Рішення № 139338326, 28.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1260/26

Провадження №2/338/1160/26

28 серпня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Шишка О.А.,

з участю: секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит № 45299896 від 31.12.2025 року в розмірі 13859,10 грн, а також судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 31 грудня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою в електронній формі укладено договір надання коштів у кредит № 45299896. За його умовами кредитодавець надав відповідачці 9000 грн строком на 30 днів, з 31 грудня 2025 року до 29 січня 2026 року, зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 0,093 % на день та комісії за надання кредиту в розмірі 3,2 % від суми кредиту, що становить 288 грн. За понадстрокове користування кредитом договором передбачено нарахування 4 % на день на залишок основного боргу.

Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 33471, надісланим на зазначену нею електронну адресу. Первісний кредитор перерахував 9000 грн на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 . Відповідачка кредит та нараховані платежі не повернула.

На підставі договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року та Реєстру прав вимог № 6 від 20 травня 2026 року право вимоги за цим кредитним договором перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Позивач просить стягнути з відповідачки 13859,10 грн, з яких: 9000 грн основного боргу, 251,10 грн процентів у межах строку кредитування, 288 грн комісії за надання кредиту та 4320 грн процентів за понадстрокове користування кредитом. Також просить стягнути 2662,40 грн судового збору та 6500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідачка копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими документами отримала, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи, відзиву не подала, а представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 31 грудня 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45299896.

За пунктом 2.1 договору кредитодавець зобов`язався передати позичальниці у власність кошти шляхом перерахування на її банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а позичальниця - повернути таку саму суму в день закінчення строку кредиту та сплатити проценти і комісію.

У пунктах 2.1.2-2.1.6 договору сторони погодили суму кредиту 9000 грн, строк кредитування 30 днів - до 29 січня 2026 року включно, фіксовану процентну ставку 0,093 % на день та комісію 3,2 % від суми кредиту - 288 грн. Додатком № 1 визначено єдиний платіж 29 січня 2026 року в сумі 9539,10 грн, який включає 9000 грн основного боргу, 251,10 грн процентів та 288 грн комісії.

Розмір процентів за період правомірного користування коштами арифметично визначено правильно: 9000 грн ? 0,093 % ? 30 днів = 251,10 грн.

Договір, додаток до нього, заявка-опитувальник та інформаційне повідомлення містять анкетні й контактні дані відповідачки, реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором 33471. Довідка про ідентифікацію підтверджує, що цей ідентифікатор надіслано на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 і застосовано 31 грудня 2025 року о 12 год 49 хв 17 с. Відповідачку раніше ідентифіковано через систему BankID НБУ за даними АТ КБ «ПриватБанк».

За статтями 205, 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину.

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 8 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 зазначив, що договір, підписаний одноразовим ідентифікатором із дотриманням установленої процедури, за правовими наслідками прирівнюється до договору у письмовій формі; без авторизації в особистому кабінеті та введення такого ідентифікатора укладення договору є технічно неможливим.

Наведені докази узгоджуються між собою та підтверджують волевиявлення відповідачки на укладення договору, її ознайомлення з істотними умовами і належне підписання електронного документа.

Виконання кредитодавцем свого обов`язку підтверджують платіжна інструкція № 469659f7-f42c-41d7-99a2-53e8256fc1d8 від 31 грудня 2025 року, лист первісного кредитора від 20 травня 2026 року та довідка ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000096335 від 2 червня 2026 року. З них убачається завершення 31 грудня 2025 року платіжної операції на суму 9000 грн на картку № НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_1 .

Із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 13 серпня 2026 року та доданої виписки вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , якій відповідає рахунок НОМЕР_3 . У виписці за 31 грудня 2025 року відображено операцію «EPS*MCRY, KYIV» на суму 9000 грн; сума, відображена у валюті картки після утримання 45 грн комісії, становить 8955 грн. Ці відомості збігаються з номером платіжного інструменту, датою, сумою та отримувачкою, зазначеними у документах платіжної установи, і в сукупності підтверджують перерахування кредитодавцем обумовлених договором 9000 грн на платіжну картку відповідачки.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві кредит і сплатити проценти у строки та в порядку, встановлені договором. За статтями 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від нього не допускається, а договір є обов`язковим для сторін.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачкою кредиту чи сплати процентів. Розрахунок позивача і первісного кредитора засвідчує відсутність платежів. Тому вимоги про стягнення 9000 грн основного боргу та 251,10 грн процентів, нарахованих за погоджені 30 днів кредитування, є обґрунтованими.

