Рішення № 139338327, 28.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1262/26

Провадження №2/338/1162/26

28 серпня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 6735663 від 13 жовтня 2025 року в розмірі 18782,50 грн, а також понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 13 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 6735663. За умовами договору кредитодавець надав відповідачці 5000 грн строком на 360 днів, з 13 жовтня 2025 року до 07 жовтня 2026 року, зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 0,95 % на день. Договором також передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 862,50 грн та неустойку в розмірі 250 грн за кожний день прострочення.

Кредитний договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 673588, направленим на зазначену нею електронну адресу. Кредитодавець виконав зобов`язання та 13 жовтня 2025 року перерахував 5000 грн на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 .

У зв`язку з порушенням відповідачкою графіка платежів первісний кредитор 13 березня 2026 року направив на її електронну адресу вимогу про дострокове повернення кредиту та надав тридцять календарних днів для її виконання.

На підставі договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року та Реєстру прав вимог № 7 від 20 травня 2026 року право вимоги за договором № 6735663 перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Позивач зазначив, що відповідачка сплатила 4252,50 грн, однак станом на 20 травня 2026 року має заборгованість у розмірі 18782,50 грн, з яких: 5000 грн - основний борг, 4322,50 грн - проценти, 9460 грн - пеня (неустойка). У позовній заяві позивач також просить стягнути 2662,40 грн судового збору та 6500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачка копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими документами отримала, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи, відзиву не подала, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 525, 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами; порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти. За частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором установлений обов`язок повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів.

Суд установив, що договір № 6735663 містить істотні умови кредитування та підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором 673588. Її особу попередньо ідентифіковано через систему BankID НБУ. Довідкою про ідентифікацію підтверджено дату й час направлення одноразового ідентифікатора та електронну адресу, використану при укладенні договору.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а використання електронного підпису допускається у випадках, установлених законом або письмовою згодою сторін. Пункт 6 частини першої статті 3, статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначають електронний підпис одноразовим ідентифікатором та порядок укладення електронного договору.

У постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 зроблено висновок, що електронний договір, укладений шляхом акцепту оферти та підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; без одержання такого ідентифікатора та його введення договір не міг би бути укладений.

Таким чином, кредитний договір між первісним кредитором і відповідачкою укладений у передбаченій законом письмовій електронній формі.

Факт надання кредиту підтверджується електронною платіжною інструкцією від 13 жовтня 2025 року, довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000091446 від 28 травня 2026 року, відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 13 серпня 2026 року та банківською випискою. Банк підтвердив, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , а у виписці за 13 жовтня 2025 року відображено надходження 5000 грн. Отже, первісний кредитор виконав свій обов`язок з надання кредиту.

Пунктом 6.13.1 договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, направивши вимогу на електронну адресу позичальника та/або до особистого кабінету. Позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість протягом тридцяти календарних днів із дня отримання вимоги.

Вимогу про повернення кредиту направлено відповідачці 13 березня 2026 року на електронну адресу, зазначену нею при укладенні договору. Строк її виконання сплив 12 квітня 2026 року. Доказів усунення порушення або повного погашення боргу матеріали справи не містять, тому первісний кредитор правомірно змінив строк виконання основного зобов`язання та набув право вимагати повернення непогашеної суми кредиту.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав. За статтею 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати кошти клієнтові за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи.

Договором факторингу № 25/02/26 установлено, що право вимоги переходить до фактора в день підписання відповідного реєстру прав вимог. У Реєстрі № 7 від 20 травня 2026 року відповідачка зазначена під № 307, із посиланням на договір № 6735663 та суму відступленої вимоги 18 782,50 грн. Сплата позивачем ціни придбання за цим реєстром підтверджується платіжною інструкцією від 26 травня 2026 року. Тому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є належним кредитором.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання і не є підставою для відмови новому кредиторові в позові. Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України воно лише покладає на нового кредитора ризик несприятливих наслідків, якщо боржник виконає зобов`язання первісному кредиторові. Доказів такого виконання після переходу права вимоги не надано.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості, суд враховує, що наданий кредитором розрахунок є письмовим доказом, який підлягає перевірці разом з іншими доказами, та не має наперед установленої сили.

