Рішення № 139336005, 31.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м.Київ № 320/13344/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 (далі позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач та/або ГУ ДПС у

м. Києві, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- податкове повідомлення-рішення від 04.11.2024 р. № 12678624023;

- податкове повідомлення-рішення від 04.11.2024 р. № 12678724023;

- податкове повідомлення-рішення від 04.11.2024 р. № 12678924023;

- податкове повідомлення-рішення про військовий збір від 04.11.2024 р. №12679024023.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач стверджує про порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Наголошує, що АТ «СЕНС БАНК» не направляло офіційного повідомлення про прощення частини заборгованості, що виключає підстави для визнання боргу прощеним та включення його до доходу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Шевченко А.В. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач стосовно задоволення позовних вимог заперечив, подавши через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що на лист контролюючого органу від 07.09.2023 № 30478/І/26-15-24-01-17-07 АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) направлено лист від 07.11.2023

№ 44619-56/2023 (вх. №109671/6 від 07.11.2023), в якому підтверджено інформацію щодо прощеної (анульованої) основної суми боргу позичальнику ОСОБА_1 у 2022 році в загальній сумі 104 765,09 гривні. Також даним листом банком повідомлено про дотримання кредитором вимог підпункту 164.2.7 (д) пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Крім цього, відповідач наголошує, що ним дотримано порядок призначення та проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача. У підсумку ГУ ДПС у м. Києві вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті ним у порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Своєю чергою представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій до попередньо викладеного ним обґрунтування позовних вимог наголошено на відсутності інформації про складові прощеної (анульованої) кредитором суми боргу. Просить суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Крім цього, представником позивача у прохальній частині заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Мунька Олександра Миколайовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено наказ від 02.08.2024 № 5109-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )», яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 особи (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 12.09.2024 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з метою дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у приміщенні Головного управління ДПС у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 4, кім. 402 (далі Наказ № 5109-п).

Підставою видачі Наказу № 5109-п є: доповідна записка управління податкового аудиту фізичних осіб від 31.07.2024 № 4580/26-15002-06-10.

Також контролюючим органом сформовано Повідомлення від 02.08.2024

№ 1635/26-15-24-02-06.

За результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 складено акт № 107296/Ж5/26-15-24-02-03/2969701819 від 25.09.2024 (далі Акт перевірки).

У висновках акту перевірки зафіксовано наступні порушення:

- пункту 179.1 статті 179 розділу IV Кодексу з урахуванням вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, не подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2022 рік;

- підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

- підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, з урахуванням вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, не задекларовано дохід за 2022 рік у загальній сумі 104 765,09 грн та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2022 рік в загальній сумі 18 857,72 гривні;

- підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2022 рік у загальній сумі 1 571,48 гривні.

Тут і надалі Висновки акту перевірки.

На підставі Висновків акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

1) від 04.11.2024 № 12678624023, яким за порушення підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, з урахуванням вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, керуючись підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями в розмірі 18 857,72 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1 714,43 грн (далі оскаржуване та/або спірне рішення 1);

2) від 04.11.2024 № 12678724023, яким за порушення підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, керуючись підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та частиною першою пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн (далі спірне та/або оскаржуване рішення 2);

3) від 04.11.2024 № 12678924023, яким за порушення пункту 179.1 статті 179 з урахуванням вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, керуючись підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та частиною першою пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 340,00 грн (далі спірне та/або оскаржуване рішення 3);

4) від 04.11.2024 №12679024023, яким за порушення підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за податковими зобов`язаннями в розмірі 1571,48 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 392,87 грн (далі оскаржуване та/або спірне рішення 4).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Спірні рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 17.01.2025 № 1649/6/99-00-06-01-02-06 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

ОСОБА_1 категорично не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Особливості проведення документальної позапланової перевірки визначені у статті 79 ПК України.

Згідно з пунктами 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Разом з цим положеннями пунктів 42.1, 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі № 160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Як свідчать матеріали справи наказ від 02.08.2024 № 5109-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» та Повідомлення направлено контролюючим органом позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , проте поштове відправлення повернулося до контролюючого органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до копії паспорта громадянина України, серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . - 06.08.2014.

Аналіз викладеного свідчить, що Наказ № 5109-п та Повідомлення направлено позивачу з дотриманням вимог статті 42 ПК України та є належним чином врученими.

При цьому, на переконання суду не зазначення контролюючим органом у зворотньому повідомленні про вручення поштового відправлення абревіатури «буд» та «кв» перед відповідними номерами не свідчить про не дотримання ним вимог статті 42 ПК України.

Одночасно, суд наголошує, що позивачем не долучено належних та достатніх доказів на підтвердження зміни його місцезнаходження та й відповідно повідомлення про це контролюючий орган.

Також судом встановлено, що Акт перевірки направлено позивача за адресою, яка останнім ідентифікована ним у позовній заяві. Разом з цим повернення поштового відправлення з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про порушення відповідачем положень статті 42 КАС України.

Резюмуючи суд доходить до висновку, що під час розгляду цієї справи не встановлено обставин порушення порядку призначення та/або проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Тому доводи ОСОБА_1 судом відхиляються як необґрунтовані.

Переходячи до суті встановлених порушень, суд враховує таке.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу першого та абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Положеннями підпункту 164.2.17 (д) пункту 164.2 статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень частини першої та частини другої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов`язання, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

Враховуючи наведене, оподатковуваним доходом є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування таких платежів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі №826/12872/17, від 16.09.2021 у справі № 826/15158/16, від 16.05.2023 у справі № 820/880/16, від 18.12.2024 у справі № 816/208/17, від 18.03.2025 у справі № 480/805/21.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що листом від 07.11.2023

№ 44619-56/2023 АТ «СЕНС БАНК» підтвердив, що по вказаній у запиті фізичній особі банком у Податковому розрахунку «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (додаток 4-ДФ) з 2022 рік відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу « 126» у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Аналіз зазначеного підтверджує, що банком прощено (анульовано) позивачу основну кредитну заборгованість за самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Відтак твердження позивача, викладені у відповіді на відзив на позовну заяву стосовно зворотного є помилковими.

Щодо обов`язку перевірки контролюючим органом дотримання порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, як підстави для скасування спірних рішень, суд враховує таке.

Як зазначено вище, положеннями підпункту 164.2.17 (д) пункту 164.2 статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, відповідно до вимог підпункту 164.2.17 (д) пункту 164.2 статті 164 ПК України кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

При цьому, у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, суд доходить до висновку, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, покладає обов`язок платника податків (боржника) щодо сплати податку з таких доходів та щодо їх відображення у річній податковій декларації на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України у разі, коли кредитор повідомив платника податку - боржника шляхом направлення йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу. При цьому, метою вказаної правової норми є повідомлення особи про наявність обов`язку сплати податку.

Включення кредитором суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено, без належного повідомлення їх кредитором про прощення (анулювання) боргу, не підтверджує обізнаність платників податків щодо факту прощення заборгованості та про наявність обов`язку щодо сплати податку внаслідок такого прощення (анулювання) боргу.

Суд зауважує, що у листі від 07.11.2023 № 44619-56/2023 АТ «СЕНС БАНК» підтвердив контролюючому органу виконання вимог підпункту 164.2.17 (д) пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, означені норми процесуального закону передбачать активу поведінку під час розгляду адміністративної справи кожної зі сторін в частині надання доказів на підтвердження своїх доводів, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та/або заперечують стосовно їх задоволення.

Суд зауважує, що позивач стверджую про порушення кредитором - АТ «СЕНС БАНК» порядку повідомлення про прощення (анулювання) боргу не надавав жодних належних та достатніх доказів на підтвердження зазначеного.

На противагу зворотному в матеріалах справи наявний лист від 07.11.2023 № 44619-56/2023 АТ «СЕНС БАНК» стосовно підтвердження ним виконання вимог підпункту 164.2.17 (д) пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Згідно з підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів

Резюмуючи викладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що позивач в порушення зазначених вимог ПК України з урахуванням вимог підпункту 164.2.7 (д) пункту 164.2 статті 164 ПК України не сплатив до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2022 в сумі 18 857,72 грн з отриманого доходу у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором АТ «СЕНС БАНК» (КОД ЄДРПОУ 23494714).

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Беручи до уваги викладене, суд вважає що податкове повідомлення-рішення від 04.11.2024 № 12678624023 винесено відповідачем у порядок, спосіб та у межах наданих йому повноважень.

Одночасно, зважаючи на те, що спірні рішення 2, 3, 4 є похідними від податкового повідомлення-рішення від 04.11.2024 № 12678624023, правомірність якого, встановлено судом під час вирішення цього спору, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування останніх.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд доходить до висновку, що спірне рішення відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.