Щодо права позивача вимагати виконання зобов`язання суд виходить із такого.

За статтями 512, 514, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу.

За пунктом 2.1.3 договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання відповідного реєстру прав вимог. Реєстр прав вимог № 6 від 20 травня 2026 року містить дані ОСОБА_1 , договір № 45299896 та суму вимоги 13859,10 грн. Платіжна інструкція від 26 травня 2026 року підтверджує оплату позивачем за відступлення прав вимоги за цим реєстром. Отже, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є належним кредитором за спірним зобов`язанням.

Вимога про стягнення 288 грн комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.

За частинами першою і другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть входити проценти, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові чи супровідні послуги кредитодавця, однак лише за умови, що відповідна плата пов`язана з реальною послугою, яку кредитодавець надає споживачеві. Частина п`ята статті 12 цього Закону визначає нікчемними умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом.

Договір називає платіж «комісією за надання кредиту», а пункт 1.12 визначає його як плату безпосередньо за надання та користування кредитом. Жодної окремої додаткової чи супровідної послуги, яку відповідачка замовила та отримала саме за 288 грн, договір не визначає. Видача кредиту є виконанням основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором, а не самостійною послугою споживачеві, за яку поряд із процентами може стягуватися окрема плата.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та від 8 червня 2022 року у справі № 2-591/11 виходила з того, що кредитодавець не може стягувати плату за дії, які він вчиняє у власних економічних інтересах або на виконання власних обов`язків, якщо договором не визначено окремої послуги, наданої споживачеві. У разі нікчемності умови про комісію суд у мотивувальній частині застосовує наслідки її нікчемності та здійснює перерахунок заборгованості незалежно від заявлення окремої вимоги про недійсність.

Тому умова про комісію за саме надання кредиту не створює обов`язку відповідачки сплатити 288 грн, а позов у цій частині є необґрунтованим.

Не підлягає задоволенню й вимога про стягнення 4320 грн процентів за понадстрокове користування кредитом.

Строк кредитування закінчився 29 січня 2026 року. З наступного дня користування неповернутими коштами стало неправомірним. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц розмежували регулятивні й охоронні правовідносини: проценти за статтею 1048 ЦК України є платою за правомірне користування кредитом і можуть нараховуватися лише в межах погодженого строку, а після прострочення права кредитора охороняються частиною другою статті 625 ЦК України.

Сам договір у пункті 1.26 визначає проценти за понадстрокове користування як кошти, що нараховуються за невиконання позичальницею умов договору. Отже, незалежно від назви, це плата за прострочення і міра відповідальності, а не проценти за правомірне користування кредитом.

Крім того, пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлює, що в період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення грошового зобов`язання за договором кредиту звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки та інших платежів, нарахованих за таке прострочення; такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем.

Заявлені 4320 грн розраховано як 9000 грн ? 4 % ? 12 днів після закінчення строку кредитування. Вони нараховані виключно за прострочення під час дії воєнного стану, а тому не підлягають стягненню також із цієї самостійної підстави.

Таким чином, із заявлених 13859,10 грн підлягають стягненню 9251,10 грн, у тому числі 9000 грн основного боргу та 251,10 грн процентів у межах строку кредитування. У стягненні 288 грн комісії і 4320 грн процентів за понадстрокове користування слід відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує положення статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Позивач сплатив 2662,40 грн судового збору. Позов задоволено на 66,7511 % (9251,10 грн ? 13859,10 грн ? 100), тому з відповідачки на користь позивача належить стягнути 1777,18 грн судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, акт приймання-передачі наданої допомоги від 5 червня 2026 року та платіжну інструкцію. За вивчення документів, формування правової позиції і складання позову щодо відповідачки визначено та сплачено 6500 грн. Ці послуги пов`язані з розглядом справи, їх надання та оплата підтверджені належними доказами. З урахуванням часткового задоволення позову відшкодуванню підлягає 4338,82 грн витрат на правничу допомогу (6500 грн ? 66,7511 %).

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором надання коштів у кредит № 45299896 від 31 грудня 2025 року в розмірі 9251 (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят одна) гривня 10 копійок, з яких 9000 грн - основний борг та 251,10 грн - проценти за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 288 грн комісії за надання кредиту та 4320 грн процентів за понадстрокове користування кредитом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 1777 (одну тисячу сімсот сімдесят сім) гривень 18 копійок судового збору та 4338 (чотири тисячі триста тридцять вісім) гривень 82 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Головуючий О. А. Шишко