Із розрахунку вбачається, що відповідачка сплатила: 2537,50 грн 12 листопада 2025 року, 1675 грн 12 грудня 2025 року та 40 грн 21 березня 2026 року, а всього 4252,50 грн. Кредитор зарахував із цієї суми 862,50 грн у погашення комісії за надання кредиту, 2850 грн - у погашення процентів, 540 грн - у погашення неустойки.

Пунктом 2.2.8 договору встановлено одноразову комісію в розмірі 862,50 грн саме за надання кредиту. Водночас договір не містить опису окремої послуги кредитодавця, яка надається позичальникові за цю плату. Передання кредитних коштів є виконанням основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором, а не самостійною додатковою чи супутньою послугою споживачеві.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Частиною четвертою статті 11 цього Закону передбачено нікчемність умови договору про здійснення платежів за дії, які не є послугою у розумінні Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначила, що суд повинен оцінити умову договору про сплату комісії на відповідність Закону України «Про споживче кредитування» та, встановивши її нікчемність, застосувати наслідки нікчемності під час визначення дійсного розміру заборгованості. Верховний Суд у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15 наголосив, що нікчемність умови кредитного договору про сплату комісії за надання фінансового інструменту чи кредитних ресурсів має наслідком перерахунок усіх складових заборгованості, які заявлені до стягнення.

Тому 862,50 грн, зараховані кредитором на комісію за надання кредиту, необхідно врахувати в погашення дійсного грошового зобов`язання відповідачки.

Не підлягає стягненню і заявлена неустойка в розмірі 9460 грн. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором позики або кредитним договором. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Уся заявлена позивачем неустойка нарахована у період дії воєнного стану. Тому вимога про її стягнення суперечить прямій нормі закону. Відповідно, 540 грн, які кредитор зарахував із платежів відповідачки на неустойку, також мають бути враховані в погашення дійсної заборгованості.

За розрахунком кредитора проценти нараховувалися з 13 жовтня 2025 року до 12 березня 2026 року включно, тобто за 151 день, у сумі 47,50 грн за кожний день: 5000 грн ? 0,95 % ? 151 день = 7172,50 грн. Такий розрахунок відповідає погодженій сторонами фіксованій процентній ставці та періоду фактичного користування коштами, заявленому самим кредитором.

З урахуванням нікчемності умови про комісію та неможливості стягнення неустойки вся фактично сплачена відповідачкою сума 4252,50 грн підлягає зарахуванню на погашення процентів відповідно до черговості, встановленої статтею 534 ЦК України. Отже, непогашений залишок процентів становить 2920 грн: 7172,50 грн 4252,50 грн.

Доказів погашення основного боргу матеріали справи не містять, тому неповернутим залишається тіло кредиту в розмірі 5000 грн. Загальна доведена заборгованість становить 7920 грн, з яких 5000 грн основний борг та 2920 грн проценти.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. У стягненні 10862,50 грн необхідно відмовити, зокрема 1402,50 грн заявленого залишку процентів унаслідок перерахунку платежів та 9460 грн неустойки.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 42,1669 % (7920 грн із заявлених 18782,50 грн), тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1122,65 грн судового збору (2662,40 грн ? 42,1669 %).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, витяг щодо справи відповідачки та платіжний документ. У позові заявлено 6500 грн таких витрат. Водночас у витягу з акта № 2-ФП від 12 червня 2026 року безпосередньо щодо ОСОБА_1 зазначено 500 грн за вивчення та аналіз документів і 4000 грн за складання позовної заяви та судовий супровід, тобто разом 4500 грн. Належних доказів надання саме у цій справі правничої допомоги ще на 2000 грн матеріали справи не містять.

Згідно зі статтями 133, 137, частиною другою статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу в разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат, ураховуючи складність справи, обсяг наданих послуг і значення справи для сторони.

Отже, документально підтверджена сума витрат у цій справі становить 4500 грн. З урахуванням пропорції задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача належить стягнути 1897,51 грн витрат на професійну правничу допомогу (4500 грн?42,1669 %). У відшкодуванні решти заявлених витрат слід відмовити як у недоведеній та непропорційній частині.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 259, 263265, 273 ЦПК України, статтями 15, 16, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 534, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредитної лінії № 6735663 від 13 жовтня 2025 року в розмірі 7920 (сім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок, з яких: 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту; 2920 (дві тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 1122 (одну тисячу сто двадцять дві) гривні 65 копійок судового збору та 1897 (одну тисячу вісімсот дев`яносто сім) гривень 51 копійку витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий О. А. Шишко