано ОСОБА_1 38478,38 грн шкоди (а.с. 83), заподіяної внаслідок ДТП, яка мала місце 11 грудня 2022 року. За висновком, отриманим у результаті оцінки, проведеної на замовлення МТСБУ, вартість збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля марки «Део Ланос», становить розмір матеріального збитку 73439,98 грн, втрата товарної цінності 0, ринкова вартість КТЗ до ДТП 73439,98 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ 75373,49 грн, різниця вартості КТЗ до та після ДТП 38528,38 грн, розмір регламентної виплати 38528,38 грн (а. с. 12).

Іншого експертного дослідження чи оцінки незалежних експертів сторонами не надано.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що отримала лише частину страхового відшкодування, відтак, іншу частину просила стягнути з відповідачів.

За змістом статті 30 Закону № 1961-IV (чинного на момент виникнення цивільно-правових відносин) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Таким чином, ремонт автомобіля марки «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Відтак, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок вартості КТЗ, суд приходить до висновку про знищення транспортного засобу марки Daewoo Lanos з номерним знаком НОМЕР_2 , оскільки вартість його відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком (МТСБУ) на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). За домовленістю між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою вартість транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначатися страховиком (МТСБУ) відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Так, беручи до уваги те, що позивач у повному обсязі отримала регламентну виплату (страхове відшкодування) та в подальшому самостійно реалізувала своє право на розпорядження належним їй майном шляхом відчуження пошкодженого автомобіля на користь третіх осіб за добровільно погодженою нею ціною, підстави для стягнення залишку суми розміру збитків відсутні.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 по справі №125/1216/20.

Відповідно до ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. Продавши пошкоджений транспортний засіб у стані після ДТП за визначену в договорі ціну, позивач на власний ризик та за власною волею визначила його ринкову (вартісну) цінність у пошкодженому стані та реалізувала своє майновий інтерес.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особами, яким завдано збитків у результаті порушення їхніх прав, збитки відшкодовуються у повному обсязі. При цьому збитками є витрати, яких особа зазнала для відновлення свого порушеного права, або втрата/пошкодження майна (реальні збитки). Метою інституту відшкодування збитків є відновлення майнового стану потерпілого, а не його збагачення.

Оскільки позивач обрала спосіб захисту свого права шляхом продажу автомобіля у пошкодженому стані та вже отримала компенсацію у вигляді страхового відшкодування та виручки від продажу залишків транспортного засобу, її майновий стан є повністю компенсованим.

За таких обставин, стягнення будь-якого залишку суми збитків призведе до безпідставного збагачення позивача та порушення балансу інтересів сторін, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України). На підставі викладеного, вимоги про стягнення залишку розміру збитків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів матеріального збитку, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою.

Щодо стягнення понесених позивачем витрат за зберігання пошкодженого автомобіля.

Як вбачається зі змісту, у позовній заяві вимога про стягнення з відповідачів витрат у розмірі 15000 грн за зберігання пошкодженого автомобіля не заявлялася.

Так, статтею 49 ЦПК України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обгрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно як збільшення або зменшення кількісних показників за тією є самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї або декількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Отже, вимога про стягнення з відповідачів витрат у розмірі 15000 грн за зберігання пошкодженого автомобіля не заявлялася як у позовній заяві, так і в порядку, передбаченому ст. 49 ЦПК України.

За таких обставин, оскільки позивачем зазначена позовна вимога не була заявлена у визначеному законом порядку, відтак не може бути розглянута судом та, відповідно, не може бути ухвалене рішення у цій частині.

Щодо стягнення моральної шкоди суд приходить до таких висновків.

Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір такої шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Водночас позивач зобов`язаний зазначити в позові, у чому полягає моральна шкода, якими критеріями він керувався, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це може бути підтверджено.

При цьому остаточно визначає розмір моральної шкоди, яка була заподіяна потерпілому, винятково суд. Так, у постанові ВС від 03.10.2019 у справі №709/1173/17, постанові ВС від 23.03.2022 у справі № 127/35822/21, постанові ВС від 31.01.2023 у справі № 535/171/20 та інших зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає з урахуванням:

- характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо);

- стану здоров`я потерпілого;

- тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах;

- ступеня зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відтак, належним відповідачем щодо відшкодування моральної шкоди є власник джерела підвищеної небезпеки, тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п. 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Обов`язок доказування наявності моральної шкоди покладається на позивача.

Суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок пошкодження належного йому майна, порушення у зв`язку з цим нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових матеріальних затрат та спричиняє йому душевні страждання та емоційний дискомфорт.

Разом з тим, з урахуванням обставин справи, суті позовних вимог, негативних наслідків, що настали в результаті дій винних дій особи, що завдала шкоду, суд вважає, що розумним та обґрунтованим є розмір моральної шкоди у 5 000 грн, який підлягає стягненню із відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то на підставі приписів ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_5 слід стягнути, враховуючи задоволення позову на 4,41%, - 23,67 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,141,259,263-265,352 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 , код ЄРДПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ) моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 , код ЄРДПОУ НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 23,67 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк