Ухвала суду № 139346138, 31.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2555/26

Провадження № 2-др/159/46/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

27.07.2026 Ковельський міськрайонний суду Волинської області у цій справі прийняв рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 481774 від 09.07.2024 у розмірі 3588,48 грн. з яких:

- 3395,00 грн заборгованості по тілу кредиту;

- 193,48 грн. заборгованості за процентами за період з 09.07.2024 по 19.07.2024.

14.08.2026 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі. Заява мотивована тим, що суд приймаючи рішення 27.07.2026 не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, в частині правничої допомоги, хоча позивач просив у позовній заяві стягнути на його користь з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу.

Ухвалою від 17.08.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача про видачу додаткового рішення, розгляд заяви вирішив здійснити без повідомлення учасників справи.

Про розгляд справи учасники повідомлялися у спосіб визначений ЦПК України.

Відповідач у справі не надіслав суду заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши заяву про видачу додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 справа № 496/3134/19.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Тобто адвокатська діяльність не є підприємницькою діяльністю.

Матеріали справи не містять доказів, що послуги з супроводу стягнення заборгованості з відповідача (вивчення документів та підготовки позовної заяви) надавалися адвокатом, натомість позивач долучив документи, що такі послуги надавалися фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (договір № 42649746 від 02.02.2026 про надання правової допомоги укладений позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , яка зареєстрована в ЄРДР як підприємець, а також має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, і в подальшому іменується Адвокат). До позову також долучені копія додаткової угоди від 24.04.2026. яка була укладена позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , детальний опис робіт (надання послуг) від 24.04.2026 на суму 6000,00 грн та Акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 24.04.2026 підписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 яка зареєстрована в ЄРДР як підприємець, а також має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, на суму 6000,00 грн.

Докази того, що зазначені кошти за надання правничої допомогу отримала самозайнята особа - адвокат Міньковська А.В., у матеріалах відсутні.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати у розмірі 6000,00 грн не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні ст. 137 ЦПК України, а тому вони не належать до судових витрат, і не можуть стягуватися з відповідача відповідно до вимог статей 137, 139, 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 137, 141, 247, 262-265, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача Романенко Михайла Едуардовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повне судове рішення складене 31.08.2026.

Суддя Р.Я.Смалюх